Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Монументально-декоративне мистецтво українських церков зарубіжжя ХХ століття

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ХХ ст., викликаних спочатку економічними, а потім й політичними мотивами. У США та Канаді протягом короткого часу українці заснували поселення й будували церкви на новому місці, практично, з «нуля», утворюючи при цьому чисельні діаспори. Принципи діяльності духовних осередків українців були запозичені з практики Західної Європи, де українські парафії існували ще задовго до ХХст.

Встановлено, що особливості становлення української церковної архітектури та сакрального монументально-декоративного мистецтва зарубіжжя ХХ ст. залежать від таких факторів як: географічна віддаленість церков від «корінної» України; специфіка культурних та економічних умов країни, де виникали значні українські спільноти; контингент переселенців.
Художні особливості сакрального монументально-декоративного мистецтва на перших етапах розвитку українських церков у Західній Європі, Північній та Південній Америці. Формування системи оздоблення екстер'єрів українських церков в Західній Україні, Польщі та Румунії відбувалося під впливами конкретних українських церков сусідніх місцевостей, рідше – культових споруд латинських конфесій. Інколи брались за взірець художнього вирішення храми з більш віддалених теренів.
У багатьох українських трипросторових церквах Польщі спостерігається спрощення головних архітектурних об’ємів та системи оздоблення дереворізьбою. Деякі дерев'яні церкви втрачають ярусну структуру та декоративне різьблення. У східних регіонах Румунії значна група українських церков зазнає сильних впливів традицій оздоблення буковинського храму. Особливістю інших українських хрестовокупольних церков Румунії є те, що вони пишно оздоблюються архітектурними деталями та декоративними елементами регіонального моравського походження.
У першій пол. ХХ ст. на східних землях Польщі та в Румунії встановлюється консервативний стереотип у розумінні художнього вирішення українського храму. Оздоблення екстер'єру використовувало традиційні форми та композицію, інколи українські та місцеві регіональні (польські та румунські) мотиви монументально-декоративного мистецтва поєднувались, надаючи церковній споруді еклектизму.
Церковні будівлі так званого “хатнього” типу – найперші українські церкви на теренах Північної Америки. Їх можна визначити як «архітектура з пам'яті». Ця група церков характеризується випадковими спрощеннями головних архітектурних об'ємів та системи екстер'єрного оздоблення.
Подальший етап розвитку українських церков Північної Америки характеризується дерев’яними храмовими спорудами тридільного й хрещатого типів. «Чиказька» будівельна конструкція обумовлює специфіку об'ємно-просторової організації й екстер'єрного оздоблення церков. Тут мотив ярусності та традиційні декоративні мотиви трансформуються й реалізуються на завершеннях верхів різнотипними архітектурними формами.
Поширеним явищем у Північній Америці були реконструкції культових споруд протестантських та римо-католицьких общин й пристосування їх до вимог східно-церковного обряду. Вони були частковими: перебудовували тільки окремі фрагменти, суміщаючи при цьому несумісні між собою мотиви зовнішнього оздоблення. Ці тенденції започаткували традицію еклектики в українському сакральному монументально-декоративному мистецтві діаспори.
Відмінний принцип від монументально-декоративного вирішення дерев'яних церковних споруд Північної Америки, був втілений у поодиноких мурованих українських церквах Канади та США (у великих містах) – застосовували пишне навантаження екстер’єру дрібними архітектурними формами та декоративними елементами. Характерним є еклектичний підбір форм для оздоблення екстер'єру, у якому з'являються мотиви національної символіки в сецесійно-модерному трактуванні.
За художньо-образними та об’ємно-просторовими особливостями українські церкви Східної Європи та Північної Америки мають низку як спільних, так і відмінних ознак:
1. Спрощений характер монументально-декоративного вирішення українських церков “хатнього” типу Східної Європи – це насамперед результат заміни традиційних будівельних матеріалів на нові, у Північній Америці – результат відсутності аналогів традиційних українських церков і їх оздоблення для наслідування та відстутності кваліфікованих майстрів.
2. У Польщі та Румунії зовнішній вигляд більших трипросторових українських церков у першій половині ХХ ст. є результатом продовження традиції храмобудування ХІХ ст. Пізніші трипросторові церковні будівлі Північної Америки відрізняються характерними псевдобароковими банями, які одночасно виступають чи не єдиним елементом оздоблення екстер'єру.
3. Хрещаті муровані церкви Польщі та Західної України повторюють традиційні українські приклади декору, рідше місцеві регіональні взірці. Дерев'яні хрещаті церкви Канади та США цього ж періоду характеризуються екстер'єром зі складними геометризованими формами верхів, які зрідка містять декоративні елементи.
4. Орнаментальні рельєфи українських церков Польщі мало чим відрізняються від українських церков ХІХ ст. Декор екстер'єрів українських церков Румунії першої пол. ХХ ст. зберігає яскраво виражені буковинські та моравські риси. У Північній Америці через використання «чиказької» конструкції традиційний декор видозмінюється в різноманітних комбінаціях на добудовах, вежах, присінках тощо.
2.3. Монументально-декоративне вирішення екстер'єрів українських церков у повоєнний період. З середини XX ст. найбільшого розвитку та якісних змін набуває українське сакральне монументально-декоративне мистецтво в США, Канаді, Аргентині, Бразилії та Австралії.
Найбільшу групу складають українські церкви з візантійською традицією храмобудування та сакрального мистецтва. Трансформація художньої традиції в неовізантійських церквах обумовлена появою в другій пол. ХХ ст. методів професійного проектування церков. Найчастіше у пошуках художнього образу наслідуються різні прототипи візантійського храму, зокрема, досягається ефект враження пишності та багатства. Якісно новий підхід проектування полягає в інтерпретації храмової споруди візантійського типу, за нього добираються такі найхарактерніші мотиви та елементи стилю, які легко адаптуються до сучасних архітектурних та декоративних форм. Результатом даної тенденції є те, що художній образ невеликих за розмірами українських неовізантійських церков діаспори формують спрощені та узагальнені головні об’єми і мінімальна кількість архітектурних деталей та декорацій. У деяких сучасних українських церквах зарубіжжя візантійські риси виявляються в малопомітних на перший погляд елементах, але мають водночас чіткий і потужний ідентифікаційний зміст. Найпопулярнішим елементом в оздобленні сучасної церковної споруди візантійського типу залишається арка, її форма спрощується до правильних циркульних кривих,
Фото Капча