Науковий вісник «Асканія-Нова»

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2006 Зима 46 42 91,3 10,0 ± 0,22 9,5±0,33 94,4 154±2,59

Весна 65 60 92,3 10,5 ± 0,16 10,1±0,20 95,6 151±2,80

Літо 73 65 89,3 10,0 ± 0,16 9,3±0,18 92,6 159±3,24

Осінь 67 60 89,6 10,2 ± 0,19 9,0±0,54 87,0 156±1,97

В серед. за рік: - - 90,6 10,2± 0,18 9,5±0,31 92,4 155±2,65

Всього: 251/227 - - - - -

2007 Зима 57 51 89,5 10,1 ± 0,24 9,5±0,28 93,4 155±1,86

Весна 53 49 92,5 11,0 ± 0,27 10,5±0,16 95,0 160±5,60

Літо 44 37 84,1 10,5 ± 0,22 9,7±0,09 91,6 147±4,02

Осінь 88 80 90,9 10,1 ± 0,17 9,6±0,40 94,5 154±1,31

В серед. за рік: - - 89,3 10,4 ± 0,23 9,8±0,23 93,6 154±3,19

Всього: 242/217 - - - - -

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2008 Зима 23 21 91,3 10,7 ± 0,48 10,0±0,35 92,8 156±2,98

Весна 20 19 95,0 11,6 ± 0,26 11,0 ±  0,23 94,3 160±3,40

Літо 75 67 89,3 10,7 ± 0,24 9,8±0,18 90,7 163±6,50

Осінь 80 72 90,0 10,7 ± 0,56 10,2±0,12 94,9 125±1,36

В серед.

за рік: - - 91,4 10,9 ± 0,39 10,3±0,22 93,2 151±3,56

Всього: 198/179 - - - - -

 

Крім цього аналіз даних показав, що існують значні відмінності у запліднювальній здатності свиноматок залежно від сезону року. Найвищим цей показник був весною в усі досліджувані роки з коливаннями від 92,3 % - у 2006 році до 95 % - у 2008 році. Їм поступалася запліднювальна здатність взимку та восени, а з  найгіршої сторони виглядала така пора року, як літо. 

Коливання багатоплідності свиноматок по роках у зв’язку з сезоном опоросу наглядно представлене на малюнку 1, з якого видно,  що 2008 рік в усі пори року  порівняно з іншими роками, був найкращим. 

 

   

Рис.1.  Коливання багатоплідності свиноматок по роках

у зв’язку з сезоном опоросу

 

Таким чином, нами були підтверджені літературні дані про суттєву різницю досліджуваних ознак в різні пори року. 

Висновки. Сезон народження найбільше впливає на ріст поросят до відлучення, коли молоко  матері є основним кормом. Свиноматки, які поросяться у зимово-весінній період, мають кращі материнські якості, від них отримують також на 2 % більше поросят, ніж у літній та осінній сезони. 

 

Список використаної літератури

 

1. Походня Г.С., Мороз М.М. Влияние сезона на воспроизводительные  функции у хряков / Г.С. Походня, М.М. Мороз // Зоотехния.– 2007. - № 6.  – С. 29-31.

2. Леонтьев В.В. Відтворювальні якості  свиноматок української м’ясної породи залежно від  сезону року / В.В. Леонтьев // Таврійський науковий вісник.– 2008. – Випуск 58. – Частина II. – С. 236-238.

3. Кононов В.П., Дьякевич О.Н. Репродуктивный потенциал коров и быков в зависимости от сезона года / В.П. Кононов, О.Н. Дьякевич // Зоотехния. – 1995. - № 8. – С. 22-23.

4. Походня Г.С., Федорчук Е.Г., Манохіна Л.А., та інші. Продуктивность свиноматок в зависимости от сезона года / Г.С. Походня, Е.Г. Федорчук, Л.А. Манохіна та інші. // Таврійський науковий вісник. – 2008. – Випуск 58. – Частина  II.– С. 298-302.

5. Коваленко В.П., Галянт А.М. Відтворювальні якості свиней при використанні плідників універсальних та м’ясних порід / В.П. Коваленко, А.М.  Галянт // Таврійський науковий вісник. – 2007. – Вип. 48. – С. 79-83. 

 

УДК 636.4.082

 

УКРАЇНСЬКА СТЕПОВА БІЛА ПОРОДА СВИНЕЙ В СИСТЕМІ СХРЕЩУВАННЯ       

 

Ю.І. Шульга, к. с.-г. наук

 

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства УААН

 

Наведено результати використання свиней української степової білої породи в якості материнської та батьківської форм при схрещуванні з спеціалізованими м’ясними генотипами. Встановлено, що найкращими показниками багатоплідності характеризувалися тварини поєднання ♀УСБ × ♂ЧБ (11,3 гол.) та ♀УСБ × ♂Л  (11,1 гол.),  а  за  масою  гнізда  при  відлученні –  ♀УСБ × ♂Л (189,0 кг). За відгодівельними якостями перевагу отримали помісі ♀УСБ × ♂УМ(АТ).   

 

Ключові слова: порода, схрещування, гетерозис, багато-плідність, скороспілість, економічний ефект.

 

Біологічна поєднаність, як явище, що зумовлює ефект гетерозису, постійно цікавить виробника. Вивчення цієї проблеми має суттєву багатовекторність. Тільки за останні роки в нашій країні проведено багато випробувань міжпородних поєднань свиней з метою отримання генотипів тварин з підвищеними продуктивними властивостями. 

В результаті досліджень було з'ясовано, що гетеро¬зис при міжпородному схрещуванні може проявляти¬ся по різному, в залежності від особливостей порід, що поєднуються [1,2]. Проте ефект гетерозису є результатом не тільки генетичної детермінації, а підсумком сукупного впливу генотипічних і паратипічних факторів.

Відомо, що більш високий гетерозисний ефект буде отриманий у тому випадку, коли в якості материнської форми використовується порода, яка характеризується високими відтворювальними та материнськими