Науковий вісник «Асканія-Нова»

маса гнізда, кг 142,3 145,7 145,6 147,3

збереженість  припло-ду, % 84,3 89,3 91,4 92,6

Індекс племінної цінності свиноматок (ІПЦ) 330,5 281,7 243,7 308,6

Індекс адаптації (ІА) 26,2 23,3 20,3 21,9

Вік тварин, міс. 58 29 24 22,5

            

Індекс племінної цінності (ІПЦ), об’єднуючи відтворювальні якості свиноматок в один показник, дозволяє  порівнювати їх одну з одною. 

На основі  проведених обчислень  ІПЦ за поколіннями мали вигляд:

Рп= 1х+0,22у+0,30z; Ро=1х+0,34у+0,37z; Р1= 1х +0,18у+0,28z; Р2= 1х +0,74у+ 0,77z

Найбільший вплив багатоплідності на молочність та масу гнізда зафіксовано в Р2, відповідно 0,74 та 0,77.

Розрахунки індексів за поколіннями показали, що частка  багатоплідності в них склала 6...15 %, молочності – 15...22 % і маси гнізда 69...72 %.

 

Таблиця 3. Темпи зниження продуктивності свиноматок за поколіннями, %

 

Покоління Багато-

плідність Молочність Маса гнізда в два міс. ІПЦ ІА

Ро до предків 3,9 +1,3 +2,4 14,7 11,1

Р1 6,1 2,9 0,1 20,6 21,2

Р2 +2,1 +1,3 +1,2 +26,6 +7,9

 

Дослідженнями встановлено, що племінна цінність свиноматок має змінювану тенденцію за поколіннями. У маток вихідного (Ро) покоління, у порівнянні з їх предками, індекс племінної цінності знизився  на 14,7 %,  хоча натуральні показники молочності, маси гнізда зросли відповідно на 0,6 кг (1,3 %), 3,4 кг (2,4 %), збереженість приплоду – на 5,0%. Підвищення якісних показників продуктивності можна пояснити кращим фоном годівлі та утримання тварин у фермерському господарстві. Це покращення цілком відповідає виявленій раніше закономірності, що чим сприятливіше  середовище для тварин, тим менша частка енергії витрачається на підтримку життя і тим більші можливості для прояву спадково обумовленого рівня і типу продуктивності. За одержаними даними адаптаційної оцінки маток з урахування інтенсивності їх використання спостерігалося зниження індексу (ІА) маток вихідного  покоління, у порівнянні з їх предками,  на 11,1 %.

У маток Р1, порівняно з матерями Ро, які відрізнялись більшою тривалістю племінного використання і вищою продуктивністю, ІА знизився на 21,2 %, що пов’язано  із введенням у стадо більшої кількості свиноматок першоопоросок, які ще мало пристосовані до даних умов життя.

У поколінні Р2 спостерігається помітне збільшення індексу племінної цінності (26,6%) за рахунок підвищення продуктивності свиноматок та частки впливу кількості поросят на молочність та масу гнізда у два місяці, але індекс пристосованості зріс лише на 7,9 %, а у порівнянні з Ро – зменшився на 9,3 %. При цьому тривалість племінного використання свиноматок і кількість одержаних від них опоросів на одну свиноматку в цьому поколінні були найнижчими. 

Таким чином, величина індексу  адаптаційної здатності свиней за їх репродуктивними якостями показує, що чим вищий рівень реалізації продуктивного потенціалу тварин, тим  напруженіше проходить у них процес адаптації. Він приводить до зниження адаптаційної здатності, яка виражається  у підвищенні  рівня браковки  і скороченні віку племінного використання маток, тобто більш стійкі генотипи рано вибраковуються з причини їх нижчої продуктивності і зниження відтворювальної здатності, а високопродуктивні матки, які вводяться в стадо – у більшості випадків недостатньо  адаптовані.  Питання селекційного збереження у стаді як високо адаптованих, так і високопродуктивних генотипів, через можливе їх нетривале використання, потребує подальших досліджень.

Висновки.

1. Проведені дослідження дозволяють дати об’єктивну оцінку рівня пристосовуваності груп маток до виробничих умов конкретного господарства.

2. В умовах стада максимальний спад продуктивності відмічено у другому поколінні, а в третьому – розпочався зворотній процес  її відновлення.

3. Інтенсивність відбору свиноматок супроводжується скороченим терміном їх використання (не більш 3-3,5 років). Потенційні можливості  маток на пізніших стадіях онтогенезу у цьому випадку не розкриваються, що може мати негативні селекційні наслідки у віддаленій перспективі.

4. Розраховувані індекси адаптації за поколіннями дозволяють з певною вірогідністю прогнозувати рівні очікуваної пристосовуваності до нових середовищних умов і розвитку продуктивних якостей тварин стада.

 

Список  використаної літератури

  

1. Полковникова А. П. Способ контроля за приспособленностью стад крупного рогатого скота в условиях содержания /А.П. Полковникова //Новое в методах зоотехнических исследований. – Харьков. – 1992. Ч.1. – С. 10-15.

2. Изучение биологических особенностей приспособленности животных к условиям содержания и эксплуатации путем нахождения индекса адаптации / Й. З. Сирацкий, В. В. Меркушин, А. И. Костенко [и др.] // Вісник аграрної науки. – 1994. - №2. С.28-31.

3. Адаптаційна здатність корів голштинської та української чорно-рябої молочної порід / Т. В. Засуха, І. М. Кудлай, Ю. П. Стрикало [та інш]. // Розведення і генетика тварин. – 2005. – Вип.38. – С. 148-151.

4. Небелиця М. С. Метод оцінки пристосування свиней / М.С. Небелиця // Розведення і генетика тварин. – 2002. – Вип.36. – С. 124-126.

5.Смирнов В. С. Современные проблемы селекции и адаптации свиней / В. С. Смирнов // Сельскохозяйственная  биология. – 1991. – №4. –            С. 159-164.

6. Кузнецов А. Ф. Справочник по ветеринарной  гигиене / Кузнецов А. Ф., Баланин В. И. – М: Колос, 1984. – 335