Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
53
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;"> 

5. Зміст теми
 
Варикозна хвороба
Короткі анатомо-фізіологічні дані:
Венозна система забезпечує відтік крові з тканин та органів, отримуючи її з капілярів і артеріовенозних анастомозів.
Венозній системі притаманні дві основні функції – транспортна і резервуарна. Анатомічна будова вен зумовлює можливість виконання цих функцій.
Венозна мережа нижніх кінцівок поділяється на два відділи – поверхневий (малюнок 1) і глибокий (малюнок 2). У функціональному відношенні вони єдині, так як пов'язані коммунікантними венами. Останні найбільш численні в ділянці стопи і гомілки, на стегні вони поодинокі. В залежності від варіанта анатомічної будови вен нижніх кінцівок число коммунікантних вен варіює в широких межах. У нормальних умовах кров по коммунікантним венам направляється з поверхневих вен у глибокі, за винятком перфорантних вен стопи, які забезпечують можливість кровотоку в обох напрямках, так як у фізіологічних умовах приблизно 50% таких вен на стопі не містять клапанів. Кров від стопи може відтікати переважно з глибоких вен у поверхневі або навпаки, в залежності від функціонального навантаження та умов відтоку крові по глибоким і поверхневим венам кінцівки. Завдяки наявності таких особливостей забезпечується можливість відтоку крові при оклюзії глибоких вен.
 
Малюнок 1 Типи мінливості поверхневих вен нижніх кінцівок (Шевкуненко В. Н., 1949)
 
Малюнок 2 Типи мінливості глибоких вен нижніх кінцівок (Шевкуненко В. Н., 1949)
 
Причини варикозної хвороби:
Спадкова схильність. Не менш ніж у 25% хворих близькі родичі страждали або страждають однією з форм даного захворювання. Ймовірно, це пов'язано з успадкуванням якогось дефекту сполучної тканини, що підтверджується частим поєднанням варикозної хвороби та геморою, грижі передньої черевної стінки, плоскостопості.
Ожиріння є доведеним чинником ризику варикозної хвороби серед жінок репродуктивного та менопаузального віку.
Спосіб життя має суттєве значення у розвитку та перебігу захворювання. Зокрема, несприятливий вплив мають тривалі статичні навантаження, пов'язані з підйомом вантажів або нерухомим перебуванням в положенні стоячи (гідростатичний фактор) і сидячи (відсутність роботи м'язово-венозної помпи). До категорій ризику традиційно відносять кухарів, офіціантів, хірургів, офісних працівників, перукарів. На перебіг варикозної хвороби несприятливий вплив мають: тісна білизна, що здавлює венозні магістралі на рівні пахових складок, і різні корсети, що підвищують внутрішньочеревних тиск. Особливості харчування теж мають певне значення. Висока ступінь переробки харчових продуктів та зниження в раціоні сирих овочів і фруктів обумовлюють постійний дефіцит рослинних волокон, необхідних для ремоделювання венозної стінки, а також хронічні запори, які призводять до тривалого підвищення внутрішньочеревного тиску. На частоту варикозної хвороби в європейських країнах вплинуло навіть збільшення висоти унітазу. Це призвело до необхідності участі у процесі дефекації м'язів черевного преса, внаслідок чого підвищується внутрішньочеревний тиск.
Дисгормональні стани можуть сприяти розвитку варикозної хвороби: використання засобів гормональної контрацепції, замісна гормональна терапія в період пре-і постменопаузи з метою лікування ранніх проявів клімактеричного синдрому, а також профілактики пізніх обмінних порушень.
Вагітність традиційно вважається одним з основних факторів ризику розвитку варикозної хвороби, чим пояснюється більш часте (в 3-4 рази) ураження жінок. До III триместру вагітності відбувається достовірне збільшення діаметра стегнової та великої підшкірної вен. Після пологів діаметр великої підшкірної вени зменшується, але не до вихідних величин, що, безумовно, з часом може привести до розвитку високого віно-венозного скидання. Тим часом результати епідеміологічних досліджень не виявили достовірної зв'язку варикозної хвороби з першою вагітністю. У переважній більшості спостережень утворені під час вагітності розширені підшкірні вени зазнають повної інволюції після пологів та в подальшому ніяк не виявляються. Лише друга та наступні вагітності призводять до розвитку варикозної хвороби у 20-30% жінок.
Патогенез варикозної хвороби:
Однією з основних причин розвитку та прогресування варикозної хвороби є наявність патологічного віно-венозного рефлюксу – тобто ненормального току кровізі системи глибоких в систему поверхневих (підшкірних) вен. При цьому надлишковий обсяг крові (гіперволемії) та підвищений тиск (гіпертензія) викликають трансформацію підшкірної венозної мережі (розширення та патологічна звивистість), яка не пристосована до подібних дій і не має міцних каркасних структур у власній стінці і навколишніх тканинах. В якості причини аномального руху крові як правило вказуються вроджені або набуті дегенеративно-дистрофічні зміни клапанного апарату вен і їх відносна або абсолютна недостатність. Під відносною недостатністю клапана розуміють відсутність змикання стулок внаслідок розтягування вени і відносній нехватки довжини стулки клапана. Абсолютна недостатність – відсутність повного змикання стулок із-за їх органічного ураження (руйнування, вкорочення).
Венозний тиск у венах нижніх кінцівок набагато нижче артеріального і визначається взаємодією гемодинамічних (внаслідок тиску, створюваного серцем і посудинами) та гідростатичного (внаслідок тиску стовпа крові) компонентів. У прямій залежності від їх коливань знаходиться венозний кровообіг.
Гемодинамічний тиск у венах виникає під впливом різних факторів: м'язових скорочень («м'язовий насос»), здавлення вен сухожиллями в місцях їх тісного контакту, при роботі відповідних м'язових груп, присмоктуючої дії серця та грудної клітини, передаточної пульсації артерій, венозного тонусу і т. д. Величина гемодинамічного тиску обумовлюється, з одного боку, ступенем вираженості дії перерахованих факторів, а з іншого – гідростатичним компонентом, величина якого залежить від висоти стовпа крові, а напрямок – від положення тіла людини по відношенню до земної поверхні. Основним фактором, що перешкоджаює поширенню гідростатичного тиску в дистальному напрямку, є діяльність
Фото Капча