Методика фінансового аналізу основних банківських операцій

 

Вступ

РОЗДІЛ І. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ АНАЛІЗУ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ КРЕДИТОРСЬКОЇ І ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

2.1 Дебіторська заборгованість

2.2 Кредиторська заборгованість

РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИКА ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

3.1 Аналіз проведення кредитних операцій

3.2 Аналіз депозитних операцій

3.3 Рекомендації щодо удосконалення методики фінансового аналізу

кредиторської та дебіторської заборгованості

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

 

В умовах становлення та розвитку банківської системи України актуальною є проблема аналізу діяльності банківських установ з метою оцінювання їх інвестиційної привабливості, надійності та фінансової стійкості.

Аналіз діяльності банку повинен містити реальну та всебічну оцінку досягнутих результатів, висвітлювати позитивні й негативні аспекти його роботи, визначати конкретні шляхи вирішення загальних проблем. Він є відправним пунктом ефективного управління як кожним конкретним комерційним банком, так і банківською системою в цілому, а також вихідною базою для прийняття управлінських рішень на всіх рівнях.

Аналізом керуються при виконанні більшості банківських операцій – він підказує, як забезпечити дохідність та ліквідність банку, витримати конкуренцію на ринку банківських послуг, здобути довіру вкладників та клієнтів.

Результати фінансового аналізу дозволяють застерегти споживачів банківських послуг від проблемних банків, самі кредитні установи потребують об’єктивної та надійної системи оцінки поточного (і, можливо, перспективного) стану, оскільки ефективність управління комерційним банком визначає можливість здійснювати свою діяльність уміло та в повній відповідності з потребами й економічними цілями держави, чого неможливо досягнути, не маючи оперативної інформації.

Мета роботи полягає в спробі довести необхідність проведення фінансового аналізу кредиторської і дебіторської заборгованості банку, привести наявний на цей час інструментарій оцінки проведення основних банківських операцій (на прикладі конкретного банку), виявити недоліки існуючих підходів і показати шляхи удосконалення такого аналізу..

Завданням роботи є розробка напрямків підвищення ефективності проведення основних операцій банку та поліпшення його фінансово-економічного стану, що визначило необхідність аналізу цих операцій за різними методиками.

Для досягнення поставлених цілей у роботі вирішено наступні задачі:

розглянуто теоретичні основи проведення основних операцій банку та оцінка їх ефективності, де вивчено особливості надання кредитних і депозитних послуг;

вивчено фактори і резерви підвищення фінансових результатів банку, а також методологічні підходи до аналізу діяльності комерційного банку;

проведено аналіз ефективності основних банківських операцій з викладенням його методики на прикладі умовного комерційного банку;

визначено напрямки удосконалення методики фінансового аналізу і напрямки поліпшення фінансово-економічного стану банку за рахунок підвищення ефективності надання основних банківських послуг.

 

 

Розвиток банківської системи, її надійність в умовах ринкової економіки великою мірою залежать від стану і якості аналітичної роботи у центральному банку країни та комерційних банках. Аналіз діяльності банку повинен містити реальну та всебічну оцінку досягнутих результатів, висвітлювати позитивні й негативні аспекти його роботи, визначати конкретні шляхи вирішення загальних проблем.

Банки на ринку діють із різною ефективністю. Але простежується така закономірність: далеко позаду залишають конкурентів ті, хто бездоганно обслуговує клієнтів і робить це з мінімальними витратами. Оцінюючи ефективність діяльності банку, надзвичайно важливо звіряти її з вимогами ринку. Кваліфіковано зроблений економічний аналіз діяльності банків є джерелом цінної інформації для самих банків, юридичних та фізичних осіб (як потенційних клієнтів банку), Національного банку України.

Кожна з перелічених сторон-контрагентів у процесі аналізу дбає про власні цілі.

Комерційні банки ставлять перед собою такі завдання [13, c. 45]:

визначити, як зробити банківські доходи якісними і стійкими;

дотриматися всіх вимог щодо ліквідності;

підтримувати капітал у стані адекватності й достатності.

Аналіз прибутковості, ліквідності й достатності капіталу банку дає змогу оцінити ефективність управління, конкурентоспроможність банку на ринку послуг, а також зважити вплив фінансової політики держави на діяльність банківської системи в цілому.

Економічна робота у банку, як і визначення класу кредитоспроможності позичальника, аналіз стану обліку та звітності, укладання угод, обов’язково передбачає аналіз фінансового стану банку, на основі якого:

приймаються управлінські рішення;

координується діяльність різних підрозділів і служб;

з’ясовується об’єктивна оцінка результатів діяльності установи і перспектив її розвитку;

визначається надійність і фінансова стійкість банку-партнера, клієнта, кореспондента.

Юридичні та фізичні особи, проаналізувавши опубліковані баланси і звіти про прибутки та збитки, приймають рішення щодо доцільності співробітництва з тим чи іншим банком.

Основна мета аналізу діяльності банку – забезпечити оптимальну структуру активних і пасивних операцій задля отримання і кінцевому підсумку максимального прибутку. За аналізом звітності визначають фінансову стабільність і надійність банку, доцільність і перспективи його подальшої діяльності.

Аналіз фінансових форм звітності – це процес оцінки поточного й минулого фінансового стану банку та основних результатів його діяльності. Першочерговим завданням аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогноз майбутніх результатів діяльності банку.

Аналіз діяльності комерційного банку включає [13, c. 49]:

оцінку стану та результатів діяльності банку на момент проведення аналізу;

порівняння стану та результатів діяльності банку за вибраний період;

порівняння результатів діяльності банку з результатами діяльності інших комерційних банків;

узагальнення результатів аналізу та підготовку рекомендацій для прийняття управлінських рішень, спрямованих на поліпшення діяльності банку.