Науковий вісник «Асканія-Нова»

7. Смирнов В. С. Индексная оценка адаптации свиней по воспроизводительным качествам / В. С. Смирнов // Зоотехния. – 1997. - №6.  – С.11-13.

 

УДК 636.4.082

 

 ОЦІНКА КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ ПРОБІТ-МЕТОДОМ 

 

А.М. Івін

 

Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова 

„Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

 

Наведено результати оцінки кнурів-плідників в умовах племзаводу ТОВ „Прод-Альянс” Чаплинського району Херсонської області з використанням пробіт-методу для визначення їх сумарної племінної цінності. Встановлено, що при застосуванні цього методу можна розподіляти кнурів за категоріями не тільки за будь-якою однією селекційною ознакою, яка цікавить селекціонера, або середнім пробітом із усіх ознак, які обов’язково враховуються при контрольній відгодівлі, але й середнім пробітом з любого їх числа  у комбінації найбільш важливої для конкретного стада на певному етапі селекції.

 

Ключові слова: оцінка, кнур-плідник, племінна цінність пробіт-метод, ранг.

 

Ефективність виробництва свинини  значною мірою залежить від рівня селекції. Відгодівельні та м’ясні якості приплоду багато в чому визначаються якістю плідників, яких використовують у стаді. Проте не всі вони однаковою мірою впливають на показники продуктивності одержаного потомства. Тому добору та оцінці кнурів надають великого значення. Основним методом  визначення генотипу плідників є контрольна відгодівля потомства, яка виявляє генетично обумовлену різницю між ними та служить у програмах селекції, які  використовуються, основою для добору [4].

В залежності від розвитку галузі та рівня племінної роботи в ній спадкові якості плідників оцінюються у різних об’ємах і різними за точністю та складністю методами. Використовують для цієї мети і різні індекси плідників, побудовані за даними їх власної продуктивності, продуктивності предків, потомків та побічних родичів.

Кожний із цих основних методів та їх модифікації мають свою перевагу та недоліки. Найбільше визнання і розповсюдження у селекційній практиці одержали варіанти оцінки, основані на порівнянні продуктивності потомків з ровесниками, але більшість варіантів цього методу, які застосовуються на практиці, у тому числі і з використанням селекційних індексів, не враховують мінливості ознак. Це може суттєво впливати на правильність оцінки, а різниця самих оцінок виявляється не аргументованою статистично. До цього ж пряме порівняння показників продуктивності оправдано лише у тих випадках, коли тварин випробовують у строго однакових умовах. Змінюється і рівень продуктивності ровесників, з якими ведуть порівняння. В результаті мінливість ознак також коливається головним чином за рахунок факторів зовнішнього середовища.

Щоб врахувати вплив мінливості ознак на їх оцінку з точки зору варіаційної статистики, слід використовувати нормоване відхилення з послідовною їх пробіт-перебудовою [3; 1; 2; 5].

Останнім часом, поряд з традиційними методами оцінки, в селекції свиней використовується пробіт-метод – визначення сумарної племінної цінності тварин. Пробіт-аналіз застосовують у біологічних дослідженнях при вивченні ознак, які можуть бути представлені в альтернативній формі. Перетворення за допомогою пробітів дозволяє виразити розподіл ознаки у варіаційному ряді у вигляді не кривої, а прямої лінії. Цей метод застосовують у медичних дослідженнях, радіобіології тощо [6].     

Враховуючи розглянуті достоїнства  пробіт-метода, його застосування  для визначення категорії кнурів-плідників теоретично оправдане і дає детальну інформацію для селекціонера.

Матеріал і методика досліджень. Дослідження проведені у племзаводі ТОВ „Прод-Альянс” Чаплинського району Херсонської області на поголів’ї свиней української степової білої породи за комплексом відгодівельних ознак (середньодобові прирости, вік досягнення живої маси 100 кг, товщина шпику над 6…7 грудними хребцями). За показниками контрольної відгодівлі, які аналізували за належністю до кнурів-плідників, застосовували рангування, при цьому найкращому показнику відповідав мінімальний ранг, а найгіршому – максимальний. Сумарне значення рангів ділили на кількість ознак і знаходили величину середнього рангу по кожному кнуру.

Племінну категорію кнурів-плідників визначали пробіт-методом. Для розрахунку пробітів використовували наступні формули:

                                                                          (1) (1),

  (2)                                   ,                                     

 

де   - пробіт ознаки;

       - індивідуальні показники продуктивності;

       - середні значення в потомстві;

       - середнє квадратичне відхилення досліджуваної ознаки.

Перша формула застосовується при селекції на підвищення ознаки (середньодобові прирости, довжина напівтуші, маса задньої третини напівтуші), а друга – при  селекції на зниження показників (вік досягнення живої маси 100 кг, витрати корму на 1 кг приросту, товщина шпику).

За одержаними пробітами кнурів класифікували  таким чином: батьки тварин, які приблизно відповідають пробітам від 4,4 до 5,6, є нейтральними плідниками. Кнури, потомки котрих за ознакою, яка вивчається, одержують пробіти 5,7 і більше вважаються поліпшувачами. Причому, чим більший пробіт, тим більш продуктивними у порівнянні із середньою характеристикою ровесників є потомки плідника і тим вище його поліпшуючий вплив на стадо. Кнури, які мають пробіти 4,3 і менше оцінюються як погіршувачі, а зменшення абсолютної величини