Недостатнiсть кондицiонуючої функцiї дихального апарату при легенево-серцевих захворюваннях (крiтерiї, градацiя, дiагностика, корекцiя)

Для реалiзацiї способу розроблено принципову схему пневмотермокалориметричної електронної апаратури, будову моделi дихального апарату для демонстрацiї механiзму кондицiонування дихального повiтря й ролi в цьому легеневої гемодинамiки, методику та алгоритм пневмокалориметричного обстеження хворих з програмою його комп’ютерного забезпечення.

Для використання в медичнiй практицi розроблено й видано у спiвавторствi:

1. Методичнi рекомендацiї щодо пневмотермокалориметричної оцiнки кондицiонуючою функцiї дихального апарату. -Донецьк, 1982. -21 с.

2. Пневмотермокалориметричний спосiб диференцiальної оцiнки кон дицiонуючої функцiї дихального апарату: Метод. рекомендацiї. -Донецьк, 1985. -8 с.

3. Способи оцiнки кондицiонуючої функцiї дихального апарату: Метод. рекомендацiї. -Донецьк, 1985. -3 с.

4. Методичнi рекомендацiї щодо моделювання та оцiнки кондицiонуючої функцiї дихального апарату в навчальному процесi (Для викладачiв). -Київ: РМК МОЗ УРСР. -1987. -12 с.

5. Комп’ютерна дiагностика факторiв ризику хронiчних неспецифiчних захворювань легень: Iнформацiйний лист. -Донецьк, 1995. -1 с.

6. Модель дихального апарату для моделювання кондицiонуючої функцiї дихального апарату в науковому та навчальному процесi медичних iнститутiв та унiверситетiв (А. С. N 1358932. Открытия и изобретения СССР. -1987, N 46).

7. Прилад для реєстрацiї калориметричних параметрiв дихання (А. С. N 1223064. Открытия и изобретения СССР. -1986, N 13).

8. Прилад для вимiрювання термометричних параметрiв дихання (А. С. N 1052217. Открытия и изобретения СССР. -1986, N 41).

Основнi положення, що виносяться на захист:

1. Пневмокалориметричний спосiб дiагностики та диференцiйної оцiнки кiлькiсного вираження недостатностi КФДА включає її критерiй – пневмокалориметричний iндекс (ПКI) й градацiю недостатностi КФДА.

2. Захищений трьома авторськими посвiдченнями на винаходи, такий, що не має аналогiв, пневмокалориметр та комп’ютерна програма пневмокало риметричного обстеження хворих забезпечують розрахунок фактичних та належних пневмокалориметричних параметрiв дихання, їх тривале електронне зберiгання, видачу заключення про ступiнь вираженостi недостатностi КФДА в реальному масштабу часу.

3. Недостатность дихання та кровобiгу грають суттєву роль в кондицiонуваннi дихального повiтря, що проявляється в тiснiй кореляцiї та сполученостi ПКI з основними функцiональними показниками кардiореспiраторної системи, ступенем легеневої та серцевої недостатностi, в зниженнi кондицiонуючих можливостей дихального апарату при порушеннi аеро- та гемодинамiки в модельних дослiдженнях при гiпо- й гiперволемії в експериментi на тваринах.

4. Виявлено високу частоту недостатностi КФДА при хворобах органiв дихання (пневмоконiози шахтарiв, хронiчний бронхiт, бронхiальна астма) та кровобiгу (IХС, ревмокардит, гiпертонiчна хвороба), а її вираженiсть визначається нозологiєю, особливостями перебiгу, стадiєю захворювання.

5. Пневокалориметричний спосiб ефективний не лише для виявлення та диференцiйної оцiнки вираженостi недостатності КФДА (НКФДА), а й для попередньої оцiнки функцiонального стану та можливостей кардiореcпiраторної системи в цiлому: для оцiнки результатiв лiкування хворих i корекцiї КФДА, а також кiлькiсної характеристики максимальної фiзичної працездатностi у хворих безнавантажувальним способом.

Апробацiя результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлялися на 13 з'їздах та науково-практичних конференціях.

Публікації. За матерiалами дисертацiї опублiковано 39 робіт: 10 одноосібних робіт в науково-медичних журналах України, 1 – Россії і 6 – у співаторстві, 3 винахіди.

Обсяг і структура дисертацiї. Дисертацiя складається iз вступу, глави огляду лiтератури, методичної глави, 6 глав власних дослiджень, обговорення та за-гальних висновкiв, покажчика використаних лiтературних джерел, серед яких 244 вiтчизняних та 70 iноземних авторiв. Робота викладена на 272 сторiнках друкованого тексту, мiстить 46 таблиць, 29 малюнкiв i додаткi.

 

 

Загальна методологія роботи, матеріали, засоби дослідження і лікування. 1. КФДА оцiнювалася пневмотермокалориметрично – за температурою видихуваного альвеолярного повiтря (ТВАП), що характеризує кiнцевий результат кондицiонування дихального повiтря i за МКЄ (максимальною калоричною ємкiстю), тобто за кiлькiстю респiраторних тепловитрат на зiгрiвання дихального повiтря в об’ємi ЖЄЛ, що вiдбиває енергетичну (фiзiологiчну) вартiсть кондицiонування даного об’єму повiтря. МКЄ встановлювалася за браком прямого способу її реєстрацiї розрахунковим способом за формулою: МКЄ=1, 3*0, 24*ЖЄЛ*Т (1), де МКЄ -кiлькiсть тепла, в кал; 1, 3 – вага 1 л повiтря, в г; 0, 24 – середня питома теплоємкiсть повiтря, в кал/г*град; ЖЄЛ – життєва ємкiсть легень, в л; Т – ступiнь зiгрiвання дихального повiтря, що виражається рiзницею мiж ТВАП i температурою вдихуваного повiтря (повiтряного середовища).

Термометричнi параметри (ТВАП, температура вдихуваного повiтря) та ЖЄЛ визначалися за допомогою розробленого спецiально для цих цiлей пневмотермоспiрометра (Агарков Ф. Т., Агарков С. Ф., 1986), оснащеного термiсторовим “Датчиком Агаркова для вимiрювання температури видихуваного альвеолярного повiтря” (А. С. N974998. Открытия и изобретения СССР. -1982, N 43).

Пневмотермокалориметричне дослiдження завжди проводилося в один i той же час протягом доби (вранцi), натще, в одному i тому ж положеннi тiла (стоячи), пiсля попереднього iнструктажу, що включав i навчання обстежуваного носо-ротовому диханню та прищеплення навичок щiльно охоплювати обвiд мундштука термодатчика губами з метою виключення пiдсисання повiтря пiд час вдихання через нiс. Реєстрацiя ТВАП проводилася одночасно з реєстрацiєю ЖЄЛ, тобто на висотi максимального видихання.

Одержанi таким чином пневмотермокалориметричнi показники спiвставлялися з їх належними зi значеннями, принципи встановлення яких були розробленi нами в попереднiй роботi (С. Ф. Агарков, 1979). Належнi значення МКЄ (ДМКЄ) розраховувалися iндивiдуально для кожної остежуваної особи за формулою ДМКЄ=ДЖЄЛ*Т*0, 31, (2),