Науковий вісник «Асканія-Нова»

Результати досліджень. Результати проведених досліджень, наведених у таблиці 1, свідчать про те, що сезони року суттєво впливають на репродуктивні якості свиноматок. Так, найвища багатоплідність спостерігалася у маток, що опоросилися весною, а були запліднені взимку і порівняно з іншими порами року вона переважала  на 2 %  багатоплідність  свиноматок, які  привели поросят   влітку,   на  4  %   взимку  та   на  5 % восени.

 

Таблиця 1.Відтворювальні якості свиноматок залежно від сезону року

 

Трива-лість порос-ності, днів Бага-топлід-ність, голів При відлученні у 45 днів Збе-реже-ність,

% Індекс

кількість поро-сят, гол. жива маса 

1-го порося-ти, кг маса гнізда, кг

Зима (n=114)

110,8

±1,27 10,1

±0,98 8,3±

0,24 12,1

±0,17 100,4

±1,84 82,2 33,8

Весна (n=128)

113,5

±2,03 10,5

±0,15 9,7

±0,12 12,2

±0,17 118,3

±2,56 92,4 35,0

Літо (n=169)

111,7

±1,31 10,3

±0,11 9,3

±0,04 11,6

±0,15 107,9

±2,05 90,3 34,7

Осінь (n=212)

110,6

±0,19 10,0

±0,10 8,4

±0,32 12,1

±0,08 101,6

±1,20 84,3 33,6

В середньому: (n=623)

111,7

±0,26 10,2

±0,13 8,9

±0,18 12,0

±0,14 107,1

±1,9 87,4 34,3

 

Слід також зазначити, що всі наведені показники найвищими були весною і переважали інші пори року. При цьому  кількість  поросят при відлученні була на рівні 9,7 %, що вище середнього на 9 %, тобто на 0,8 голів, збереженість вищою була на 5 %, маса поросят при відлученні у 45 днів на 1,7 %, а маса гнізда – на 10,5 %.

Тривалість   поросності   також   була   найвищою   весною 

(113,5 днів), а це, в свою чергу, пов’язане з підвищенням багатоплідності, рівень кореляції цих ознак досить високий  +0,703.

Розрахований оціночний індекс характеризує материнські якості, які найкраще проявилися у свиноматок з весняними опоросами (35,0), що більше від середнього по стаду на 2 % .  

Гіршими показниками відрізнялися літні опороси, що підтверджує думку багатьох вчених про дискомфорт тварин як кнурів, так і свиноматок під час літнього сонцестояння. 

На 2,0 % більше отримано приплоду у зимовий та весняний періоди, ніж у літній та осінній.  Свиноматки, які поросяться у зимово-весняний період мають кращі материнські якості, ніж свиноматки, що поросяться в літньо-осінній період.

Таким чином, нами були підтверджені літературні дані стосовно суттєвої різниці рівня розвитку досліджуваних ознак в різні пори року. 

Досліджуючи явище сезонності більш глибше (по місяцях), виявлено наступне: багатоплідність низькою була у листопаді-грудні і підвищувалася до травня-червня з 9,6 до 10,6 голів, або на 10,1 %. Протягом року співвідношення кнурців і свинок було майже рівним, крім січня-лютого, де більше в опоросах було свинок. Жива маса одного поросяти та середньодобовий приріст вищим виявився також у березні – квітні місяці (табл. 2).

 

Таблиця 2. Показники відтворювальних якостей та живої маси кнурців і свинок, які народилися в різні періоди року

 

    Період народжен-ня Кіль-кість опо-росів Бага-топ-лід-ність,  голів Кнур-ців,  n Сви-

нок,  n Ста-теве співвідно-шен-ня При відлученні 

у 45 днів

СДП,

г жива маса

1-го

поро-сяти, кг

1 2 3 4 5 6 7 8

Січень-лютий 67 10,3 313 311 50,2/

49,8 245 12,35

Березень-квітень 89 10,4 394 443 47,1/

52,9 247 12,42

Травень-червень 96 10,6 448 501 47,2/

52,8 233 12,00

Липень-серпень 112 10,2 510 520 49,5/

50,5 213 11,38

1 2 3 4 5 6 7 8

Вересень-жовтень 145 10,3 667 678 49,6/

50,4 238 12,13

Листопад-грудень 114 9,6 481 497 49,2/

50,8  237 12,12

В середн.: 104 10,2 469 492 48,8/

51,2 236 12,07

 

Зимові та осінні опороси за досліджуваними репродуктивними ознаками були майже на одному рівні продуктивності. Це пояснюється схожими кліматичними умовами цих сезонів року у 2006 – 2008 роках у південному регіоні України.

З даних таблиці 3 видно, що в стаді української степової білої породи свиней з роками спостерігається позитивна тенденція до підвищення ознак багатоплідності свиноматок, кількості поросят в термін від народження до 45-денного віку, збереженості, проте середньодобовий приріст поросят до відлучення знизився на 2,6 % у 2008 році, порівняно з 2006, що пов’язано з підвищенням ознаки багатоплідності, яка  з  ним тісно  пов’язана. Так,  багатоплідність зросла  на 7,6 %, або 0,7 голови, кількість поросят до відлучення – на 9,4 %, або 0,8 голів і збереженість майже на 1,0 %.

 

Таблиця 3. Динаміка показників відтворювальних якостей залежно від сезону року

 

Рік Пори року Свинота-ток Заплідню-ваність,% Багатоплід-

ність, гол. Кількість відлучен. поросят,   гол. Збереже-ність, % СДП до відлучення, г