Науковий вісник «Асканія-Нова»

помірний двократний на двох предків 5 525±27,3 11,6 481±21,8 10,1

помірний двократний на чотирьох предків 2 522,5±37,5 10,1 480,5±1,5 0,4

помірний трикратний 5 496±22,3 10,1 471,6±16,2 7,7

помірний трикратний на одного предка 2 537,5±7,5 2,0 485±17,0 5,0

помірний трикратний на двох предків 2 492,5±17,5 5,0 484±26,0 7,6

віддалений однократ-ний 9 544,4±19,9 11,0 488,2±12,2 7,5

віддалений однок-ратний на двох предків 6 546,7±20.2 9,0 490,3±17,6 8,8

віддалений однократ-ний на чотирьох предків 2 552,5±87,5 22,4 489±24 6,9

віддалений двократний 6 526,7±27.6 12,8 497,7±21.1 10,4

віддалений двократ-ний на двох предків 3 530±52,7 17,2 486,3±34,7 12.3

віддалений трикратний 7 513,6±26,9 13,9 481,1±21,9 12,0

віддалений трикратний на одного предка 6 501,7±28,5 13,9 476,7±25,3 13,0

віддалений чотирикратний на одного предка 4 507,5±36,0 14,2 468,5±28,6 12,2

Висновки.  Дефіцит поголів’я імпортних зебувидних бугаїв при створенні нового типу м’ясної худоби  викликав необхідність застосовувати складні схеми спорідненого підбору, поєднання яких з методом міжвидової гібридизації дозволило одержати високоефективні адаптовані до спекотного клімату генотипи. Виявлено 35 варіантів поєднань спільних предків у родоводах корів, що вплинуло на підвищення різноманіття генотипів. 

Показники живої маси інбредних корів незначно зменшуються у порівняні з аутбредними, а при зменшенні ступеня інбридингу достовірно (Р>0,95)  підвищуються.  Наявність значної кількості спільних предків у віддалених рядах  родоводів при гібридизації не впливає негативно на прояв основної селекціонованої ознаки – живої маси. Позитивний вплив різних типів інбридингу на підвищення живої маси відмічається при низьких ступенях інбридингу (близький, помірний, віддалений), що може слугувати ефективним засобом закріплення видатних показників предків.

Міжвидова гібридизація згладжує, зменшує депресивну дію інбридингу і дозволяє ширше і сміливіше застосовувати споріднений підбір для підвищення консолідації фенотипу нового м’ясного типу. 

 

Список використаної літератури

1. Пабат В.О. М’ясне скотарство України: практичний посібник. / В.О. Пабат,  А.М. Угнівенко,  Д.Т. Вінничук .- Київ, 1997.- С.202.

2. Кравченко Н.А. Разведение сельскохозяйственных животных. / Н.А. Кравченко . - Москва, 1963. – С.214.

3. Кравченко Н.А. Племенной подбор./ Н.А. Кравченко. -  Москва, 1957. – С.273.

4. Калмыков А.Н. Оптимальное сочетание генотипов при инбридинге./ А.Н. Калмыков, А.В. Соколов //Зоотехния. – 1980. – №6. – С.18-21.

 

СВИНАРСТВО

   УДК 636.4.082.12

 

РІВЕНЬ МІНЛИВОСТІ АСОЦІАЦІЙ ГЕНІВ ГРУП КРОВІ

В ПОПУЛЯЦІЇ СВИНЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ СТЕПОВОЇ РЯБОЇ ПОРОДИ

 

В.В. Герасименко, канд. с.-г. наук

 

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

 

Викладено результати порівняльного вивчення асоціацій поміж генотипами тварин за генетичними системами еритроцитарних антигенів  та деяких поліморфних білків сироватки крові в закритій популяції свиней української степової рябої породи в різні часові періоди.

 

Ключові слова: міжлокусні асоціації, генотипи, групи крові, популяції свиней.

 

За сучасними міркуваннями, з генетичної точки зору породи сільськогосподарських тварин являють собою порівняно стійкі, збалансовані генні комплекси, які забезпечують адаптаційну пластичність та пристосованість популяцій до умов утримання і експлуатації. Вивчення закономірностей їх формування та  збереження в ряді поколінь є важливим науковим завданням, оскільки  через пошук асоціацій генів, що характерні для тварин певного напрямку продуктивності, можна дійти до паспортизації порід і визначити ті збалансовані системи алелів, які необхідні для прояву конкретних продуктивних і біологічних ознак [1]. Тому в останні роки зростає зацікавленість до вивчення  міжлокусних асоціацій, у тому числі й поміж незчепленими,  функціонально незалежними генами.

Генетичні системи груп крові, як відомо, не зв’язані безпосередньо  з проявом господарсько-корисних ознак тварин, але не виключено їх генетичне зчеплення з генами, які контролюють рівень пристосованості та продуктивності, що також може приводити до виникнення міжлокусних асоціацій поміж ними. Такі асоціації, зокрема, були знайдені у свиней семіреченської, полтавської м'ясної, великої білої порід [2-4]. Припускається, що характер цих взаємозв'язків у   стадах, які добре відселекціоновані, при однаковому напрямку дії відбору відносно стійкий і зберігається у ряді поколінь [1]. Проте  до теперішнього часу питання це практично не вивчалося. Тому ціллю даної роботи було вивчення типів та рівня мінливості асоціацій генетичних систем еритроцитарних антигенів та деяких поліморфних білків сироватки крові у закритій чистопородній популяції свиней.

Матеріал і методика досліджень. Дослідження проведені в ДПДГ Інституту тваринництва “Асканія-Нова” на свинях української степової рябої породи (n= 971), типованих з використанням моноспецифічних імунодіагностикумів загальноприйнятими методами за еритроцитарними антигенами, що відносяться до генетичних систем EAB (a,b), EAD (a,b), EAE (a, d, b, e, f, g,  j ), EAF (a, b), EAG (a,b). Крім того, методом електрофорезу в крохмальному гелі у тварин визначали електрофоретичні варіанти поліморфних білків сироватки крові – трансферину (Tf), гаптоглобіну (Нр) та амілази (Аm). На першому етапі досліджень (1985-1995 рр.) були вивчені особливості генотипів 759 тварин, на другому (2005-       2008 рр.) – 212 (за виключенням генетичних систем EAD та Нр, за якими паспортизація особин в цьому випадку не проводилася). Одержані результати використовували для розрахунків тетрахоричних показників зв’язку (коефіцієнтів асоціації) [5] поміж генотипами свиней кожної групи за окремими генетичними системами. Слід відмітити, що дійсне генетичне зчеплення поміж ними відсутнє, оскільки