Науковий вісник «Асканія-Нова»

 

Ключові слова: свині, лінія, родина, багатоплідність, молочність, маса гнізда, збереженість.

 

На сьогодні для свинарства України характерним є збільшення чисельності поголів’я, підвищення продуктивності, покращення технологій утримання та здешевлення одиниці отриманої продукції. Що стало наслідком причиною поширення в країні генотипів зарубіжної селекції, котрі відзначаються високим рівнем розвитку відгодівельних та м’ясних якостей, але поступаються вітчизняним породам за міцністю конституції, пристосованістю до певних умов утримання та клімату, можливістю використання дешевих кормів, якістю продукції, репродуктивною здатністю свиноматок.

Коли стало відомо, що адаптаційні можливості обмежують масштаби розведення імпортних порід свиней в наших умовах, тоді провідні вчені галузі розпочали пошук різних методів використання їх генетичного потенціалу для підвищення рівня продуктивності існуючих в країні порід свиней. Досягнення поставленої мети відбувається через залучення зарубіжних генотипів до систем схрещування і гібридизації, створення нових порід, типів, ліній свиней. 

Отримання високих результатів від міжпородних поєднань в першу чергу залежить від правильного вибору складових елементів, тому ставляться жорсткі вимоги до їх продуктивності. Материнські породи повинні мати високий рівень розвитку репродуктивних якостей та не нижче середнього – відгодівельних і м’ясних, а батьківські форми – дуже високий рівень останніх.

Слід відмітити, що вже з 60-х років ХХ ст. перед вченими-свиноводами та практиками виникла потреба корінної зміни підходів у селекції районованих порід свиней на поліпшення їх м’ясності, інтенсивності росту, зниження витрат кормів на приріст живої маси, підвищення резистентності та стресостійкості. Водночас розпочався процес створення спеціалізованих м’ясних порід, типів і ліній та їх кросів для виробництва високоякісної і конкурентоспроможної товарної продукції, використовуючи високу зональну пристосованість вітчизняних порід до кліматичних та кормових умов у сукупності з ефектом "покращеного" генотипу за м’ясними якостями [1, 5].

Як показала практика, систематичний імпорт та чистопородне розведення зарубіжних порід для масового виробництва свинини не завжди себе виправдовували і не завжди є перспективними. В наших умовах ці генотипи з високою м’ясністю та інтенсивним ростом менш стійкі до стресів, вимогливіші до умов годівлі та утримання, що в кінцевому результаті негативно відображається на їх продуктивності, виході та якості м’яса. Але аналіз роботи з зарубіжними породами свиней свідчить про доцільність використання їх багатого генетичного потенціалу для створення вітчизняних спеціалізованих генотипів [6].

Українська степова біла порода першою в країні (1934 р.) виведена методом поглинального схрещування з англійською великою білою породою і за час свого існування неодноразово піддавалася "прилиттю крові" інших порід. Так, вищезгаданим методом в ній створені лінії Арсенала, Аспекта та Крона. До їх виведення залучали тварин породи бельгійський ландрас. На теперішній час вона є головною материнською основою півдня України. Покращуючи її відгодівельні та м’ясні якості, що мають досить високе успадкування, не слід забувати про важливі репродуктивні якості тварин, котрі в силу низького рівня успадкування гірше піддаються поліпшенню і тому потребують постійної уваги  з боку селекціонерів [2, 4].

Матеріал і методика досліджень. Дослідження репродуктивних якостей свиноматок української степової білої породи проводилися у племзаводі ДПДГ   “Асканія-Нова” Чаплинського району Херсонської області (1990-2006 рр.). 

Оцінку відтворювальних якостей піддослідних тварин здійснювали за загальноприйнятими методиками [3]. 

Біометричну обробку результатів досліджень проводили методами варіаційної статистики за М.О. Плохінським з використанням комп’ютерної техніки та пакетів прикладного програмного забезпечення MS OFICE 2003 EXCEL.

Результати досліджень. Для універсальної української степової білої породи свиней, що є плановою материнською основою схрещування та гібридизації у південному регіоні України, постійно високий рівень репродуктивних якостей – необхідна умова розведення. У племзаводі  ДПДГ “Асканія-Нова”, котрий є головним материнським стадом, завжди проводиться селекція на їх поліпшення. 

Аналіз продуктивності свиноматок за сімнадцятирічний період показав (табл. 1), що репродуктивні якості знаходяться на досить високому рівні, консолідовані та вирівняні між структурними одиницями породи в силу великої кількості міжлінійних парувань, що пов’язано зі скороченням поголів’я в останні роки. 

До обробки ввійшли  показники продуктивності свиноматок по 1583 опоросах, з яких 577 голів по першому опоросу (36,4 %), 370 - по другому (23,4 %), 250 - по третьому (15,8 %), 142 - по четвертому (9,0 %), 103 - по п’ятому (6,5 %), 64 - по шостому (4,0 %), 30 - по сьомому (1,9 %), 19 - по восьмому (1,2 %), 11 - по дев’ятому (0,7 %) та 17 голів  по десятому і більше опоросах (1,1 %).

Багатоплідність свиноматок всіх родин знаходиться в межах 10,4-11,3 гол. Середні показники в родині Арсенальної на рівні класу еліта (11,0 гол.), а в лінії Аспекта перевищують його вимоги на 0,3 гол. Найменша середня багатоплідність була у родині Мирної лінії Мирного, що пояснюється вищим відсотком (42 %) показників за першим опоросом. Найбільше живих поросят при народженні (20 гол.) зафіксовано в Лучистої 3702 за третім опоросом при великоплідності 1,1 кг. У Арсенальної максимальна багатоплідність 19 гол., а Азбуки, Арки та Волни – по 18 голів. Коефіцієнт варіації в усіх групах