Методи фізичного оздоровлення організму

ЧСС та переходу до силових вправ. Четверта фаза аеробного системи тривалістю 10 хв включає в себе руху силової гімнастики – присідання, віджимання, підтягування та інші види силових вправ. Вони збільшують міцність кісток і суглобів і захищають організм від можливих травм. При самому строгому дотриманні рекомендованого часу всі чотири фази аеробного тренування займають, як вважає Купер, менш 40 хв. На думку нашого провідного вітчизняного фахівця в галузі оздоровчого бігу Є. Г Мільнера, хорошим критерієм надійності в регулюванні рівня допустимого навантаження є дихання. Поки воно здійснюється через ніс, ЧСС не перевищує 130 ударів на хвилину. Коли ж бігун змушений вдихнути додаткову порцію повітря через рот, це означає, що його ЧСС зросла до 140-150 ударів на хвилину. Тому новачкам для безпеки бігу і в цілях профілактики перевтоми рекомендується дихати тільки через ніс. Купер закінчує свою книгу «Аеробіка для гарного самопочуття» закликом до кожної людини планувати довге і щасливе життя, якої можна досягти, використовуючи збалансовану програму здоров'я, основу якої складають правильний рух і правильне харчування. Якби до цього додати значення здоров'я як найважливішої умови здійснення життєвого сенсу, то робота Купера була б вище всяких похвал. У своїй книзі «Формула життя» послідовник Купера в пашів країні Мільнер наводить такі дані, що стосуються позитивних змін в організмі людини при занятті оздоровчим бігом: – Загальне вплив бігу на організм людини пов'язано зі змінами функціонального стану центральної нервової системи, компенсацією відсутніх енерговитрат, позитивними функціональними зрушеннями в системі кровообігу і зі зниженням захворюваності; – Спеціальний ефект полягає в підвищенні функціональних можливостей серцево-судинної системи і аеробної продуктивності організму. Це проявляється у збільшенні скорочувальної і насосної функції серця, зростанні фізичної працездатності; – Нейтралізація негативних емоцій за рахунок спалювання надлишку адреналіну, що виникає в організмі в результаті хронічного перенапруження і різних стресів; – Вироблення в організмі гормонів гіпофіза, так званих ендорфінів, що дають стан безпричинної радості – ейфорії, яка формує оптимістичне сприйняття життя, незважаючи на всі її негативні сторони. Тому психіатри всіх країн наполегливо рекомендують оздоровчий біг своїм пацієнтам, що страждають від депресії. За даними Купера, досягнення стану ейфорії під час і після бігу було для багатьох відвідувачів його аеробного центру в Далласі найсильнішим мотиватором для занять оздоровчим бігом; – Зміна характеру бігуна. Любителі оздоровчого бігу стають більш товариськими, доброзичливими, у них підвищується самооцінка і з'являється впевненість у своїх силах. Конфліктні ситуації виникають у них рідше і вчасно нейтралізуються, що є хорошою профілактикою інфаркту міокарда; – Підвищується не тільки фізична, а й розумова працездатність, творчі можливості; – У сироватці крові бігунів виявлено збільшення імуноглобулінів, підвищують опірність організму і сприяють зниженню захворюваності; – Позитивні зрушення в системі онкологічної захисту організму пропорційні стажу занять бігом; – Нормалізація ліпідного обміну, зниження рівня холестерину, призупинення розвитку атеросклерозу, початок процесу позбавлення від нього; – Нормалізація ваги тіла та вмісту в ньому жиру без переходу на спеціальну дієту. Це стає можливим завдяки дії ендорфінів і пригнічення почуття голоду після інтенсивних тренувань; – Поліпшення вуглеводного обміну, функціонування печінки, шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату. При глибокому диханні під час бігу відбувається масаж печінки діафрагмою, що покращує відтік з неї жовчі. Вібрації і легкі струсу під час бігу зміцнюють кістки, зв'язки і хрящі.