Науковий вісник «Асканія-Нова»

У свинарстві не завжди є можливість надати тваринам раціони з повноцінними кормами, особливо за білково-мінеральним складом. На теперішній час є декілька шляхів вирішення цієї проблеми, одним із яких є використання гідробіологічних ресурсів морів 1. Серед біологічних ресурсів Чорного моря практичний інтерес представляють двостульчаті молюски мідії, які становлять основну питому вагу серед марекультури. Чисельними дослідженнями, що були проведені у різні роки вітчизняними і закордонними вченими, встановлено, що м’ясо мідій містить повноцінні білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні та інші біологічно активні речовини, а стулки - мінеральні речовини 2, 3. Одним із кормових резервів також можуть бути і водорості, біомаса яких за вмістом поживних речовин переважає пшеницю та інші злакові зернові корми 4. 

Застосування морепродуктів у годівлі сільськогосподарських тварин повинно бути основано на вивченні біологічних особливостей  кожного гідробіонта та створенні раціональних способів його переробки і згодовування. Більш точне уявлення про їх кормову цінність можуть надати фізіологічні дослідження, які дозволяють відповісти на питання про доступність поживних речовин раціону, рівень забезпечення ними потреби тварин та особливості їх засвоєння організмом.

Матеріал і методика досліджень. Вивчення рівня перебігу метаболічних процесів при згодовуванні різних доз білково-мінеральної добавки із гідробіонтів у раціонах ремонтного молодняку  свиней великої білої  породи проводили на фізіологічному дворі інституту тваринництва “Асканія-Нова” на трьох групах свинок-аналогів (по 3 голови у кожній). Тварини контрольної групи одержували раціон, що складався із збалансованого комбікорму і відповідав потребі тварин для цієї статево-вікової групи 5. У  раціони тварин І та ІІ дослідних груп додатково вводили білково-мінеральну мідійну добавку (БМД-М) у кількості 40 та 80 г/кг комбікорму. При цьому, враховуючи в ній високий рівень кальцію, крейду кормову  повністю в І та ІІ дослідних групах виключали з раціону. Розроблена кормова добавка складалася з мідійної маси, стулок мідій і водоростей зостери, які були у такому кількісному співвідношенні компонентів - 15:4:1. До її складу включали комплекс мінеральних елементів та вітамінів, за якими корми степової зони є дефіцитними.

Обліковий період досліду тривав сім, а підготовчий три доби. Корми кожній тварині задавали індивідуально двічі на добу. В обліковий період балансового досліду виконувалися усі, передбачені дослідом, обліки та відбір середньодобових проб. Щодобовий облік заданих кормів та їх хімічний склад дозволили встановити кількість поживних речовин, спожитих за період балансового досліду, а аналіз продуктів обміну - кількість, що виведена з обміну. Поряд з визначенням перетравності поживних речовин раціону вивчали баланс азоту в організмі при використанні нового кормового засобу в годівлі свиней 6.

Фізіологічний стан тварин оцінювався за рядом показників крові, яку відбирали з вушних вен до ранкової годівлі.

Результати досліджень. Важливими показниками, які характеризують ефективність використання поживних речовин раціону, є коефіцієнти перетравності. У результаті проведеного досліду встановлено, що введення до раціону білково-мінеральної мідійної кормової добавки  позитивно вплинуло на перетравність поживних речовин (табл. 1). Більш високі параметри за всіма дослідженими показниками (крім клітковини та БЕР) відмічені у свинок ІІ дослідної групи.

Таблиця 1. Коефіцієнти перетравності поживних

 речовин, %, X±Sx

 

Показник Група 

Контрольна І дослідна ІІ дослідна

Суха речовина 77,82±2,75 80,34±2,3 81,24±1,80

Органічна речовина 79,80±2,48 82,47±1,59 83,86±2,01

Протеїн 75,70±1,13 80,75±2,57 82,47±0,93

Жир 56,47±1,57 60,04±1,94 61,09±1,86

Клітковина 53,22±2,33 49,83±1,85 48,21±2,14

БЕР 87,71±1,78 86,83±1,29 87,96±1,32

 

Так, із даних таблиці видно, що перетравність сухої і органічної речовини, сирого протеїну і жиру у свинок І дослідної групи була вищою   на  2,52  і  2,67;  5,05  і  3,57   абсолютних   відсотка,  а   у  тварин  ІІ дослідної групи - відповідно на 3,42  і  4,06; 6,77 (Р0,01)  і 4,62 абс%. Поряд з цим, перетравність клітковини у дослідних групах зменшувалася на 3,39 та 5,01 абс%, а БЕР знаходилась на рівні з контролем.

При вивченні обміну речовин особливе значення має ступінь засвоєння та відкладання азоту в тілі тварин, оскільки цей показник найбільш точно визначає інтенсивність синтезу органічних речовин. Аналіз даних балансу азоту показав, що він був позитивним у тварин всіх груп (табл. 2).

 

Таблиця 2. Середньодобовий баланс азоту, г, X±Sx

 

Показник Група

Контрольна І дослідна ІІ дослідна

Прийнято з кормом 61,36 64,77 68,19±0,07

Виділено з калом 11,22±0,78 12,53±1,61 13,20±1,03

Перетравлено 50,14±0,78 52,24±1,61 54,99±1,07

Виділено з сечею 24,49±4,14 24,45±2,07 25,46±3,81

Відкладено у тілі 25,65 ±3,38 27,79±3,60 29,53±3,86

Відкладено у % до прийнятого 41,8 42,9 43,3

Відкладено у % до перетравленого 51,2 53,2 53,7

 

Як свідчать наведені в таблиці показники, краще перетравлювали азот корму тварини І та ІІ дослідних груп - на 2,1 і 4,85 г, що на 4,2 та 9,7% (Р0,05) більше, ніж у контролі. Аналогічно перетравлений азот значно краще засвоювався у дослідних групах на 8,3 та 15,1% при 25,65 г в контролі.

За рахунок введення БМД-М свинки І та ІІ дослідних груп споживали азоту більше на 3,41 і 6,83 г у порівнянні з контрольними аналогами, але в їх організмі було відкладено азоту  до прийнятої кількості на 1,1 та 1,5 абс