2. Рівні акредитації сучасних вищих закладів освіти. Процес навчання та його психолого-педагогічні основи. Функції викладача. Поняття педагогічної діяльності; її структура. Мотив педагогічної діяльності. Сутність і особливості педагогічної діяльності (педагогічні уміння, функціональні компоненти педагогічної системи). Педагогічна майстерність і особистість педагога.
Тема 3. Організаційно-правове забезпечення вищої освіти. Сутність і класифікація форм організації навчання. Інші організаційні форми навчання (професійний тренінг та його етапи).
Тема 4. Методи та інноваційні технології навчання. Комп’ютерна підтримка навчального процесу ( аналіз комп’ютерних програм, організація навчання із застосуванням комп’ютера). Властивості комп’ютерних програм. Комп’ютерне навчання студентів у мережі Internet (основні завдання і роль викладача для здійснення студентам допомоги в оволодінні знаннями Internet).
Тема 5. Методи навчання. Типологія методів навчання. Засоби навчання. Принципи модульної технології. Дистанційні технології навчання.
Критерії та норми оцінки знань і вмінь. Критерії якості навчання (різновиди контролю: модульний, тестовий, рейтингове оцінювання навчальних досягнень студентів). Діагностування й оцінювання знань, умінь та навичок студентів (різновиди контролю: модульний контроль, тестовий контроль: види тестів, технологія створення тестових завдань, вимоги до тестових завдань, переваги і недоліки тестового контролю. Класифікація тестів, організація тестового контролю).
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ (ЗМ) 2. Науково-методичне забезпечення навчального процесу.
Тема 6. Самостійна робота студентів (основні напрями): сутність, організація, контроль; основні функції самостійної роботи. Види самостійної роботи. Самостійна робота студента під час лекцій. Недоліки в організації самостійної роботи студентів.
Тема 7. Виховання та навчання як єдиний цілісний педагогічний процес. Педагогічна техніка. Критерії майстерності використання педагогічної техніки. Майстерність невербальної поведінки педагога.
Тема 8. Основи техніки саморегуляції в професійній діяльності педагога. Майстерність професійно-педагогічного мовлення. Техніка мовлення педагога як необхідна передумова словесної дії. Значення дихання для мовця. Голос як дієвий компонент мовлення. Дикційна й орфоепічна чистота мовлення: вимоги до дикції, володіння фонетичним диханням, удосконалення професійних характеристик голосу. Інтонаційна та образна виразність педагога, засоби її досягнення: функції інтонації, її складові; чинники, що визначають характер інтонації; засоби інтонаційного увиразнення мовлення, наголос як засіб виразності мовлення; виразність мовлення і структурно-інтонаційна організація тексту; логічна та емоційна виразність; міміка і жести як компоненти виразності.
Тема 9. Формування професійної культури сучасних спеціалістів. Професійне самовиховання педагога. Педагогічний контакт як досягнення взаєморозуміння, спільних поглядів і взаємодії у вирішенні педагогічних завдань. Рольові позиції педагога у контакті.
Тема 10. Самоактуалізація особистості. Педагогічне спілкування як діалог. Стилі і моделі педагогічного спілкування як вияв характерних особливостей взаємодії. Моделі спілкування педагога. Майстерність спілкування в процесі лекційного викладу матеріалу. Монолог як прихований діалог.
Навчальна дисципліна «Методика викладання, педагогіка та психологія вищої освіти» належить до циклу гуманітарних дисциплін спеціальностей 8.050107 – «Економіка підприємства»; 8.050201 – «Менеджмент»; 8.070801 – «Економічна та охорона навколишнього середовища»; 8.090603 – «Світлотехніка і джерела світла»; 8.092101 – «Промислове і цивільне будівництво»; 8.092103 – «Міське будівництво та господарство»; 8.092108 – «Теплогазопостачання і вентиляція»; 8.092202 – «Електричний транспорт»; 8.092601 – «Водопостачання та водовідведення»; 8.100402 – «Транспортні системи».
1.Організаційно-методичні вказівки
Роль і місце дисципліни у підготовці магістра
Метою дисципліни є ознайомлення із сучасними методиками викладання дисциплін у вищій школі, формування і вдосконалення професійних якостей і вмінь студента-магістра, методологією розробки методичних матеріалів до викладання та формування вмінь щодо проведення всіх форм занять і контролю.
Предметом вивчення дисципліни є сучасні методики викладання навчальних дисциплін, які використовуються у вищих навчальних закладах. Головними завданнями є оволодіння професійними знаннями не тільки на теоретичному, але й на технологічному рівнях, свідомо конструювати педагогічний вплив на вихованця, прогнозувати його наслідки й ефективність результату.
Вивчення дисципліни «Методика викладання, педагогіка та психологія вищої освіти» має забезпечити науковий підхід до сучасного навчального процесу, визначити його закономірності, а також виявити найбільш оптимальні форми, методи, засоби навчання і виховання, самовиховання особистості, посилити наукову компетенцію фахівця з вищою освітою.
2. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
Знати:
- основні тенденції та перспективи розвитку вищої освіти в Україні;
- вимоги до організаційно-правового забезпечення вищої освіти;
- місце і роль методів та інноваційних технологій навчання;
- основні принципи комп’ютерної підтримки навчального процесу;
- теоретичні основи формування професійної культури сучасних спеціалістів;
- принципи педагогічної майстерності викладача: питання теорії і практики;
- зміст самостійної роботи студентів: сутність, організація, питання контролю.
Вміти:
- характеризувати основні елементи системи та змісту вищої освіти в Україні;
- аналізувати та приймати рішення щодо критеріїв якості навчання та діагностики знань;
- визначати основні параметри інформаційних ресурсів навчального процесу;
- ставити і вирішувати завдання з проблем самоактуалізації особистості;
- обґрунтовувати основні аспекти педагогічного спілкування.
3. Організаційно-методичні особливості проведення занять
Для підготовки фахівця з достатнім рівнем знань у програмі навчальної дисципліни «Методика викладання, педагогіка та психологія вищої освіти». передбачений цикл лекцій у поєднанні із самостійною роботою студента.
Формування рівня вмінь студента-магістра здійснюється за допомогою раніше отриманих знань, шляхом проведення практичних (семінарських) занять із головних тем дисципліни.
Рівень знань студента підвищується у самостійній роботі, яка забезпечена консультаціями. Завдання на самостійну роботу видаються у ході практичних занять. Поточний контроль знань тих, хто навчається, здійснюється в проведенні тестування за основними темами.
Обов’язковою вимогою до сучасної методики викладання у вищій школі є знання основ методу конкретних ситуацій (кейс-стаді), який набув широкого застосування в усьому світі. Метою курсу