Науковий вісник «Асканія-Нова»

Витрати кор-му на 1 кг приросту, корм. од. 4,6 4,4 4,3 4,5

В % до контролю 100 95,7 93,5 97,8

 

Аналогічні результати були одержані і за загальним приростом живої маси, який у дослідних тварин становив  76,3; 79 та 72,8 кг, що більше за контрольних свинок (71,4 кг) на 4,9 (Р<0,05); 7,6 (Р<0,01) та 1,4 кг. Це, в свою чергу, зумовило підвищення живої маси свиней дослідних груп, які наприкінці досліду важили 120,8; 123,5 та 117,5 кг, проти 116  кг у контролі. При цьому витрати кормів на 1 кг приросту у тварин дослідних груп, відносно контролю (4,6 корм. од.) зменшувалися на 4,3; 6,5 та 2,2%. 

Результати фізіологічних досліджень показали, що перетравність поживних речовин була достатньо високою у свинок всіх піддослідних груп. Водночас використання вищезазначених кормових продуктів у раціонах молодняку свиней дослідних груп позитивно вплинуло на рівень перетравності поживних речовин (табл. 2).  Так, найкращою здатністю до перетравності поживних речовин раціону відзначалися тварини ІІ дослідної групи, які одержували у складі комбікорму комплекс «олія + фермент».

 

Таблиця 2.  Коефіцієнти  перетравності поживних речовин, %,  

 

Показник Група

контрольна І дослідна ІІ дослідна ІІІ дослідна

Суха речовина 91,95±1,69 82,50±1,81 83,12±0,96 82,11±0,81

Органічна речовина 84,50±1,50 84,85±1,59 85,29±0,93 84,48±0,66

Протеїн 85,10±1,32 85,57±2,37 87,24±0,74 86,37±1,09

Жир 27,97±8,8 62,11±4,72 70,38±5,56 29,18±12,95

Клітковина 43,97±6,44 47,51±5,3 46,12±5,07 42,17±3,79

Зола 24,01±6,47 34,39±6,66 35,40±3,05 33,85±4,81

БЕР 89,64±1,14 89,80±0,82 90,42±0,39 90,23±0,30

 

У порівнянні з контролем вони краще перетравлювали суху речовину на 1,17, органічну речовину – на 0,79, сирий протеїн – на 2,14, сирий жир – на 42,41 (Р0,05), сиру клітковину – на 2,15 та безазотисті екстрактивні речовини на 0,78 абс. %.

Біологічну повноцінність кормових раціонів характеризує баланс азоту, який є показником засвоєння азотистих речовин корму в організмі тварин. Аналіз даних балансу азоту показав, що він був позитивним у свиней всіх піддослідних груп (табл. 3).

 

Таблиця 3.  Середньодобовий баланс азоту, г,  

Показник Група

контрольна І дослідна ІІ дослідна ІІІ дослідна

Прийнято з кормом 60,59±0,30 60,18±0,0 61,39±0,08 61,51±0,22

Виділено з калом 9,04±0,80 8,20±1,42 7,83±0,66 8,88±0,45

Перетравлено 51,55±0,85 51,98±1,42 53,56±0,73 52,63±0,50

Виділено з сечею 26,80±0,55 24,72±0,90 25,25±2,09 27,28±0,35

Засвоєно 24,75±1,28 27,26±1,18 28,31±1,48 25,35±0,32

% від прий-нятого 40,85±2,12 45,30±1,97 46,12±2,44 41,21±0,59

% від перет-равленого 48,01±1,62 52,44±1,53 52,86±3,34 48,17±0,42

 

Тварини споживали з кормом практично однакову кількість азоту, але в контрольній та ІІІ дослідній групі виділення його з продуктами обміну було більшим у порівнянні з аналогами І та ІІ дослідних груп. За рахунок цього, його краще відкладення було у свинок ІІ дослідної групи (28,31 г). За показниками засвоєння азоту у відсотках до прийнятої та перетравленої кількості тварини цієї групи перевищували контрольних на  5,27 та 4,85%.

Щодо відкладання азоту в тілі свинок інших дослідних груп, то дещо меншими показниками (відносно ІІ дослідної групи) відзначалися тварини, які споживали з комбікормом соняшникову олію (27,26 г) та фермент «Оллзайм ПТ» (25,35 г). Результати балансу азоту відповідають приростам живої маси молодняку свиней за групами.

Показниками, що характеризують обмін речовин в організмі і забезпеченість тварин мінеральними елементами, є дані про використання ними кальцію та фосфору (табл. 4). Кількість кальцію, відкладеного в тілі свинок контрольної групи, становила 5,99 г або 23,88% від прийнятого з кормом, І  дослідної  - 7,43 г або 28,59%, та ІІІ дослідної групи – 7,59 г або 27,83%. Більш високим ступенем використання кальцію відзначались тварини ІІ дослідної групи, у тілі яких відклалося 7,14 г цього елементу або 29,06 % від прийнятого з кормом, що на 1,42 г  або 5,18 % було більшим, ніж у контролі. 

 

Таблиця 4.  Середньодобовий баланс кальцію у

піддослідних тварин, г,   

 

Показник Група

контрольна І дослідна ІІ дослідна ІІІ дослідна

Прийнято з кормом 25,08±0,08 25,97±0,07 25,50±0,04 27,27±0,08

Виділено з калом 17,41±1,44 16,34±1,62 15,64±0,7 17,42±1,89

Перетравлено 7,57±1,39 9,63±1,62 9,86±0,72 9,8501,97±

Виділено з сечею 1,67±0,18 2,21±0,41 2,45±0,22 2,26±0,25

Засвоєно 5,99±1,27 7,43±1,32 7,41±0,52 7,59±2,01

% від прий-нятого 23,88 28,59 29,06 27,83

% від перет-равленого 78,10 77,15 75,15 77,05

 

Аналогічна тенденція простежується і при вивченні балансу фосфору, де тварини контрольної, І та ІІ дослідних груп відкладали практично однакову його кількість (3,96 – 4,03 г) і лише свинки ІІ дослідної групи більш ефективно використовували цей елемент у процесах метаболізму.

Результати біохімічного аналізу крові показали, що у піддослідних свинок показники крові знаходилися у межах фізіологічної норми. Водночас з цим, у крові тварин дослідних груп відмічено підвищення концентрації гемоглобіну на 1,4 – 9,7 %, еритроцитів – 2,7 – 19,4%, загального білку 17,6 – 19,7 % (Р<0,05 для свинок ІІ дослідної групи) кальцію – 2,4-3,2%, що свідчить про підвищений рівень окисно-відновних реакцій та більш посилений обмін речовин в їх організмі .  

Для повної оцінки доцільності використання вищезазначених кормових продуктів у