+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
35
Мова:
Українська
проводили за Автандиловим Г. Г. з використанням стандартної окулярної морфометричної сітки та окуляр-мікрометра МОВ-15 (Автандилов Г. Г., 1990). Окремо для кожного органу було складено алгоритм морфометричного дослідження на органному, тканинному і клітинному рівнях. На основі органометричних даних тимуса і загальної маси тварини вираховували індекс тимуса (Іт) : відношення маси тимуса до маси тварини х 1000. Підрахунок та аналіз чисельності клітин в основних гістоструктурах досліджуваних органів проводили на площі (0, 0156 м2) стандартної морфометричної сітки в 25 полях зору при збільшенні у 600 разів (10 х 1, 5 х 40).
У тимусі визначали середній діаметр часточок, співвідношення паренхіми і строми. У паренхімі органа – відносні та абсолютні показники кіркової і мозкової речовин, кількість та середній діаметр тілець Гассаля в одній часточці, щільність заселення клітинами кіркової й мозкової речовин тимуса.
У лімфатичних вузлах визначали співвідношення кіркової й мозкової речовин, частку лімфатичних вузликів у загальному об’ємі органу і кіркової речовини. Вимірювали середній діаметр лімфатичних вузликів. Визначали чисельність популяції лімфоцитів, макрофагів, клітин плазматичного ряду та ретикулоцитів в кірковій і мозковій речовинах, лімфатичних вузликах.
У селезінці виводили процент білої і червоної пульпи та строми у відношенні до загального об’єму органу. Вимірювали середній діаметр лімфатичних вузликів. Підраховували чисельність лімфоцитів, плазмоцитів, макрофагів, поліморфноядерних лейкоцитів у червоній і білій пульпі.
Мікрофотографування гістопрепаратів здійснювали за допомогою мікроскопа МБІ-6, фотокамери ЗЕНІТ-122, фотонасадки МФН-2.
Статистичну обробку даних проводили за Деркачем М. П., (1972), та Ойвином І. А., (1960) на комп’ютері ІВМ – РС/АТ із використанням статистичного програмного пакету Statistic 5, 0 для Windows 95.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Коротка радіоекологічна характеристика дослідних господарств. Дослідження проводились на тваринах, які народились та постійно утримувались у колективних господарствах: “Партизан”, “Прогрес”, “Жаденський”, “Промінь”, “Полісся”, а також в індивідуальному секторі, розташованих на території населених пунктів: Бережки, Переброди, Лютинськ та Велюнь – Дубровицького і Масевичі – Рокитнівського районів Рівненської області.
Згідно результатів досліджень, проведених радіологічним відділом Рівненської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, в господарствах, де вирощувались дослідні групи тварин, щільність забруднення грунтів 137Cs становить 1-15 Кі/км2. Гамма-фон на території тваринницьких приміщень та вигульних майданчиків у середньому коливався від 21 до 42 мкР/год., дещо вищими ці показники були у господарстві “Хлібороб” (населений пункт Велюнь – 50-62 мкР/год.). Сумарна активність спожитого раціону на добу становила для тварин І дослідної групи 970, 3±17, 4 Бк/кг, IІ – 3752, 8±42, 9 Бк/кг і для IIІ – 4843, 7±50, 6 Бк/кг. Вміст радіонуклідів у м’язах забитих тварин коливався в межах: I група 103-194 Бк/кг; II група 127-285 Бк/кг; III група 183-950 Бк/кг.
Тварини усіх дослідних груп походили із благополучних господарств і населених пунктів щодо інфекційних захворювань, а згідно даних клінічного обстеження були клінічно здоровими.
Гематологічні дослідження. У телят I дослідної групи морфологічні показники крові були в межах фізіологічної норми, більшість з них займали нижню границю норми (табл. 1).
Таблиця 1
Показники крові телят 21-30 добового віку (І група), М±m
Показники Дослід Контроль
Еритроцити, Т /л 5, 3 ± 0, 17** 6, 8 ± 0, 4
ШОЕ, мм/год, 1, 05 ± 0, 12 1, 1 ± 0, 1
Гемоглобін, г/л 95, 5 ± 3, 7*** 130, 0 ± 6, 1
Лейкоцити, Г/л 9, 6 ± 0, 6 8, 06 ± 0, 5
Паличкоядерні нейтрофільні гранулоцити, % 5, 2 ± 1, 4 8, 3 ± 0, 8
Сегментоядерні нейтрофільні гранулоцити, % 12, 1 ± 2, 4** 23, 7 ± 0, 7
Еозинофільні гранулоцити, % 3, 0 ± 0, 7 2, 0 ± 0, 5
Базофільні гранулоцити, % 0 0
Моноцити, % 4, 5 ± 1, 5 5, 3 ± 0, 7
Лімфоцити, % 75, 2 ± 4, 5** 60, 7 ± 1, 2
Лімфоцити, Г/л 7, 28 ± 0, 94* 4, 85 ± 0, 06
Т-лімфоцити, % 42, 3 ± 2, 1 36, 3 ± 3, 7
Т-лімфоцити, Г/л 3, 07 ± 0, 31 1, 94 ± 0, 29
В-лімфоцити, % 9, 3 ± 1, 2* 12, 6 ± 0, 8
В-лімфоцити, Г/л 0, 68 ± 0, 07 0, 64 ± 0, 09
* P<0, 05; ** P<0, 01; *** P<0, 001
Як видно з даних таблиці загальна кількість лейкоцитів була дещо вищою у тварин із територій, забруднених радіонуклідами, проте різниця не була вірогідною. В лейкограмі крові зміни відбувалися за рахунок зменшення кількості сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів та збільшення як відносної так і абсолютної кількості лімфоцитів. Траплялися поодинокі великі лімфоцити з добре вираженою зернистістю цитоплазми, кількісно їх нараховувалось 5, 4±0, 7%, від загальної кількості лімфоцитів або (0, 393±0, 028) х 109 клітин в 1 л крові (контроль 6, 8±0, 9%; (0, 329±0, 042) х 109).
На постійно діючий підвищений рівень радіації реакція телят характеризувалася деяким збільшенням відносної та абсолютної кількості Т-лімфоцитів. Водночас відносна кількість В-лімфоцитів мала помітну тенденцію до зниження (табл. 1).
У тварин II групи кількість еритроцитів