Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни „Картографія” студентами за напрямом підготовки 6.080101 „Геодезія, картографія та землеустрій”

101,7936101,7530101,6312

, см

101,7936101,7936101,7936

y, см0,0002,8745,746

52°x, см12,662612,70112,818

q, см110110110

cos , см

97,337497,298697,1822

, см

97,337497,337497,3374

y, см0,002,7485,495

54°x, см17,11517,15217,263

q, см110110110

cos , см

92,885092,847992,7368

, см

92,885092,885092,8850

y, см0,0002,6235,243

56°x, см21,56921,60421,710

q, см110110110

cos , см

88,431188,395888,2900

, см

88,431188,431188,4311

y, см0,0002,4974,992

 

 

 

58°x, см26,03026,06326,164

q, см110110110

cos , см

83,970183,936683,8362

, см

83,970183,970183,9701

y, см0,0002,3714,740

 

 

Обчислення частинних масштабів m=n і масштабу площ p

 

Позначення Обчислені значення для широт  

 

50°52°54°56°58°

 

0,80901700,80901700,80901700,80901700,8090170

 

101,793697,337492,885088,431183,9701

 

82,352778,747675,145571,542267,9332

 

82,158678,700575,145571,498067,7623

m=n1,00241,00061,00001,00061,0025

p=m21,00471,00121,00001,00121,0050

 

Графік масштабів довжин m=n і площ p

 

Нормальна рівнокутна конічна проекція

 

 

 

Під складанням карти розуміють комплекс робіт по підготовці і виготовленню оригіналу карти. При проведенні таких робіт слід керуватись головними принципами картографування, а саме:

1)зміст карти повинен мати певне ідейне спрямування;

2)виконання на рівні найновіших досягнень науки і техніки зображення структури змісту та оформлення карти; 

3)відповідність змісту карти її характерові і цільовому призначенню;

4)дотримання єдності змісту карти, його повноти і завершеності;

5)точна графічна локалізація всього змісту карти залежно від масштабу, способів картографування, характеру розміщення об’єктів;

6)оптимальність змісту карти при одночасній виразності і чіткості його зображення;

7)стисла, чітка і змістовна характеристика явищ та об’єктів на карті;

8)можливість порівнювання зображених об’єктів;

9)єдність часу при розкритті змісту карти (тобто всі характеристики подаються на одну дату, період);

10)характеристика на карті однаковими показниками відповідних об’єктів картографування;

11)повнота й однотипність первинних матеріалів, на підставі яких складається карта;

12)дотримання узгодженості в способах картографування та оформленні карти.

Основні етапи створення тематичної карти:

•збір та підготовка даних до виду, який полегшує їх подальше використання;

•розробка структури карти та проектування її змісту;

•створення карти;

•підготовка до видання (публікації).

Для складання елементів змісту використовуються різноманітні раніше видані карти, статистичні дані, довідники, текстові матеріали, аеро-, космічні знімки та ін. Якщо потрібно, виконують масштабування, обчислення, побудову чи зміну проекції або навіть системи координат, перетворення класифікацій та ін. Попередньо оброблюють таблиці й текстові матеріали, визначають що саме і в якому порядку наноситимуть з джерел на створювану карту. Необхідність  і характер обробки вихідних матеріалів залежить від конкретного джерела і умов його використання. Дуже важливо використовувати джерела, які відображають сучасний стан картографованих об'єктів та явищ і відповідають вимогам, які висуваються.

Укладання тематичної карти починають зі створення географічної основи, яку використовують для нанесення всього змісту. Основою має бути сітка меридіанів і паралелей з обов'язковою наявністю берегової лінії й гідрографічної мережі, позначень населених пунктів, адміністративних меж, у деяких випадках – рельєфу, боліт, лісів, пісків. Якщо тематична карта складається на основі іншої тематичної карти (у такій же проекції і масштабі), то сітку меридіанів і паралелей можна не показувати. Складові географічної основи називають ще загально-географічними елементами. 

Значення загально-географічних елементів полягає у наступному:

1) при складанні тематичної карти вони служать основою для нанесення тематичного змісту;

2) при користуванні картою вони полегшують загальне орієнтування і вивчення особливостей розміщення об'єктів та явищ, які входять в тематичний зміст.

Вибір загально-географічних елементів тематичної карти визначається, передусім, її тематикою і географічними особливостями зображеної території. Доцільний вибір і підготовка загально-географічних елементів є непростою справою, тому що, поряд із важливим значенням, вони не повинні перевантажувати основний зміст карти. Тобто, у даному випадку потрібний розумний компроміс.

Наступний етап – укладання карти. В її основу беруть класифікацію картографованих явищ, установлюють вид і розміри знаків, градації та кольорову гаму шкал, обирають фонові зафарбування, розмір і вид шрифтів та ін. Створення легенди – дуже важливий процес, який дає можливість перевірити логіку змісту карти. Легенда організовує весь зміст карти, формалізує склад зображуваних елементів, підкреслює їх ієрархію, визначає доцільність характеристик. Умовні знаки тематичних карт відрізняються від умовних знаків загально-географічних карт своїми розмірами, якісними і кількісними характеристиками, володіють великою інформаційною ємністю, відображають динаміку об'єктів, процесів та явищ.

Важлива роль в оптимізації навантаження карти належить генералізації. Картографічна генералізація – відбір і узагальнення зображених на карті об'єктів відповідно до призначення, масштабу, змісту карти і особливостей картографованої території. Суть генералізації полягає в передачі на карті основних, типових рис об'єктів, їх характерних особливостей і взаємозв'язків.

Генералізація - невід'ємна властивість всіх картографічних зображень. Вона проявляється в узагальненні якісних і кількісних характеристик об'єктів, заміні індивідуальних понять збірними, відхиленні подробиць і деталей для показу головних рис просторового розміщення. Все це дозволяє розглядати генералізацію як один з проявів процесу абстрагування зображеної на карті дійсності. При цьому генералізація веде не тільки до виключення частини інформації,