Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Науковий вісник «Асканія-Нова»

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
243
Мова: 
Українська
Оцінка: 

% більше, що свідчить про вищу біологічну цінність раціону.

Серед методів, що дають можливість об’єктивно і комплексно оцінювати одночасно повноцінність годівлі, інтенсивність метаболічних процесів в організмі та стан здоров'я тварин одне з основних місць займають дослідження крові. 
Характеризуючи біохімічні показники крові, наведені в  таблиці 3, в цілому слід відмітити, що вони були у межах фізіологічної норми для здорових тварин. Поряд з цим спостерігалася і деяка міжгрупова тенденція  до зміни у біохімічному  складі крові, що пов’язано з використанням у їх годівлі вищезазначеного кормового чинника (табл.3). 
 
Таблиця 3. Морфобіохімічні показники крові, X±Sx
 
Показник Група
контрольна І дослідна ІІ дослідна
Гемоглобін, г% 12,930,26 13,210,38 13,770,21
Еритроцити, млн./мм3 8,260,23 8,390,45 8,530,34
Лейкоцити, тис./мм3 9,400,18 9,630,27 9,280,15
Загальний білок, г% 7,050,20 7,820,52 8,210,14
Альбуміни, г% 2,890,05 3,200,32 3,380,15
-глобуліни г% 1,540,15 1,600,04 2,150,10
-глобуліни г% 1,320,05 1,310,15 1,260,05
-глобуліни г% 1,300,02 1,710,16 1,420,13
А/Г коефіцієнт 0,69 0,69 0,70
Резервна лужність, мг% 5406 54617 56311
Неорганічний фосфор, мг% 5,420,67 5,170,49 5,620,17
Кальцій, мг% 12,670,73 12,920,42 13,150,52
Каталаза, од Н2О2 1,690,41 1,650,28 1,770,36
Пероксидаза, сек 22,331,59 22,000,86 22,671,18
 
Так,  у  крові  дослідних  груп  із  збільшенням  кількості білково-мінеральної мідійної добавки в раціоні відмічено динаміку до поступового підвищення концентрації гемоглобіну. Більш чітко характер змін простежується при вивченні вмісту загального білка, концентрація якого в крові І і ІІ дослідних груп тварин підвищується на 10,9 і 16,5% (Р0,05).
Відомо, що показником недостатності або неповноцінності білка в раціоні є низький вміст альбуміну. У нашому випадку відбулось збільшення частки альбумінів на 10,7-16,9%. При цьому зростання його кількості у білковому спектрі сприяло підвищенню альбуміно-глобулінового коефіцієнту. 
Доказом того, що розроблені раціони не мали негативного впливу на здоров'я тварин, є результати досліджень резервної лужності крові, яка у нормальному стані організму знаходиться у межах 450-560 мг%. Відмічено також, що за цим показником тварини дослідних груп були на рівні з контрольними, або дещо перевищували його.
Висновки. Використання білково-мінеральної мідійної добавки у годівлі свиней позитивно вплинуло на перетравність і засвоєння поживних речовин раціону та показники крові тварин, що свідчить про підвищений рівень окисно-відновних процесів та більш посилений обмін в їх організмі.
 
Список використаної літератури
 
1. Т. Л. Сивик. Експериментальне обґрунтування ефективності використання в годівлі сільськогосподарських тварин протеїно-мінеральної добавки із гіпергалинного зоофітопланктону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора с.-г. наук : спец. 06.02.02 «Годівля тварин і технологія кормів»  / Т.  Л. Сивик// – Київ, 2003. – 39 с. 
2. А. И. Иванов. Биологические ресурсы Чорного моря/ А.И. Иванов// Известия института рыбоводства - Варна, 1984. - С. 287-288.
3. А. Т. Аметиславский.  Море - наше поле/ А. Т. Аметиславский // «Знание сила». - 1984. - №5. - С. 17-19.
4. С. Ю. Толоконников. Кормовая мука из морской травы зостеры        / С.Ю. Толоконников // Зоотехния. -№9 -1991. - С. 39-40.
5. Справочное пособие. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных/  А. П. Калашников,  Н. И. Клейменов,    В. Н. Баканов и др. //– М.: Агропромиздат, 1985. – 352 с.
6. А. И. Овсянников. Основы опытного дела в животноводстве/        А. И. Овсянников// – М.: «Колос», 1976. – 303 с.
 
 УДК 636.04.082.11
 
ІНДЕКСНА ОЦІНКА  ПЛЕМІННОЇ ЦІННОСТІ  ТА АДАПТАЦІЇ  СВИНЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ СТЕПОВОЇ РЯБОЇ ПОРОДИ
 
О. І. Дудка, канд. с.-г. наук
 
Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова
"Асканія-Нова" – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
 
      Викладено  результати оцінки племінної цінності та адаптації свиней української степової рябої породи з використанням методів індексної селекції. Визначені індекси адаптаційної здатності свиней за їх репродуктивними якостями показують, що чим вищий рівень реалізації продуктивного потенціалу тварин, тим  напруженіше проходить у них процес адаптації.           
 
Ключові слова: свині, порода, покоління, індекс, племінна цінність, адаптація, відтворювальна здатність 
 
У збереженні вітчизняних універсальних порід свиней значна увага приділяється  планомірному збільшенню чисельності поголів’я за рахунок розширення мережі племінних господарств та більш інтенсивного використання потенціалу генотипів. При цьому гарантований відбір генетично кращих тварин, поліпшення їх продуктивних ознак в послідуючих поколіннях, забезпечується належною точністю оцінки спадкових якостей та адаптаційної здатності тварин зберігати у конкретних, змінюваних умовах промислової технології, досягнуті рівні продуктивності.
Оскільки умови кожного  конкретного стада характеризуються певним  рівнем технології, організації виробництва, селекційно-племінної роботи і є специфічними, то виникає необхідність проведення досліджень щодо визначення індексів адаптації у кожному стаді.
Проблема адаптації сільськогосподарських тварин стала предметом наукових досліджень багатьох учених [1,2,3,4]. 
Адаптація (від латинського adaptatio-пристосування), за стислим  визначенням В.Смірнова [5] - це підтримання  геоместазу між будь-якою біосистемою та середовищем проживання. За більш формалізованим визначенням "...під адаптацією розуміють сукупність усіх біологофізіологічних  процесів, що лежать в основі пристосування тварин до змін умов зовнішнього середовища" [6]. 
За непостійних умов середовища, незалежно від
Фото Капча