Науковий вісник «Асканія-Нова»

При аналізі експериментального матеріалу також використовували коефіцієнти кореляції (r)  поміж  показниками теоретично очікуваної у нащадків середньої частки гетерозигот на локус та середніми значеннями показників продуктивності тварин у групах [11].  

 Результати досліджень.  Результати вивчення репродуктивних якостей свиней української степової рябої породи при чистопородному розведенні та міжпородному схрещуванні наведені в таблиці 1, з якої випливає, що оптимальним  є варіант схрещування УСР × ВБ,  оскільки  при цьому спостерігаються високі

 

Таблиця 1. Репродуктивні якості свиноматок української степової рябої  породи при чистопородному розведенні та схрещуванні

Варіант

 

k

(%)

 

n

Багато-плід-ність,

гол. Значення до відлучення

число поросят у гнізді, гол. маса

гнізда,

кг маса 

1-го порос., кг

УСР × Л 29,7 14 10,9±0,44 9,8 ±0,39 174,0±4,8 17,9±0,6

УСР × ВБ 30,2 11 11,7±0,37 9,7±0,50 181,5±7,7 18,7±0,6

УСР × ПМ 30,5 10 9,5 ± 0,47 7,9 ±0,43 135,1±9,7 17,8±0,5

УСР×АМТ 32,1 14 9,1 ± 0,46 7,3 ±0,43 133,1±8,3 18,5±0,6

УСР×УСР 33,7 10 10,4±0,13 9,7 ±0,20 171,9±5,9 17,9±0,7

УСР × Д 45,9 12 9,7 ± 0,46 8,2 ±0,46 150,2±6,6 18,5±0,6

 

показники багатоплідності (11,7 гол.), кількості поросят у гнізді      (9,7 гол.) та маси гнізда при відлученні (181,5 кг).  Найбільш низькі показники продуктивності, в свою чергу,  виявлені при варіанті схрещування УСР × АМТ, відповідно:  9,1 гол., 7,3 гол., 133,1 кг. Найвище  значення показника ”k” у нащадків (45,9%) очікувалося при схрещуванні свиней української степової рябої породи з тваринами породи дюрок, проте цей варіант міжпородного схрещування характеризувався далеко не кращим рівнем розвитку  репродуктивних ознак. При аналізі  коефіцієнтів кореляції поміж очікуваними  значеннями середньої долі гетерозигот нащадків на локус  та показниками продуктивності свиноматок встановлено, що їх числові значення невеликі та в усіх випадках не вірогідні: по відношенню до багатоплідності  r = -- 0,340 ± 0,543; до числа поросят в гнізді при відлученні  r = -- 0,299 ± 0,551;  маси гнізда при відлученні  r = -- 0,211 ± 0,564;  середньої маси 1-го поросяти в 2 міс.  r = + 0,363 ± 0,538. 

Таким чином, дослідженнями не виявлено вірогідних кореляційних взаємозв’язків поміж вивченими репродуктивними ознаками свиней та очікуваним рівнем гетерозиготності нащадків при різних варіантах міжпородного схрещування.

Зовсім інша картина спостерігалася при вивченні відгодівельних якостей підсвинків (табл. 2). 

 

Таблиця 2. Відгодівельні якості підсвинків при чистопородному розведенні та міжпородному схрещуванні свиней української степової рябої породи

 

 

Варіант

k

(%)

n Вік досягнен-

ня живої ма-

си 100 кг, дні Середньодо-бовий при-ріст, г Витрата  кор-му  на 1 кг приросту,

к. од.

УСР × Л 29,7 58 199 ± 2,2a 622 ± 1c 4,44 ± 0,05c

УСР × ВБ 30,2 59 195 ± 2,9 620 ± 1c 4,43 ± 0,05c

УСР × ПМ 30,5 56 202 ± 3,2a 608 ± 1c 4,49 ± 0,07c

УСР×АМТ 32,1 57 201 ±2,9a 596 ± 1c 4,55 ± 0,05c

УСР×УСР 33,7 28 193 ± 4,1 632 ± 2a 4,32 ± 0,08b

УСР × Д 45,9 28 186 ± 5,5 703 ± 2 4,04 ± 0,06c

        Примітка. Відносно групи помісних тварин УСР × Д:                

a = p < 0,05; b = p < 0,01; c = p < 0,001.

 

Найбільш високе значення  середньої частки гетерозигот за комплексом локусів у нащадків, як уже відмічалося вище, очікувалось при варіанті міжпородного схрещування УСР × Д     (45,9 %). Одночасно підсвинки цієї групи у порівнянні з іншими вірогідно (р< 0,05 - 0,001)  відрізнялися і найліпшими показниками віку досягнення живої маси 100 кг ( 186 днів), середньодобового приросту (703 г), витрат кормів  на 1 кг приросту (4,04 корм. од.). При цьому у 50-66,7 % випадків по мірі зростання показника ”k” спостерігалась і доволі закономірна зміна середніх значень показників продуктивності у групах. Розрахунки показали, що коефіцієнти кореляції поміж останніми і показниками очікуваної середньої  гетерозиготності нащадків у групах при різних варіантах міжпородного схрещування  виявилися  високими і в усіх випадках відповідали першому порогу вірогідності  ( р < 0,05), зокрема, по відношенню до середньодобового приросту  r = + 0,930 ±  0,212, витрат кормів на 1 кг приросту r = -- 0,932 ±  0,209,   віку досягнення живої маси 100 кг r = -- 0,879 ± 0,275.

Наведені дані свідчать, що  спостерігаються високі кореляційні  взаємозв’язки поміж відгодівельними якостями свиней і показником  очікуваної середньої частки гетерозигот тварин за комплексом генетичних систем груп крові. 

Проте слід відмітити, що такі  абсолютні значення коефіцієнтів кореляції поміж показниками, що вивчалися, одержані, в першу чергу, тому, що краща група помісних тварин (УСР × Д) суттєво (у 1,4 -1,5 разів) відрізнялась від інших груп за показником очікуваної середньої частки гетерозигот на