Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Недостатнiсть кондицiонуючої функцiї дихального апарату при легенево-серцевих захворюваннях (крiтерiї, градацiя, дiагностика, корекцiя)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
51
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ПКI. Первинними показниками КФДА при установленнi його величини служили значення ЖЄЛ, якi у обстежуваних хворих характеризували ємкiснi можливостi дихального апарату, тобто об’єм нагрiваючого повiтря та ступiнь його зiгрiвання ТВАП, що вiдбиває теплогеннi можливостi дихального апарату. З їх використанням за формулою (1) визначалася максимальна колорична ємкiсть МКЄ. З метою виключення впливу на неї антропометричних параметрiв – статi, вiку, маси тiла обстежуваних осiб установлювалася її належна величина МКЄ.

В процесi використання знайдених їх значень установлювався пневмокалориметричний iндекс ПКI за формулою: ПКI= (МКЄ-НМКЄ) *100/НМКЄ (4). На вiдмiну вiд МКЄ, яка характеризує максимальнi кондицiонуючi можливостi дихального апарату, ПКI вiдображає ступiнь (в% %) вираженостi недостатностi КФДА.
Оскiльки сутнiсть i призначення даної функцiї зводиться до стабiлiзацiї тепловмисту, а, значить, i ТВАП на фiзiологiчно константному рiвнi, ПКI якраз i характеризує стан респiраторного теплообмiну i виступає, значить, в якостi специфiчного критерiю стану КФДА та вираженостi її недостатностi.
В дослiдженнях з математичним моделюванням на практично здорових та хворих було виявлено ряд важливих для теорiї i клiнiчної практики властивостей ПКI. Виявилося, що вiн має чiтку виражену iнтегративнiсть, тобто сумарно виражає респiраторнi тепловитрати, зумовленi як вентиляцiйними, так i теплогенними можливостями дихального апарату, i тому, при змiненнi ЖЄЛ та ТВАП на одну i ту ж величину (%) пiд впливом рiзних факторiв та захворювань ефект змiнення (зниження) респiраторних тепловитрат МКЄ зростає в 1, 6-1, 8 раза i, таким чином, зростає на таку величину дiагностична iнформативнiсть ПКI для виявлення й оцiнки недостатностi КФДА.
В цих же дослідженнях з усією виразністю проявилася закономірна залежність тепловмісту видихуваного повітря від його об'єму і ступеня його зігрівання. Так, при збільшенні об'єму дихального повітря, тобто глибини дихання з 0, 2 до 0, 5 та 3, 2 л, теплоємкість зростала, відповідно, з 0. 7  0. 1 кал до 2. 3  0. 1 кал і до 15. 3 1. 3 кал, а ТВАП з 34. 2  0. 04 до 34. 6  0. 06 та 35. 4  0. 3С. Це свідчить про те, що кондиціонування повітря відбувається не лише у верхніх дихальних шляхах, як вважалося раніше, а продовжується і в легенях (Н. А. Бєляков та співавт., 1988). Судячи по коефіцієнтах кореляцiї, ПКI тiсно корелює з такими факторами-аргументами як вiк (-0. 28 ± 0. 07), зрiст (0, 71 ± 0, 15), площа поверхнi тiла (0. 16 ± 0, 05) i стать (0. 12 ± 0. 04). Це диктує необхiднiсть врахування при пневмокалориметрiї ваги, вiку й статi обстежуваних осiб, а також стандартизацiї умов, в яких проводиться дослiдження. ПКI має досить високу дiагноcтичну чутливiсть: вiн реагує (змiнюється) навiть на такi короткочаснi та помiрнi за iнтенсивнiстю впливи на органiзм, якими є клiнiчнi функцiонально-навантажувальнi проби. Це проявилося в рiзной спрямованостi та вираженостi змiнах ТВАП пiд їх впливом. Зниження ТВАП вiдмiчено у виглядi тенденцiї пiд впливом ортостатичної проби – на 0. 3 ± 0. 02 °С, i виразно та статистично вiро гiдно (P < 0. 05) пiд впливом велоергометричного навантаження 50 вт -на 0. 8 ± 0. 05 °С, 100 вт – на 1. 4 ± 0. 04 i на 1. 2 ± 0. 03 °С при 9-ти хвилинному диханнi холодним повiтрям (0 ± 4 °С). Пiдвищення ж ТВАП спостерiгалося пiд впливом клiностатичної проби на 0. 3 ± 0. 03 °С, пiд впливом затримання дихання на вдосi впродовж 25»-на 0. 2 ± 0. 04 °С, а при затримцi на 35» ТВАП пiдвищувалася на 0. 3 ± 0. 04 °С.
Вивченню впливу функцiонально-навантажувальних проб на органiзм практично здорових осiб та хворих присвячувалися роботи багатьох авторiв (М. М. Амосов, Я. А. Бенет, 1984; I. В. Аулик, 1990; В. Г. Вилков та спiвавт., 1990). Але в них з'ясовувалися особливостi реакцiї на такi впливи, головним чином, показникiв газообмiнної та гемодинамiчної функцiй з метою використання їх показникiв для оцiнки функцiональних та резервних можливостей даних систем. В наших же дослiдженнях вiдомостi про динамiку ТВАП одержано вперше, що позбавляє можливостi спiвставити їх з даними iнших авторiв пiд час вивчення проб, проте створює передумови i перспективи для пневмокалориметричної оцiнки функцiональних можливостей кардiореспiраторної системи в цiлому i, особливо, дихального апарату як бiологiчного кондицiонера. Так, вiдзначена нами пневмогiпотермiчна реакцiя на велоергометричне навантаження стала пiдгрунтям для розробки визнаного винаходом «Способу раннього виявлення схованої недостатностi кондицiонуючої функцiї дихального апарату» (Агарков Ф. Т., Агаркова О. В., 1986, А. С. N1204183).
Вивчення кореляцiйних зв'язкiв ПКI з показниками функцiонального стану кардiореспiраторної системи здорових осiб (n = 50) показало, що ПКI виразно корелює з основними показниками зовнiшнього дихання як РОвид. (r = 0. 41), ЖЄЛ (0. 62), МВЛ (0. 57), ХОД/ НХОД (r = 0. 45), МШвид. (0. 53), МШвд. (0. 34), тобто з тими показниками, якi вважаються найбiльш iнформативними для оцiнки функцiонального стану зовнiшнього дихання (Н. Н. Канаєв, 1975; Н. Н. Канаєв, А. Г. Орлова, О. Б. Кирюхiн, 1972). Таким чином, представленими даними вперше вiдмiчено, що ПКI дає уявлення не лише про стан КФДА, а й характеризує функцiональний стан зовнiшнього дихання.
Ступiнь кореляцiйного зв'язку ПКI з такими показниками центральної гемодинамiки як
Фото Капча