Науковий вісник «Асканія-Нова»

4. Рибалко В. П. Селекція та гібридизація у свинарстві / В. П. Рибалко, В. П. Буркат. – К.: БМТ, 1996. – 144 с.

5.  Рибалко В. П. Селекція у свинарстві та напрями її удосконалення / В. П. Рибалко // Вісник аграрної науки. – 2000. – № 12. – С. 99 – 101.

6. Рыбалко В. П. Теоретические основы и практические результати по созданию новой популяции свиней / В. П. Рыбалко, Е. М. Агапова, И. С. Иващук [и др.] // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2002. –  № 3. – С. 25–28.

 

УДК 636.087.7/ 636.087.3:636.4.

 

ВПЛИВ МАЛОКОМПОНЕНТНИХ КОМБІКОРМІВ, ЗБАГАЧЕНИХ  ЛІПІДАМИ  ТА ФЕРМЕНТАМИ, НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СВИНОК І МЕТАБОЛІЗМ В ЇХ ОРГАНІЗМІ

 

М. М. Свістула – канд. с.- г. наук,

Д. В. Єфремов

 

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

 

Наведено результати досліджень з вивчення ефективності використання ліпідних добавок та ферментів у годівлі ремонтних свинок. Встановлено, що комплексне згодовуванння цих кормових продуктів в раціонах покращує перебіг метаболічних процесів, поліпшує перетравність і засвоєння кормів раціону та збільшує на 10,6% інтенсивність росту ремонтного молодняку свиней.

 

Ключові слова:  свинки, соняшникова олія, фермент, лінолева кислота, продуктивність, метаболізм.

 

Розвиток аграрної науки сьогодення суттєво поширює знання про потребу тварин у поживних речовинах для забезпечення потенціалу продуктивності та збереженності їх здоровיя. Нині в багатьох країнах світу серед інших елементів живлення особлива увага приділяється і нормуванню годівлі свиней за ненасиченими жирними кислотами (НЖК), зокрема лінолевою та ліноленовою, які не синтезуються в організмі, але вкрай необхідні для його нормальної життєдіяльності [1,2].

Нестача НЖК у кормах, особливо лінолевої кислоти, зумовлює зниження інтенсивності росту і погіршує продуктивність тварин та призводить до інших негативних змін в організмі [3,4]. Поряд з цим, використання типових для південного регіону раціонів молодняку свиней, що базуються на пшениці та ячменю може не задовольняти їх потребу у цій речовині. За даної ситуації її додатковим джерелом можуть бути рослинні олії та відходи з переробки олійних культур, які містять значну концентрацію даної кислоти.

Відомо, що до складу злакових зернових культур, які застосовуються у годівлі свиней, входять некрахмалисті полісахариди (НПС) – арабіноксилани, бетаглюкани та пентозани, що знижує  перетравність і засвоєння поживних речовин корму та в кінцевому підсумку негативно впливає на продуктивність тварин і економіку галузі свинарства. Тому, з метою нормалізації процесів травлення, в раціони свиней доцільно включати ферментні добавки [5].

Однак, інформація про те, як впливає комплексне поєднання ліпідних та ферментних добавок на продуктивні якості ремонтного молодняку свиней та метаболізм поживних речовин в їх організмі вкрай обмежена. Виходячи з вищевикладеного, нами було прийнято рішення з проведення досліджень у цьому напрямі на ремонтних свинках. 

Матеріал і методика досліджень. З метою вирішення поставлених завдань на базі свиноферми ПП “Телештан” Чаплинського району  Херсонської області було відібрано 60 голів чотиримісячних свинок української степової породи, яких з урахуванням віку та живої маси розподілили на чотири групи – контрольну та три дослідних, по 15 голів у кожній. 

Згідно із схемою досліду тварини контрольної  групи отримували повнораціонний малокомпонентний комбікорм, збалансований за нормами ВІТ [6]. До його складу входили у % за масою: пшениця-62; макуха соняшникова-15; висівки пшеничні-20; крейда кормова-1,5; сіль-0,5; премікс “САН”-1. Поживність 1 кг такого комбікорму становила 1,06 корм. од. та 150 г сирого протеїну. Балансування раціону за вітамінним, мінеральним та амінокислотним живленням проводили за рахунок преміксу. В раціони свиней І дослідної групи включали 2% (за масою) соняшникової олії; ІІ – комплексне поєднання соняшникової олії та ферментного препарату “Оллзайм ПТ” в кількості 0,03% (за масою), ІІІ дослідної – 0,03% ферменту “Оллзайм ПТ”.

Годівля тварин була груповою, дворазовою, доступ до води вільний. Перебіг метаболічних процесів в організмі ремонтних свинок в період експерименту вивчали на трьох тваринах із кожної групи шляхом проведення фізіологічного досліду та аналізу крові тварин.  Динаміку  живої маси  свинок вивчали  методом  індивідуального зважування на початку, щомісячно та в кінці досліду. Тривалість основного періоду експерименту становила 120 діб. Одержані дані статистично оброблені методами варіаційної статистики [6].

Результати досліджень. Згодовування тваринам дослідних груп раціонів з включенням олії, комплексу “олія + фермент”, а також одного ферменту справило різний вплив на їх продуктивні якості. Так, середньодобові прирости живої маси молодняку свиней І, ІІ та ІІІ дослідних груп за весь період експерименту складали 635, 658 та 607 г, що відповідно на 6,7; 10,6 (Р<0,05) і 2% було вищим, ніж у їх контрольних аналогів (табл. 1). 

Таблиця 1.  Динаміка живої маси ремонтних свинок,  

 

Показник Група

контрольна І дослідна ІІ дослідна ІІІ дослідна

Жива маса на початку досліду, кг 44,7+ 0,,57 44,6±0,41 44,5±0,62 44,7±0,49

Жива маса в кінці досліду, кг 116±2,66 120,8±2,43 123,5±2,11 117,5±2,08

Загальний приріст, кг 71,3±2,02 76,2±1,83 79,0±1,77 72,8±1,96

Середньодобовий при-ріст, г 595±21,3 635±24,5 659±20,1 607±19,8

Приріст