Морфологічна характеристика органів імунної системи молодняка великої рогатої худоби, вирощеного на радіоактивно забрудненій місцевості

Аналіз динаміки змін в імунній системі показує, що на ранніх етапах (перші місяці) постійного опромінення в малих дозах спостерігаються ознаки функціонального напруження, компенсаторних і репаративних реакцій. За рахунок останніх окремі імунологічні показники можуть перевищувати контрольний рівень, створюючи, на перший погляд, враження активації імунної системи. Однак повноцінна адаптація імунної системи відсутня, її компенсаторно-репаративні можливості вичерпуються і, по мірі збільшення віку тварини, виявляються порушення переважно деструктивного характеру, а також значні порушення імунного гомеостазу. На основі наявної на сьогоднішній день інформації та результатів наших досліджень можна припускати, що патогенез постчорнобильських імунодефіцитів має складний комплексний характер і включає ряд компонентів: пряму і непряму пошкоджуючу дію іонізуючого випромінювання на клітини імунної системи, включаючи стромальні елементи і допоміжні клітини; порушення процесів дозрівання і диференціювання імунокомпетентних клітин (переважно Т-лімфоцитів) ; порушення функції центральних і периферійних органів імунної системи, розвиток автосенсибілізації, глибоку дискординацію імунорегуляторних процесів і взаємодій в рамках імунної системи; зміни гормональної регуляції імунної реактивності, пов’язаної із порушеннями в ендокринній системі. Приведений перелік може бути далеко не вичерпаним, не повністю зрозуміло, які з перечислених процесів є первинними, а які – вторинними. Однак більш детальніше обґрунтування механізмів розвитку імунодефіцитів при постійному впливі на організм ссавців факторів аварії на Чорнобильській АЕС є ще досить передчасним.

 

1. У тварин, які народились та постійно утримувались на території ІІІ зони радіоактивного забруднення (щільність забруднення ґрунтів цезієм-137 1-15 Кі/км2, гамма-фон 20-62 мкР/год., питома радіоактивність згодовуваних кормів: сіно, солома 20-4210 Бк/кг, концкорми 20-260 Бк/кг, соковиті 20-840 Бк/кг) виявлено морфофункціональні зміни в органах імунної системи, які з віком дещо нормалізуються.

2. Тимус дослідного молодняка великої рогатої худоби зберігає свою природню макро- і мікроскопічну будову. У порівнянні з контрольними тваринами маса і об’єм тимуса вірогідно зменшувались в усіх вікових групах (у телят 21-30 добового на 48, 9%, 6-7 місячного на 46, 8%, а у молодняка 18-24 місячного віку на 20, 7%). Співвідношення між кірковою і мозковою речовинами змінювалось у бік зменшення кіркової речовини.

3. Органи імунної системи, особливо тимус, у тварин молодшого віку значно вразливіші до тривалого впливу низьких доз радіації, ніж у дорослих тварин. У 21-30 добових та 6-7 місячних телят появляються ознаки початкових фаз акцидентальної інволюції тимуса. У тварин 18-24 місячного віку більш виражені процеси вікової інволюції тимуса ніж у контрольних.

4. Макроскопічно селезінка дослідних тварин зберігає природню форму і структуру. Морфометрично встановлено закономірне зменшення як відносних, так і абсолютних показників білої пульпи. Діаметр і густота заселення лімфоцитами лімфатичних вузликів вірогідно менші в усіх вікових групах. У червоній пульпі кількість лімфоцитів та плазмоцитів зменшувалась, а кількість макрофагів зростала.

5. Макроскопічна та гістологічна будова лімфатичних вузлів (поверхневих шийних, латеральних заглоткових, каудальних середостінних та порожньої кишки) не змінювалася. Морфометрично встановлено вірогідне зменшення площі кіркової речовини за рахунок збільшення площі мозкової і строми органу, що найкраще проявлялось у лімфатичних вузлах порожньої кишки молодняка 18-24 та 6-7 місячного віку.

6. Інтенсивність реакції на виявлення як кислої так і лужної фосфатаз була помітно нижчою у селезінці та лімфатичних вузлах, особливо порожньої кишки і латеральних заглоткових, в меншій мірі у поверхневих шийних і каудальних середостінних лімфовузлах дослідних тварин 18-24 та 6-7 місячного віку.

7. Морфологічні показники крові дослідних тварин були в межах нижньої границі фізіологічної норми. Кількість гемоглобіну, еритроцитів та сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів вірогідно зменшувалась у дослідних тварин усіх вікових груп. Відносна та абсолютна кількість Т- і В- лімфоцитів вірогідно зменшувалась при дещо вираженому лімфоцитозі, особливо у тварин 6-7 і 18-24 місячного віку. У телят 21-30 добового віку спостерігали вірогідне збільшення кількості Т-лімфоцитів при помітній тенденції до зниження В-лімфоцитів.

8. Зменшення кіркової речовини в тимусі і лімфатичних вузлах та білої пульпи в селезінці, а також збіднення лімфоцитами імунних органів тварин, які постійно утримувались в умовах ІІІ зони радіоактивного забруднення, свідчить про послаблення функціонування імунної системи.

 

1. Для визначення імунного статусу молодняка великої рогатої худоби, вирощеного на територіях забруднених радіонуклідами, поряд з іншими методами застосовувати морфометрію.

2. При розробці лікувально-профілактичних заходів з метою підвищення резистентності тварин, що зазнають постійного впливу низьких доз радіації, доцільним є застосування імуномодулюючих препаратів, особливо в період від 1-го до 6-ти місяців.

3. Результати дисертаційної роботи використовувати у науково-дослідній роботі та навчальному процесі на факультетах ветеринарної медицини, біологічних та зооінженерних, а також при написанні відповідних розділів підручників, монографій, довідникових посібників з питань морфологічної характеристики імунних органів тварин, що вирощуються в природних умовах підвищеного рівня радіаційного забруднення, внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

 

1. Жила М. І. Гістоморфометрична оцінка тимуса телят вирощених в умовах ІІІ зони радіоактивного забруднення // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини