Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Нервова систма комах

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
63
Мова: 
Українська
Оцінка: 

хребетних тварин є аналогічними. Про характер електричної активності в нейронах Крилової апарату польового цвіркуна при генерації і гальмуванні ритму польоту комахи, а також про потенціалах дії, зареєстрованих при внутрішньоклітинному відведенні в нейропіля азіатської сарани (спонтанно нерозряджаються одиниця).

Цікаво відзначити, що амплітуда потенціалів дії, реєструються в нейропіля комах, виявилася надзвичайно вариабельной, причому перевищення потенціалу дії над потенціалом спокою спостерігати не вдавалося. Так, потенціали дії у волокнах нейропіля американського таргана досягали всього 2-5 мв при потенціалах спокою 20-50 мв, а в нейропіля польового цвіркуна – 5-40 мв при потенціалах спокою 20-40 мв; перевищення було відсутнє. Амплітуда потенціалів дії в нейропіля пустельній і азіатської сарани в ряді випадків досягала 40 – 50 мв. Однак перевищення також не спостерігалося. Нарешті, в нейропіля пустельної сарани реєстрували потенціали дії, що становлять всього 3-25 мв (при потенціалах спокою, що досягали 50-56 мв), а – в нейропіля гангліїв будинкового цвіркуна потенціали дії, рівні 12. 4 + 4. 05 мв (при потенціалах спокою 37. 7 +5. 5 мв).

Приписати одержувані результати небудь методичним похибок (наприклад, пошкодження кінчиком мікроелектрода тонких волокон в нейропіля) було важко, оскільки потенціали спокою цих волокон в дослідах виявлялися досить високими і, як правило, підтримувалися стабільними протягом тривалого часу. Було потрібно шукати інше пояснення, і воно було запропоновано в роботі Хойла (Hoyle, 1970).

У цій роботі, виходячи з гістологічних і фізіологічних даних, Хойл представив цікаву уніфіковану модель мотонейрона, яка, мабуть, може бути поширена і на інтернейрони комах. Хойл обгрунтовано вважає, що місцем ініціації імпульсів в нейроні комахи є истонченная область аксона поблизу виходу останнього з нейропіля. Внутрішньоклітинні реєстрації в цій частині нейрона крайнє рідкісні і нестабільні через дуже малого діаметру волокна. Практично відведення можуть бути здійснені в наступних частинах нейрона: 1) у аксоні, після виходу (або при виході) його нейропіля; 2) у мозковому розгалуженні («нейропілярном сегменті «, по Хойлу), 3) в сомі нейрона.

Із зони ініціації імпульс йде по товщають аксону на периферію – ортодромной і в глиб нейропіля (по истонченной частини аксона) – антидромний. Антидромний імпульс поширюється електротоніческі і швидко згасає у зв'язку з малою товщиною (і, отже, великим опором) провідних шляхів в нейропіля. У результаті в області мозкового розгалуження в залежності від того, наскільки близька зона регистрації до місця ініціацій імпульсу, можуть бути відводяться потенціали дії більшою чи меншою амплітуди, яка, однак, ніколи не буде перевищувати величини потенціалу спокою. І лише в аксоні після виходу його з Нейропен я можуть бути зареєстровані «повноцінні» потенціали дії з перевищенням. Навпаки, в сомі нейрона із зазначених вище причин реєструються тільки потенціали спокою.

Запропонована Хойлом модель нейрона комахи не може бути на даному етапі досліджень ні підтверджена, ні спростована.

 (Рис. 6) Схема «типового нейрона» комахи

На закінчення отого розділу необхідно зазначити, що у комах не можна виключити можливості існування нейронів не з одним, а з декількома пунктами генерації нервового імпульсу (Hughes, 1965). Такі нейрони виявлені, зокрема, в ганггліях черевної нервової ланцюжка інших членистоногих – ракоподібних (Kennedy, Mellon, 1964). На жаль, будь-які фактичні дані про наявність у комах такого роду нейронів в даний час повністю відсутні.

 

Рецепція й поведінка комах

 

Рецептор – елементарний орган почуттів, утворений сенсорними нейроном або нейронами і допоміжними структурами. Налаштований на сприйняття адекватних подразнень, він забезпечує взаємодію їх носіїв зі специфічними білковими молекулами на плазматичній мембрані нейрона. В результаті цих взаємодій її проникність змінюється і виникають іонні потоки призводять до деполяризації мембрани, реєстрованої як постійно наростаючий рецепторний потенціал. Останній сприяє утворенню імпульсів збудження і їх поширенню у відповідні нервові центри. Таким чином, рецептор трансформує енергію дратівної стимулу в нервові імпульси, частоти яких відповідають силі роздратування.

Малоклітинна і мініатюрні рецептори комах відрізняються винятковою чутливістю і стійкістю до перешкод, надійністю і економічністю роботи. За багатьма параметрами вони перевершують вимірювальні прилади високої точності. Так, одні з них, сприймаючи леткі сполуки в зникаюче малих концентраціях, служать « лічильниками « окремих молекул, а інші реєструють поодинокі фотони або коливання субстрату з амплітудою, рівною радіусу атома водню.

Для комах характерні первинні рецептори, нейрони яких не тільки сприймають енергію стимулу, а й самі генерують і передають нервові імпульси. У цьому відношенні вони протиставляються вторинним рецепторам хребетних тварин, утвореним двома нейронами: сприймачем роздратування і передавальним виникає в нім збудження через синаптичну щілину на нейрон, що генерує імпульси в центральну нервову систему.

Після проведеної первинної обробки, кодування і передачі інформації її подальший аналіз, а потім і синтез цілісного образу подразника відбуваються в нервових центрах, які разом з органами почуттів і провідними шляхами об'єднуються в аналізатори.

У комах виявлено не менше дев'яти аналізаторів: зоровий, нюховий, смаковий, слуховий, тактильний, руховий, гравітаційний, вісцеральний і температурний. Є відомості про здатність комах реєструвати зміни вологості та електромагнітного поля, але відповідні нервові центри ще не досліджені. Тим часом перерахованого набору сприйманих відчуттів відповідають лише чотири класи рецепторів: механо-, термо-, хемо – і фоторецептори. Пояснення цьому невідповідності можна знайти в тому, що, наприклад, відмінності смакових і нюхових стимулів визначаються лише тим середовищем – рідкої

Фото Капча