Науковий вісник «Асканія-Нова»

У вітчизняній науковій літературі питання адаптації тварин у свинарстві, зважаючи на значні породні особливості та відмінності умов господарювання, висвітлені недостатньо. 

Матеріал і методика досліджень. Метою досліджень було оцінити адаптаційну здатність свиноматок української степової рябої породи трьох послідовних поколінь, вихідне з яких було завезене із племрепродуктора на ферму промислового типу.

Основні лінії кнурів і родин свиноматок, які нині складають генеалогічну структуру стада ферми промислового типу ФГ „Зименський бекон” АР Крим, були завезені у 6-7 місячному віці з племрепродуктора "Асканія-Нова" Херсонської області. Кнури належать до ліній Рекорда, Рижого, Рябого і Рифа, а свиноматки – до родин Рекордної, Рижої, Рассвєтки і Росі. Рівень пристосованості свиней послідовного ряду поколінь до нових умов утримання визначали за двома індексами: ІПЦ –  який характеризує племінну цінність свиноматок та ІА, що є похідним від попереднього і виражає їх адаптаційну здатність. 

Для розрахунку ІПЦ по кожній свиноматці, за показниками її продуктивності, визначали частку впливу числа поросят в гнізді на багатоплідність, молочність та масу гнізда при відлученні поросят методом дисперсійного аналізу однофакторного комплексу. Сума одержаних числових виразів складає індекс продуктивного показника. 

          ІПЦ=1x+ ...y+...z,

де  x – багатоплідність;

      y – молочність;

       z – маса гнізда у 2 місяці.

Індекс адаптації визначали за формулою:   ІА = ІПЦ :К,

де К -  коефіцієнт  інтенсивності використання маток, одержаний шляхом ділення віку маток (міс.) після завершення останньої лактації на число опоросів.

Результати досліджень. У період формування стада свиней ФГ „Зименський бекон” визначальним напрямком племінної роботи було збільшення довжини тулуба та стійкої передачі цієї ознаки потомкам. Нині селекційна робота із поголів’ям свиней української  рябої породи спрямована на підвищення енергії росту, поліпшення м’ясності, зменшення  жировідкладення  при одночасному зниженні витрат кормів на одиницю продукції та збереженні відтворювальних ознак на рівні вимог стандарту породи.

Показники відтворювальних якостей свиноматок наведено в таблиці 1. 

 

Таблиця 1. Відтворювальні якості свиноматок,  

 

Родина Багато-плід-

ність, гол. Молоч-ність, кг У два місяці

маса гнізда, кг маса одного порося-ти, кг збереженість приплоду, %

З  одним опоросом

Рекордна 9,0±0,09 42,3±3,92 140,1±10,7 16,1±0,46 96,7

Рижа 9,3±0,10 44,7±5,61 141,9±2,99 17,7±0,39 85,9

Рассвєтка 9,3±0,27 41,0±3,79 144,9±5,95 17,2±0,58 90,1

Рось 9,0±0,21 46,8±2,46 143,9±7,11 16,3±0,51 98,2

Середнє 9,2±0,12 43,7±3,53 142,7±4,08 16,8±0,52 92,5

З двома і більше опоросами

Рекордна 10,3±0,87 45,7±5,04 161,0±6,28 16,7±0,90 93,3

Рижа 10,5±0,65 46,2±2,86 156,9±5,36 17,0±2,30 88,6

Рассвєтка 10,0±1,12 49,0±2,40 167,6±4,81 17,6±1,48 95,0

Рось 10,4±0,48 45,5±3,70 154,6±6,83 15,6±2,83 97,4

Середнє 10,4±0,13 46,6±2,60 160,2±3,86 16,7±0,69 93,8

По стаду 9,8±0,24 44,7±2,39 151,7±4,84 16,6±0,66 93,1

 

Встановлено, що повновікові свиноматки перевершували першоопоросок за багатоплідністю на 1,2 гол. (Р>0,99), за молочністю – на 2,9 кг, за масою гнізда при відлученні поросят – на 17,5 кг (Р>0,99).  

Кращою багатоплідністю (10,5%) характеризувалися повновікові свиноматки родини Рижої, які  переважали аналогів  родин Рекордної, Рассвєтки та Росі відповідно на  0,2; 0,5 і 0,1  гол. За молочністю та  масою гнізда вищі показники мали нащадки родини Рассвєтки. Перевага над ровесницями родин Рекордної склала відповідно  на 3,3 кг і 6,6 кг, Рижої –  на 2,8 кг і 10,7 кг, Росі – на 3,5 кг і 13 кг. Краща збереженість характерна свиноматкам родини Росі як первоопроскам, так і повновіковим.

За досліджуваний період на фермі було одержано три покоління маток чотирьох родин. Середній інтервал між поколіннями склав 2,5 роки. Інтенсивність використання основних маток  знаходилася на рівні 1,6...2,4 опороси на рік. Частка маток з одним опоросом склала по поколінням: Ро – 23,0%,  Р1 – 39,0%, Р2 – 52,0%, при цьому від них залишали на плем’я свинок, які  за своїми продуктивними якостями не поступалися  основним свиноматкам.

У таблицях 2 і 3 наведені дані середніх показників та  темпів зниження продуктивності матерів-свиноматок (предки), які продукували в умовах племрепродуктора "Асканія-Нова, маток (Ро), завезених на ферму, які частково адаптувалися у нових умовах середовища до початку племінного  використання та їх дочок (Р1) і внучок (Р2), індекси адаптації та племінної цінності свиноматок.

 

Таблиця 2. Продуктивність свиноматок і індекси адаптації за  поколіннями

( в середньому на одну голову)

 

Показник Предки 

   (Рп)                                                                                                 Покоління

Ро Р1 Р2

Кількість маток 10 13 31 48

Кількість опоросів на матку 4,6 2,4 2,0 1,6

Багатоплідність, гол. 10,3 9,9 9,3 9,5

Молочність, кг 45,1 45,7 44,4 45,0

У