Недостатнiсть кондицiонуючої функцiї дихального апарату при легенево-серцевих захворюваннях (крiтерiї, градацiя, дiагностика, корекцiя)

Таким чином, пiд впливом лiкування хворих на пневмоконiоз наставало зниження як частоти, так i вираженостi недостатностi, причому ступiнь кореляцiї, тобто зменшення вираженостi недостатностi КФДА у хворих з полiпшенням здоров'я пiд впливом лiкування складав 60%, а при незначному 40%.

Подiбного роду закономiрностi вiдмiчено i в дослiдженнях, проведених на 49 хворих на вiковий ревмокардит I-II ступеня активностi процесу iз 71 первинно обстежених, у яких виявлено недостатнiсть КФДА Н2 та Н3. Основну частину (45%) складали хворi на мiтральний порок, 30% – аортальний, решту 25% – з комбiнованим видом пороку. У переважної бiльшостi (55%) спостерiгалася недостатнiсть кровообiгу Н2А стадiї, у 34% – Н2Б, у 11% – НIII стадiї.

Їх лiкування заключалося у призначеннi адекватного патогенетичного та симптоматичного лiкування, що включало протимiкробну, протизапальну та iмунокорегуючу терапiю, десенсибiлiзуючi та метаболiчнi засоби, препарати дигiталiса при явищах серцевої недостатностi. Пiд впливом проведеного лiкування в групi хворих на ревмокардит вiдбувалися досить чiткi змiни в станi КФДА, про що свiдчать результати вивчення спрямованостi її змiн. Зважаючи на показники ПКI, ця група хворих на ревмокардит характеризувалася за середнiми даними бiльш вираженою недостатнiстю КФДА в порiвняннi з хворими на пневмоконiоз. Пiд впливом лiкування вiдбувалися змiни його величин як в загальнiй, так i в пiдгрупах з рiзною результативнiстю лiкування. Так, iз 49 хворих загальної групи у 35 осiб в 73% випадкiв ПКI збiльшувався, тобто зниження пiд впливом лiкуванняя вираженстi недостатностi КФДА. Лише в 17% випадкiв його величина на змiнювалася, а в 10% хворих вiн зменшувався, тобто спостерiгалося посилення недостатностi КФДА.

Та найбiльше випадкiв зростання ПКI, тобто зниження вираженостi недостатностi КФДА, спостерiгалося в групi хворих, лiкування яких завершилося полiпшенням: iз 41 хворого даної групи у 32 осiб або у 80% випадкiв пiдвищилася величина ПКI. У хворих, лiкування яких виявилося безрезультативним (6%), величина ПКІ або взагалi не змiнювалася, або навiть спостерiгалося її зниження, що свiдчило про збiльшення недостатностi КФДА пiд впливом лiкування.

Таким чином, коли результативнiсть лiкування зростала, зростала i величина ПКI, тобто ступiнь вираженостi недостатностi КФДА знижується i збiльшується число хворих, у яких вираженiсть недостатностi даної функцiї не змiнюється, або навiть зменшується. Це переконує в тому, що пневмокалорiметричний критерiй недостатностi КФДА забезпечує можливiсть не тiльки кiлькiсної оцiнки ефективностi лiкування взагалi, а й оцiнку його результативностi. Дана закономiрнiсть пiдтвердилася i при аналiзi матерiалу з вивченням кiлькiсної вираженостi недостатностi КФДА хворих на ревмокардит. Так, у групi хворих, лiкування яких завершилося полипшенням стану здоров'я, величина ПКI, тобто вираженiсть недостатностi КФДА збiльшилася з -32% до -21%, тобто кондицiонуючi можливостi дихального апарату зросли пiд впливом лiкування на 11%, тобто корекцiя (вiдновленняя) цiєї функцiї пiд впливом ефективного лiкування склала, приблизно, 1/3. У осiб, лiкування яких завершилося незначним полiпшенням або змiн в станi здоров'я взагалi не вiдбулося, корекцiї даної функцiї практично не вiдбувалося, змiни кондицiонуючих можливостей виявилися недостовiрними.

Таким чином, обраний в якостi критерiю недостатностi КФДА пневмокалориметричний iндекс з досить вираженою диференцiацiєю вiдображає тi змiни кондицiонуючої функцiї, якi настають пiд впливом лiкування i залежно вiд його результативностi.

Виявленi закономiрностi, в тому числi у спiввiдошеннях мiж ПКI та результативнiстю лiкування хворих на пневмоконiоз та ревмокардит з недостатнiстю КФДА, свiдчать про його ефективнiсть не тiльки для виявлення недостатностi даної функцiї та оцiнки фiзичної працездатностi хворих, а й про можливiсть використання в клiнiчнiй практицi для оцiнки ефективностi лiкування хворих i корекцiї кондицiонуючої функцiї дихального апарату.

 

 

1. Недостатнiсть КФДА слiд оцiнювати за величиною пневмокалориметричного iндексу ПКI згiдно з градацiєю, що передбачає видiлення першої, другої і третьої її ступенiв.

2. Як специфичний критерiй недостатності КФДА ПКІ iнтегративно вiдображає змiни тепловмiсту у видихуваному повiтрi i за рахунок змiн його обсягу (ЖЄЛ), i за рахунок змiн ступiня його зiгрiвання; володiє високою дiагностичною чутливiстю та iнформативнiстю за Кульбаком i тому може використовуватися для комплексної оцiнки стану КФДА при легенево-серцевих захворюваннях.

3. Розроблена пневмокалориметрична градацiя недостатностi КФДА забазпечує виявлення трьох ступенiв її вираженостi, в% %: I ступiнь Н1 – помiрна при значеннях ПКI від мiнус 15 до мiнус 29. 9%, II ступiнь Н2 виражена – при ПКI вiд мiнус 30 до мiнус 45% i III ступiнь – Н3 значна при значеннях ПКI менше мiнус 45%.

4. Недостатнiсть КФДА є досить розпоширеним патологiчним станом i вiдмiчається в 5% випадкiв навiть у групах практично здорових осiб (контролi). Серед груп хворих на легеневi захворювання вона виявляється в 13 разiв частiше при пневмоконiозi та хронiчному бронхiтi, а в групах хворих на бронхiальну астму в 19 разiв частiше (в 95% випадкiв). При серцево-судинних захворюваннях: найбiльш часто, приблизно в 16 разiв (у 80% хворих) частiше вона дiагностується у хворих на гiпертонiчну хворобу, у хворих на IХС в 79% i в 80% – у хворих на ревматизм.

5. В структурi недостатностi КФДА бiльш