Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Народні елементи математики у сиву давнину Полісся (Рокитнівського району)

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
44
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗМІСТ
 
ВСТУП 
РОЗДІЛ 1. З історії розвитку математичної науки в Україні 
РОЗДІЛ 2. Елементи народної математики. Давні виміри
2.1. Міри поля 
2.2. Міри довжини
2.3. Міри маси і рідини
2.4. Міри сипких тіл і рідин
2.5. Народні виміри часу
РОЗДІЛ 3. Метрологія і математика
3.1. Народна лічба
Народні прийоми швидкого усного рахунку
Множення і ділення на 4 і на 8
Множення на 5 і на 25
Множення на 9 і на 11
3.2. Стародавні задачі прикладного змісту
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ 
 
ВСТУП
 
Дуже корисно пізнати справжнє виникненнячудових відкриттів, особливо таких, що були зроблені  не випадково, а силою думки. Це приноситькористьнестількитим,щоісторіявоздає кожномусвоєіспонукаєіншихдобиватисятакихсамих похвал,стільки тим, що пізнання методу на видатнихприкладахведе до розвитку мистецтва відкриття.
Г.Лейбніц
Народна математика — це сукупність народних математичних знань та навичок, в основі якої лежать потреби практичної діяльності (необхідність виконання різних арифметичних дій при проведенні землемірних робіт, зведенні житла, ткацьких робіт та інших споруд тощо). Недоступність професійних математичних знань для широких верств українського населення у минулому зумовлювала удосконалення найпростіших традиційних прийомів лічби, вимірювання, способів зображення чисел і т. д.
Метою дослідження даної роботи є виявлення маловідомих на Рокитнівщині народних мір, знаходження даних про математичні знання від старожилів нашого полісся і не тільки.
Завдання:
1) дослідити маловідомі народні міри на Поліссі Рокитнівщини;
2) збір інформації з живих вуст жителів Рокитнівщини;
3) дослідити народні прийоми швидкого усного рахунку, давні міри та народну лічбу в сиву давнину на Рокитнівщині.
Отже, об’єктом нашого дослідження стало коріння математичних теорій і методів в сиву давнину та математична культура Рокитнівських жителів. Щоб широкий загал учнів міг ознайомитися з елементами історії математики, етимологією понять, метрологією, з народною математикою Рокитнівщини.
Новизна даної теми полягає в тому, як у своєму побуті Рокитнівчани використовували елементи народної математики без різної обчислювальної техніки та метрів.
Предметом дослідження нашої роботи є математична культура Рокитнівчан у сиву давнину: стародавні задачі прикладного характеру, народні міри і обчислення Рокитнівського району, раціональні способи усних обчислень, орієнтування в часі та старовинне математичне письмо.
В результаті нашої проведеної роботи, аналізу прочитаної літератури, можна висунути гіпотезу про те, що для кращого розуміння явищ природи, для розширення кругозору учнів, для вирішення будь-яких життєвих ситуаціях допоможе народна математична мудрість, дасть змогуучням зрозуміти роль математики у житті, та переконатися у необхідності знання цього предмета для задоволення власних практичних потреб.
 
РОЗДІЛ 1. Історія розвитку математичної науки в Україні
 
Важко встановити, коли наші предки розробили числову систему і розпочали використовувати її для практичних потреб. Геніальний математик і філософ Г. В. Лейбніц справедливо застерігав, що той, хто хотів би обмежитися сучасним без знання минулого, ніколи не зрозумів сучасного. Тому, перш ніж розповідати про видатні досягнення сучасної математики, необхідно коротко розглянути біографію цієї науки.
Математика – наука про кількісні співвідношення і просторові форми дійсного світу (Колмогоров). Слово «математика» походить від грецького слова μάθημα, що означає «наука, знання, вивчення», і грецького μαθηματικός, що означає «любов до пізнання».
Математика виникла з давніх-давен з практичних потреб людини. Її зміст і характер з часом змінювались. Від початкового предметного уявлення про ціле додатне число, від уявлення про відрізок прямої, як найкоротшу віддаль між двома точками, математика пройшла довгий шлях розвитку перш, ніж стала абстрактною наукою з точно сформованими вихідними поняттями і специфічними методами дослідження. Нові вимоги практики розширюють обсяг понять математики, наповнюють новим змістом старі поняття.
По стопах відомогоПіфагора, який казав, що «світом правлять числа» та А. Ейнштейном, який стверджував, що природа – це реалізація найпростіших математичних ідей, український математик Володимир Левицький говорив ще в 1927 році, що «поступ математичних та природничих наук на українських землях є необхідною умовою для українського народу, щоб вповні ввійти в сім’ю культурних народів».
Оскільки про розвиток науки в Київській Русі ми дізнаємося з перших рукописних творів, тому можна з впевненістю стверджувати, що математика (арифметика і геометрія) за програмою "семи вільних мистецтв" мала входити до програми гуманістичних шкіл середнього рівня. Є дані, що систематичне викладання математичних наук, зокрема арифметики, велося вже в Острозькій школі. Про це свідчить рукописний збірник початку XVII ст., який походить з Острога і містить ряд вправ і задач з арифметики. Майже всі задачі, вміщені в ньому, пов’язані з торгівельною практикою і нагадують ті задачі, що їх доводилося розв’язувати купцям.
Про зацікавленість в Україні математичними науками на зламі XVI — XVII ст. свідчить той факт, що в особистих бібліотеках освічених міщан та представників духовенства були книги науково-природничого змісту.
Судячи з рукописних посібників, підручників, якими колись користувалися в школах XVI — початку XVII ст., автори цих праць розрізняли два види арифметики: звичайну,числову або так звану лінійну, обчислення в якій виконувалися на лініях за допомогою камінців або спеціальних жетонів.
У літературі математикиXVI — початку XVII ст., що поширювалася в українському науково-освітньому середовищі, використовували назву
Фото Капча