Морфологічна характеристика органів імунної системи молодняка великої рогатої худоби, вирощеного на радіоактивно забрудненій місцевості

Теоретичне і практичне значення. Отримані результати морфологічного та морфометричного досліджень тимуса, селезінки та лімфатичних вузлів молодняка великої рогатої худоби, який зазнавав постійного впливу низьких доз іонізуючого опромінення в природних умовах, значною мірою доповнюють та поглиблюють сучасні уявлення про морфофункціональний стан імунокомпетентних органів у тварин, вирощених на територіях, забруднених радіонуклідами.

Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані у навчальному процесі та в науково-дослідній роботі з розділу радіаційної патології. Результати дослідження рекомендуються використовувати при розробці лікувально-профілактичних заходів та нових технологій утримання і годівлі молодняка великої рогатої худоби, що вирощується в умовах дії малоінтенсивного іонізуючого випромінювання.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі на кафедрах патологічної анатомії факультетів ветеринарної медицини Національного аграрного університету, Харківської державної зооветеринарної академії, Одеського державного сільськогосподарського інституту, Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького, а також у лабораторіях патоморфології Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, Інституту епізоотології УААН та Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів і кормових добавок.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що він самостійно проводив пошук і аналіз даних літератури, підбір груп тварин, відбір матеріалу та його гістологічну і гістохімічну обробку. Розробив алгоритм морфометричної оцінки органів імунної системи великої рогатої худоби, провів морфологічні, морфометричні, гематологічні та частково радіологічні дослідження, узагальнив та проаналізував одержані результати.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і схвалені: на засіданнях кафедри патологічної анатомії і гістології, методичної комісії та вченої ради, наукових конференціях Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького (1997-2000) ; на Міжнародній науковій конференції “С. З. Ґжицький і сучасна аграрна наука” (м. Львів 2000 р.) ; на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальные проблемы патологии сельскохозяйственных животных и пути их решения” (м. Мінськ 2000 р.) ; на Міжнародній науково-практичній конференції “Ветеринарная наука на пороге ХХІ-века” (м. Харків 2000 р.) ; на міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки” (м. Львів 2001 р.) ; на ІІ Всеукраїнській конференції ветеринарних патологів (м. Київ 2001 р.).

Публікації результатів дослідження. Результати досліджень викладені у 10 наукових працях, що опубліковані в журналах “Ветеринарна медицина України” (1) та “Сільський господар” (1), збірниках “Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького” (5), у збірнику “Ветеринарна медицина” ІЕКВМ м. Харків (1), збірнику “Науковий вісник Національного аграрного університету” (1) та матеріалах конференції “Актуальные проблемы патологии сельскохозяйственных животных” м. Мінськ (1).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методів та результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури та додатків.

Текст дисертації викладений на 152 сторінках машинопису, проілюстрований 58 рисунками, 9 таблицями та 2 радіологічними картами (які містяться в додатках). Список використаної літератури включає 296 джерел, з яких 98 іноземних.

Робота ґрунтується на систематичному вивченні органів імунної системи клінічно здорового молодняка великої рогатої худоби чорно-рябої породи, вирощеного в колективних господарствах та індивідуальному секторі Дубровицького і Рокитнівського районів Рівненської області. Територія цих господарств відноситься до третьої зони радіоактивного забруднення, згідно Постанови Кабінету Міністрів України за № 106 від 23 липня 1991 року.

Дослідження проводились протягом 1997-2000 років на кафедрі патологічної анатомії і гістології Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького, в радіологічному відділі Рівненської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини та Дубровицькій районній лабораторії ветеринарної медицини.

Вивчення вікових особливостей імунного статусу проводилось у трьох групах: І група – телята 21-30 добового віку (n=5) ; ІІ група – 6-7 місячного віку (n=9) ; ІІІ група – молодняк 18-24 місячного віку (n=20).

Для контролю були використані тварини (n=11) аналогічного віку та породи з благополучних щодо інфекційних хвороб господарств Яворівського та Городоцького районів Львівської області, де рівень радіації був у межах природних фонових величин.

Перед забоєм тварин зважували, вимірювали їх прижиттєвий рівень радіоактивності (гамма-радіометр СРП 6801). Вміст радіоцезію в м’язах і паренхіматозних органах визначали за допомогою гамма-радіометрів РУБ-01П6 та РУГ-91 “Адоні”. Матеріал для дослідження, як дослідний так і контрольний, відбирали в осінній період.

Вміст гемоглобіну у крові визначали методом Салі, загальну кількість еритроцитів і лейкоцитів підраховували у камері Горяєва. Лейкограму виводили на основі підрахунку 200 клітин в мазках крові, пофарбованих за Папенгеймом (Кудрявцев А. А., 1953; Козловская Л. В., Николаев А. Ю., 1984). Кількість Т- і В-лімфоцитів визначали у тесті розеткоутворення з еритроцитами барана (Jondal M. et al., 1972; Корчан М. І., 1982; Меньшиков В. В., 1987).

Для гістологічного, гістохімічного та морфометричного досліджень відбирали тимус, селезінку, лімфатичні вузли: поверхневі шийні, латеральні заглоткові, каудальні середостінні та порожньої кишки. Матеріал фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, 80о охолодженому (при +4оС) етиловому спирті, рідині Карнуа із подальшою заливкою у парафін через хлороформ (Меркулов Г. А., 1969).

Для фарбування гістозрізів використовували такі гістологічні та гістохімічні методики: гематоксилін та еозин, Ван-Гізон, Ейнарсона, Браше, Гоморі, Перлса (Пирс Э., 1962; Кононский А. І., 1976; Киселева А. Ф., 1988).

Морфометрію