Морфологічна характеристика органів імунної системи молодняка великої рогатої худоби, вирощеного на радіоактивно забрудненій місцевості

Лімфатичні вузлики виявляли в усіх групах лімфатичних вузлів, але вони зустрічалися значно рідше у порівнянні з контрольними тваринами. Діаметр лімфатичних вузликів становив 205, 7±29, 4 мкм (Р<0, 01) ; при формуванні реактивного центру діаметр їх зростав в середньому до 346, 3±32, 1 мкм (Р<0, 01). У контролю ці показники становили відповідно 328, 9±18, 1 мкм та 467, 21±23, 4 мкм. Щодо клітинного складу, то кіркова речовина була представлена середніми і малими лімфоцитами, кількісно їх нараховувалось 214, 58±19, 47 клітин. Густота заселення лімфоцитами кіркової речовини та лімфатичних вузликів була вірогідно меншою в усіх лімфатичних вузлах дослідних тварин. Найбільшою різниця була у лімфовузлах порожньої кишки та каудальних середостінних, дещо меншою у латеральних заглоткових та поверхневих шийних лімфовузлах. Так, наприклад, у лімфовузлах порожньої кишки і каудальних середостінних у кірковій речовині нараховували 162, 54±11, 32 (контроль 305, 78±19, 93) лімфоцитів у полі зору мікроскопу.

Мозкова речовина в усіх досліджуваних лімфатичних вузлах представлена розширеними м’якушевими тяжами, інфільтрованими лімфоцитами, плазматичними клітинами та їх бластними формами, макрофагами та поодинокими еозинофільними гранулоцитами. Чисельність лімфоцитів становила 94, 48±4, 69 клітин (Р<0, 01) ; клітин плазматичного ряду 6, 21±0, 79 (Р<0, 01) ; ретикулярних клітин 24, 79±2, 15 (Р<0, 05) ; у контрольних тварин відповідно 186±7, 11; 12, 54±1, 24; 13, 84±1, 98 клітин в полі зору.

Мікроскопічна структура лімфатичних вузлів тварин ІІІ дослідної групи добре збережена. Співвідношення між кірковою і мозковою речовинами становило у поверхневих шийних лімфатичних вузлах 1: 1, 12, у латеральних заглоткових і каудальних середостінних 1: 0, 78, у лімфовузлах порожньої кишки 1: 1, 49 (контроль відповідно 1: 1, 21; 1: 0, 61; 1: 1, 36). В окремих випадках ідентифікувалась паракортикальна зона. Площа кіркової речовини у лімфовузлах порожньої кишки становила 28, 85±2, 17%, а у латеральних заглоткових та каудальних середостінних – 43, 37±1, 89%, у поверхневих шийних 32, 82±2, 04% (контроль відповідно 38, 14±1, 97%; 51, 85±2, 61%; 41, 93±2, 09%).

Чисельність лімфоцитів у кірковій речовині досліджуваних лімфатичних вузлів складала 286, 79±18, 94 клітин в полі зору. Проте в переважній більшості випадків виявляли ознаки збіднення кіркової речовини лімфатичних вузлів порожньої кишки, де густота заселення лімфоцитами даної речовини становила лише 191, 39±19, 51 клітин (Р<0, 001), тоді як у контрольних тварин нараховували 349, 84±23, 92 клітин в полі зору мікроскопа. Лімфатичні вузлики розташовувались у субкапсулярній зоні кіркової речовини. Вони були дещо витягнутої форми і незавжди мали чіткі контури. Їх середній промір становив 223, 9±24, 8 мкм (Р<0, 01), густота заселення лімфоцитами становила 183, 09±6, 45 клітин у полі зору (Р<0, 001), у контрольних тварин відповідно 398, 6±32, 4 мкм та 304, 13±14, 69 клітин.

Більш виражені зміни у лімфатичних вузлах порожньої кишки ІІІ та ІІ дослідних груп можемо пояснити тим, що потрапляння радіонуклідів в організм тварин відбувається переважно з кормом, а виділення з організму – через шлунково-кишковий тракт і нирки. Тому лімфовузли порожньої кишки, як регіонарні до цих органів зазнають найбільшого впливу радіонуклідів у порівнянні з іншими лімфатичними вузлами. Чим старші тварини, тим сильніше виражені ці зміни.

В усіх досліджуваних групах тварин мозкова речовина лімфатичних вузлів була представлена дещо розширеними м’якушевими тяжами, які містили 103, 67±9, 81 лімфоцитів; 5, 93±0, 86 плазмоцитів та плазмобластів (Р<0, 05) ; 22, 31±2, 65 ретикулярних клітин у полі зору (контроль відповідно 164, 88±10, 01; 10, 87±1, 29; 16, 14±1, 93 клітин). Окрім вищевказаних клітинних елементів у м’якушевих тяжах траплялись поодинокі еозинофільні гранулоцити та макрофаги, у цитоплазмі яких досить часто виявляли гранули гемосидирину. Субкапсулярні та центральні синуси дещо спавші, в їх просвіті траплялись окремі ретикулярні клітини, поодинокі лімфоцити і макрофаги.

Зменшення кількості та об’єму лімфовузликів і потовщення строми у лімфатичних вузлах корів, які зазнавали постійного впливу низьких доз іонізуючого випромінювання, констатували у своїх дослідженнях Веліканов В. І. з співавт. (1996).

Інтенсивність виявлення як кислої так і лужної фосфатаз була помітно нижчою, зокрема у лімфовузлах порожньої кишки та латеральних заглоткових, в меншій мірі у поверхневих шийних та каудальних середостінних лімфатичних вузлах дослідних тварин ІІ і ІІІ вікових груп. У телят І дослідної групи таких особливостей не зауважено. Найбільша концентрація ДНК і РНК спостерігалась у лімфоцитах кіркової речовини, дещо меншa – мозкової. Хоча у тварин, які походили із територій радіоактивного забруднення помітним було загальне зниження інтенсивності реакції Ейнарсона, у порівнянні з тваринами з екологічно чистих територій, що може свідчити про зменшення сумарної кількості нуклеїнових кислот.

Однак виявлені нами морфологічні зміни в органах імунної системи у тварин, що зазнавали постійного впливу низьких доз радіації не