Науковий вісник «Асканія-Нова»

Слід відмітити, що при використанні кнурів української степової білої породи зі свиноматками породи ландрас знизився рівень середньодобових приростів та збільшилися витрати кормів на 1 кг приросту живої маси.

За результатами проведених досліджень розраховано економічну ефективність від реалізації відгодівельного молодняку.

Молодняк дослідних груп мав перевагу над аналогами контрольної групи за абсолютним приростом на 0,4-12,0%, що дало змогу одержати від 3,38 до 101,39 грн. додаткового прибутку на 1 голову. Найвищий економічний ефект був отриманий від поєднання свиноматок української степової білої з кнурами асканійського типу української м’ясної породи, вартість додаткової продукції в розрахунку на 100 голів відгодівельного молодняку становила 10138,50 грн.

 

Висновки. Результати проведених досліджень довели, що кращими репродуктивними якостями, незалежно від методів розведення, відзначалися свиноматки універсального напрямку продуктивності. Схрещування позитивно вплинуло на їх репродуктивні якості. Найкращим показником багатоплідності характеризувалися свиноматки української степової білої породи при поєднанні з кнурами червоної білопоясої (11,3 гол) та породою ландрас (11,1 гол.), за масою гнізда при відлученні – ♀УСБ × ♂Л (189,0 кг).

Помісний молодняк у порівнянні з чистопородними ровесниками української степової білої породи відрізнявся кращими відгодівельними якостями. Так, за всіма показниками високі результати отримані від поєднання ♀ УСБ × ♂УМ(АТ). Вони ж мали найвищий економічний ефект, вартість додаткової продукції в розрахунку на 100 голів відгодівельного молодняку склала 10138,50 грн.

 

Список використаної літератури

 

1. Акімов С.В. Порівняльна оцінка помісей і гібридів різних поєднань /              С.В. Акімов, А.М. Шостя, О.Г. Фесенко [та ін.] // Вісник Черкаського інституту агропромислового виробництва. – 2004. – Випуск 4. – С. 155-163.

2. Герасимов В.И. Гетерозис в товарном свиноводстве / В.И. Герасимов , Е.В. Пронь // Аграрний вісник Причорномор’я. – 2005. – Випуск 31. – С. 69-71.

3. Методика определения экономической еффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских работ, новой технологии, изобретений и рационализаторских предложений. - М.: ВНИИПИ, 1983. – 149 с.

4. Методические рекомендации по испытанию пород, типов и специализированных линий свиней на сочетаемость. – М., 1982. – 14 с. 

5. Рибалко В.П. Селекція та гібридизація у свинарстві / В.П. Рибалко, В.П. Буркат. – К.: БМТ, 1996. – 144 с.

 

ВІВЧАРСТВО

УДК 636.32/.38:681.3.016

 

МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ГЕНЕТИЧНИХ КОРЕЛЯЦІЙ СЕЛЕКЦІЙНИХ ОЗНАК 

 

О.І.Горлов, канд. с.-г. наук

К.А. Івіна, І.О. Мокєєв, Т.Г. Герасименко, О.П. Чічаєва

 

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” – Національний селекційно-генетичний центр з вівчарства

 

 

Проаналізовано існуючі методи визначення генетичних кореляцій і на конкретних прикладах показано їх недосконалість. Запропоновано застосування часткових кореляцій для визначення генетичних кореляцій і розроблено алгоритми визначення часткових кореляцій через множинні. В алгоритмі використовуються лінійні багатофакторні моделі залежності ознаки нащадка від селекційних ознак предків і математичний апарат векторної алгебри. Алгоритм реалізовано у середовищі баз даних.

 

Ключові слова: вівці, генетичні кореляції, часткові кореляції, коефіцієнт кореляції, метод, алгоритм, селекційні ознаки.

 

Кореляційний аналіз знаходить широке застосування при виявленні взаємозв’язків селекційних ознак у тваринництві. В більшості випадків інтерпретація результатів кореляційного аналізу ускладнюється багатофакторністю, зовнішніми умовами, генотипом організму, моментом спостереження (стадією розвитку) тощо. З цієї причини фенотипові кореляції надзвичайно лабільні і недостатньо інформативні, оскільки неявно в них присутній вплив інших ознак, які не увійшли до моделі. Сучасне широке трактування генотипу, як єдиної системи взаємодіючих спадкових елементів, що впливають на розвиток організму, по суті визначене В.Л. Йогансеном: “Генотип – це сукупність усіх спадкових задатків. Фенотип є сумою різних властивостей, які визначаються взаємодією між спадковими задатками і впливом середовища” [1].

У відповідності з основними типами біологічної мінливості ознак прийнято розрізняти наступні основні типи кореляцій між ними: фенотипові, екологічні, генетичні. Очевидно, що змістовний кореляційний аналіз можливий лише при врахуванні ефектів окремих факторів мінливості [2-4]. 

Для кореляційного аналізу, який проводиться в селекційно-генетичних цілях, найбільше практичне значення має виявлення ефектів генетичних відмінностей (генетичні кореляції) і коливань зовнішнього середовища (екологічні кореляції). Особлива роль при цьому належить генетичній кореляції, яка є об’єктивною основою створення породи. Генетичні кореляції засновані безпосередньо на процесах, які відбуваються на рівні геному і необхідні для вирішення окремих важливих задач селекції (оцінка за комплексом ознак методом селекційних індексів), однак в їх розрахунках немає  однозначності  та чіткої визначеності.

Актуальність аналізу існуючих методів визначення генетичних кореляцій селекційних ознак і необхідність їх удосконалення обумовлена тим, що за ними можна отримати парадоксальні, а тому нез'ясовні, позбавлені сенсу значення коефіцієнтів генетичної кореляції, що перевищують одиницю,  дорівнюють нескінченності або є уявними. Цієї точки зору додержуються й інші автори [5]. 

Вважаємо можливим  використання  часткових  кореляцій, як  міри  генетичних  кореляцій, тому що  часткова  кореляція показує чистий (незалежний від інших факторіальних ознак) вплив факторіальної на результативну ознаку при її включенні до багатофакторної моделі. Це  відповідає і поняттю генетичної кореляції.

Існує декілька незалежних способів  вираховування часткових кореляцій ознак  вищих  порядків через нижчі.

Ф.Мілс для розрахунку часткових кореляцій вищих порядків через нижчі використовує рекурентні формули (при цьому звичайні парні кореляції вважаються