Міжнародна економіка

 

імпортні товари, а це призводить до зниження попиту і отже,  — до скорочення імпорту.

Новим явищем з середини 70-х років стали спроби вироблення принципів колективного  регулювання  балансу  міжнародних  розрахунків,  зокрема  на регулярних зустрічах на вищому рівні країн «Великої сімки» (Group of Seven).

До міждержавних заходів регулювання платіжних балансів належать такі:

1) узгодження умов експортних кредитів;

2)  двосторонні  урядові  кредити,  короткострокові  взаємні  кредити  центральних банків у національних валютах за угодами СВОП;

3) кредити міжнародних валютно-кредитних та фінансових організацій, насамперед

МВФ.

 

Тема 18 Міжнародна регіональна інтеграція

 

 

1.Суть, об’єктивні передумови та цілі міжнародної економічної інтеграції.

2.Форми, рівні та економічні ефекти міжнародної економічної інтеграції.

3.Інтеграційні процеси в Північній та Південній Америці.

4.Економічна інтеграція країн Азії та Африки.

 

 

1. Міжнародна економічна інтеграція — це вищий рівень розвитку міжнародних   економічних   відносин,   коли   інтер-націоналізація   господарського життя  проявляється  у  пе-реплетінні  національних  господарств  двох  або  кількох країн та проведенні ними узгодженої міждержавної тор-говельно-економічної політики.

Динамічний розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції зумовлений:

•економічнимрозвиткомкраїн,їхгруптарегіонівсві-тувумовах нерівномірного розподілу ресурсів;

•закономірностями науково-технічного прогресу;

•тенденціями демографічного розвитку;

•наявністюінеобхідністювирішенняглобальнихпроблем(енергетичної, продовольчої,економічної,охоронинавколишньогосередовища,

використаннясвітовогооке-анутакосмосу,економічногозростаннята народонасе-лення, економічної безпеки, роззброєння);

•різкимскороченнямвідстанейзарахунокрозвиткутранспортно-

комунікаційних мереж,

•ринковою «уніфікацією» економічного розвитку.

Економічна природа інтеграційних угруповань та взаємовідносин між країнами, що їх утворюють, зумовлюють логіку і спадкоємність у становленні та розвитку форм міжнародної економічної інтеграції.

Для  створення  економічного  інтеграційного  угрупо-вання  двох  або  кількох країн   необхідні   певні   політико-правові,   економічні,   соціально-культурні   та

інфраструктурні умови.

Тим часом, незважаючи на очевидні економічні пере-ваги, процеси міжнародної економічної інтеграції пере-бігають у складному переплетінні політичних і соціально-економічних проблем. Основними чинниками, що зумовлюють виникнення та існування таких проблем, є:

•націоналізм;

•традиційні конфлікти між окремими країнами та групами країн;

•ідеологічні розходження,полІтико-правові, економічні й соціально-культурні відмінності країн-учасниць;

•збільшення витрат при реа-лізації регулюючих функцій на наднаціональному рівні;

•суперечності розширення складу інтеграційних угрупо-вань та ін.

Сучасним  процесам  міжнародної  економічної  інтеграції  притаманні  певні особливості, а саме:

 

•динамізм процесів міжнародної економічної інтегра-ції в цілому;

•нерівномірністьрозвиткуіреалізаціїформміжна-родноїекономічної інтеграції;

•розвиток поряд з інтеграційними дезінтеграційних процесів;

•переважний  розвиток  регіональних  міжнародних  еко-номічних  угруповань

(економічний регіоналізм);

•формування реальних умов світової економічної інте-грації.

 

 

 

 

 

2. У широкому розумінні міжнародну економічну інтеграцію визначають і як відносини, і як процес. Інтеграцію в першому розумінні можна тлумачити як відсутність будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів і кожній із національних економік. У такому плані міжнародна економічна інтеграція розглядається  як  найвищий  рівень  розвитку  МЕВ.  Як  процес  інтеграція проявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами – представниками різних держав.

На мікрорівні вирізняють горизонтальну і вертикальну інтеграцію. Горизонтальна інтеграція виникає при злитті фірм, які виробляють подібні або

однорідні товари з метою їх подальшої реалізації через спільну систему розподілу й

отримання при цьому додаткового прибутку, і супроводжується виробництвом за кордоном товарів, аналогічних тим, що виробляються в країні базування.

Вертикальна інтеграція передбачає об'єднання фірм, які функціонують у різних виробничих циклах. Розрізняють три форми вертикальної інтеграції:

1. інтеграція «вниз» (наприклад, приєднання заводу-виробника сировини чи напівфабрикатів до компанії, яка веде головне виробництво);

2.виробничаінтеграція«вгору»(наприклад,придбаннясталеплавильною

компанією заводу, що виробляє металоконструкції);

3. невиробнича інтеграція «вгору», що включає сферу розподілу.

На певному рівні розвитку мікроінтеграції виникають транснаціональні корпорації. Вони є найбільш інтегрованими мікроструктурами (зокрема, Chrisler,

GeneralMotors, Volkswagen, Toyota, Honda - вертикальна, a Exoon, Mobil, Texaco -

горизонтальна інтеграція).

На рівні національних економік інтеграція розвивається на основі формування економічних об'єднань країн з тим чи іншим ступенем узгодження їх національних

політик. Тут йдеться про явище економічного регіоналізму. Отже, маємо дворівневу

структуру інтеграційного процесу

 

 

 

 

 

Рис. Структура інтеграційного процесу

 

 

Як теоретично обґрунтовані і практично апробовані виділяють такі основні форми міжнародної економічної інтеграції:

1.  зона преференційної торгівлі;

2.  зона (асоціація) вільної торгівлі;

3.  митний союз;

4.  спільний ринок,

5.  економічний союз,

6.  політичний союз.

Зона преференційної торгівлі являє собою зону з пільговим торговельним режимом, коли дві або кілька країн зменшують взаємні тарифи по імпорту товарів,

зберігаючи  рівень  тарифів  у  торгівлі  з  іншими  країнами,  Найбільш  показовим

історичнимприкладомтакоїфор-миінтеграціїєпреференційнасистема

Британського співтовариства (1932 р.), що об'єднувала 48 держав,

У  зонах  вільної  торгівлі  діє  особливий  пільговий  торговельний  режим  для країн-учасниць  за  рахунок  усунен-ня  внутрішніх  тарифів  при  їх  збереженні  в торгівлі з іншими країнами. Типовими прикладами є Європейську асоціація вільної

торгівлі (1960 р.), зона вільної торгів-лі США— Канада (1988 р.).

Митний союз — це угода двох або кількох держав, що передбачає усунення внутрішніх  тарифів  та  встанов-лення  спільного  зовнішнього  тарифу.  Такі  угоди

діяли у Бенілюксі (з 1948 р.) та Європейському союзі (з 1968 р.).

У межах спільного ринку забезпечується вільний рух не тільки товарів,