Науковий вісник «Асканія-Нова»

 

Список використаної літератури

 

1. В.Н Балацкий. Ассоциации генов в популяции свиней крупной белой породы английской селекции/ В.Н. Балацкий, Т.В. Овсяник,               С.Н. Коринный// Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2008.                – Вип. 58,      Ч. 2. – С. 102-108.

2. И.Г. Горелов.  Взаимодействие полиморфных систем в популяции свиней семиреченской породы/  И.Г. Горелов, С.В. Никитин,              Г.В. Орлова [и др.]// Генетика. – 2000. – Т. 36, № 5. – С. 688-692.

3. Н.Ю. Степанова. Ассоциация молекулярно-генетических маркеров разных классов в полтавской мясной породе/ Н.Ю. Степанова// Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв,  2002. - Спеціальний випуск 3 (17).– С. 9-11.

4. С.Н. Коринный. Ассоциации генотипов свиней крупной белой породы/ С.Н. Коринный// Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв,  2002. - Спеціальний випуск 3 (17).– С. 12-15.

5. Н.А. Плохинский. Биометрия/  Н.А. Плохинский// – Новосибирск, 1961.  – 365 с.

  

     УДК 636.4.082.12

 

ВИКОРИСТАННЯ ІМУНОГЕНЕТИЧНИХ 

МАРКЕРІВ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ МІЖПОРОДНОГО СХРЕЩУВАННЯ У СВИНАРСТВІ

 

В.В. Герасименко, канд. с.-г. наук

                            Ю.І. Шульга, канд. с.-г. наук

 

Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова

“Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

 

Викладено результати вивчення ефективності міжпородного схрещування українських степових рябих свиноматок з плідниками порід ландрас, великої білої, полтавської м'ясної, дюрок та асканійського типу української м'ясної породи. Встановлено високий коефіцієнт кореляції поміж відгодівельними якостями помісних свиней та очікуваними у них середніми значеннями ступеню гетерозиготності за комплексом генетичних систем груп крові. 

 

Ключові слова: групи крові, гетерозиготність, міжпородне схрещування, продуктивність свиней.

 

З літературних джерел відомо, що підвищена гетерозиготність за генетичними системами маркерних генів у ряді випадків сприяє прояву кращої продуктивності свиней. Так, за даними,  одержаними на свинях білоруської чорно-строкатої породи, при доборах  обох батьків з високим рівнем гетерозиготності за 10 локусами багатоплідність свиноматок та число поросят при відлученні виявилися найкращими і, навпаки, протилежний варіант добору приводив до вірогідно зниженого (на 15 %) ділового виходу поросят  та на 10,4 % - маси гнізда при відлученні [1]. Аналогічні дані були одержані на свинях уржумської [2, 3], великої білої [4], української степової білої та рябої порід [5]. Вивчення особливостей росту свиней залежно від рівня їх гетерозиготності  показало, що жива маса, середньодобовий приріст та вік досягнення живої маси 100 кг у підсвинків української степової білої, рябої  та деяких інших порід також були вірогідно пов’язані з рівнем їх гетерозиготності за комплексом локусів [6, 7], причому більш гетерозиготні особини одночасно мали і  кращі показники продуктивності.

Слід відмітити, що переважна більшість експериментальних даних про позитивний вплив підвищеного рівня гетерозиготності на продуктивні ознаки свиней  одержана при їх чистопорідному розведенні. Проте в науковій літературі зустрічаються й повідомлення стосовно можливості використання цього показника для підвищення ефективності міжпородного схрещування у свинарстві [8, 9], але досліджень, проведених у цьому напрямку, поки що мало, що може бути пов’язано з доволі високою їх складністю,  обумовленою необхідністю ідентифікації індивідуальних генотипів багатьох особин (батьків та нащадків) при різних міжпородних поєднаннях, які до того ж повинні здійснюватися в однакових умовах годівлі та утримання.

Виходячи з наведеного, нами була зроблена спроба вивчити ефективність деяких варіантів міжпородного схрещування свиней залежно від очікуваного рівня гетерозиготності нащадків за комплексом локусів, котрий розраховували не за результатами безпосереднього типування тварин, а використовуючи одержані раніше,  протягом багаторічних досліджень дані банку імуногенетичної інформації лабораторії імуногенетики інституту про породоспецифічні особливості генофондів за генетичними системами маркерних генів. Аналіз ефективності міжпородного схрещування здійснювали за даними відділу свинарства інституту, отриманими в процесі виконання спеціального науково-виробничого досліду, проведеного відповідно до загальноприйнятих методичних вимог.

Матеріал і методика досліджень.  В ФГ “Зимінський бекон” Раздольницького району АР Крим  було сформовано 6 груп свиноматок-аналогів української степової рябої породи (УСР), по 10-14 голів в кожній. Тварин однієї з груп парували з плідниками української степової рябої породи, в той час як інших – використовували для міжпородного схрещування з    плідниками порід ландрас (Л), великої білої (ВБ), полтавської м’ясної (ПМ), дюрок (Д) та асканійського типу української м’ясної породи (АМТ), по 3 голови в кожній групі. У свиноматок  враховували показники багатоплідності, кількості поросят у гнізді, маси гнізда  та середньої маси одного поросяти при відлученні. Вивчали також відгодівельні якості підсвинків, одержаних від свиноматок при різних варіантах сполучень із плідниками: вік досягнення живої маси 100 кг, середньодобовий приріст та  витрати кормів на 1 кг приросту.

Для характеристики рівня гетерозиготності нащадків різних груп застосовували показник теоретично очікуваної середньої частки гетерозигот на локус (k), який розраховували виходячи з загальнобіологічних імовірнісних закономірностей успадкування генетичної інформації, зокрема закону Харді-Вейнбергу та правилу вільного комбінування гамет, з використанням одержаних