Організація різнорівневої самостійної роботи студентів внз (на матеріалі дисципліни «Інформатика»).

 

 

1.1. Проблема організації різнорівневої самостійної роботи у психолого-педагогічній літературі 

1.2. Характеристика рівневої диференціації самостійної роботи 

1.3. Педагогічні умови ефективної організації різнорівневої самостійної роботи на заняттях інформатики 

2.1. Вивчення і аналіз організації різнорівневої самостійної роботи (на практиці роботи викладача інформатики) 

2.2. Методичні рекомендації щодо організації різнорівневої самостійної роботи в процесі вивчення інформатики 

Список використаних джерел 

 

 

Актуальність дослідження. Аналізуючи актуальність впровадження різнорівневої самостійної роботи, ми виявили, що у наш час в Україні набуває особливого загострення і потребує реорганізації, модернізації проблема підготовки робітничих кадрів, яка здійснюється у вищих навчальних закладах. Загострення проблеми якісної підготовки робітничих кадрів, їхньої конкурентоспроможності, скорочення малокваліфікованих і некваліфікованих робітників характерно для існуючого ринку праці. У зв’язку з цим значно збільшується увага в професійно-технічній системі, збільшується увага до якості робітничих кадрів, їхньої відповідності сучасним вимогам та мобільності, підготовка на випередження, використання при цьому прогнозування.

Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» [17, с. 230-236] свідчить, що самостійна робота студента є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Проблемаорганізації різнорівневої самостійної роботи перебуває в центрі уваги багатьох учених. Розв’язанням різних питань з приводуорганізації різнорівневої самостійної роботи займаються як зарубіжні так і вітчизняні науковці, зокрема: В. Б. Бондаревський, В. І. Євдокимов, В. К. Буряк, І. Ф. Прокопенко, І. Ф. Харламов, М. Н. Скаткін, О. В. Астахова, П. І. Підкасистийта багато інших.

Не дивлячись на розробку даної проблеми в педагогічній літературі проблема ефективної організації різнорівневої самостійної роботи не знайшла належного відображення в літературних джерелах, що і обумовило вибір теми курсової роботи «Організація різнорівневої самостійної роботи студентів ВНЗ (на матеріалі дисципліни «інформатика») «.

Об’єкт курсової роботи: організація різнорівневої самостійної роботи студентів ВНЗ.

Предмет: організація різнорівневої самостійної роботи студентів ВНЗ на заняттях з інформатики.

Мета: визначити та теоретично обґрунтувати педагогічні умови ефективного застосування і використання організації різнорівневої самостійної роботи студентів ВНЗ (на матеріалі дисципліни «Інформатика»).

Завдання:

Вивчити стан актуальності проблеми організації різнорівневої самостійної роботи студентів ВНЗ.

Охарактеризувати рівні самостійної роботи.

Визначити та теоретично обґрунтувати педагогічні умови ефективної організації різнорівневої самостійної роботи на заняттях інформатики.

Вивчити та здійснити аналіз організації різнорівневої самостійної роботи (на практиці роботи викладача інформатики ДВНЗ «Криворізький національний університет»).

Розробити методичні рекомендації щодо організації різнорівневої самостійної роботи в процесі вивчення інформатики.

Гіпотеза: організація різнорівневої самостійної роботи студентів ВНЗ (на матеріалі дисципліни «Інформатика») підвищуватиме рівень якості знань студентів, що сприятиме подальшому розвитку їх самостійності, а також покращенню загальних результатів навчання за таких педагогічних умов:

Створення інноваційного навчального середовища, спрямованого на забезпечення самореалізації студентів у процесі навчальної взаємодії.

Використання ІКТ (інформаційних комп’ютерних технологій).

Поєднання традиційних і нетрадиційних форм навчання.

Методи дослідження: аналіз літературних джерел, спостереження, бесіда.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків.

Експериментальна база дослідження: ДВНЗ «Криворізький національний університет».  

 

 

 

Майбутнє країни та темпи її розвитку на пряму залежать від якості освіти. Тому в 1993 році була розроблена державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»), мета якої – визначення стратегії розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу на XXI ст., створення життєздатної системи безперервного навчання й виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Пріоритетність, демократизація, гуманізація, гуманітаризація, відкритість, безперервність, багатоукладність і варіативність освіти, її національна спрямованість і нероздільність навчання й виховання проголошувалися принципами реалізації програми [17; 11, с. 39-57].

Умови ринку праці та особливості працевлаштування підвищують вимоги професійної компетентності випускників, що потребує появи нових форм, методів вищої освіти, задля створення безперервної системи навчання протягом всього життя.

Відповідно до Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» [17, с. 230-236], самостійна робота студента є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Зміни, які відбуваються нині в організації навчальної діяльності студентів, свідчать про посилення ролі самостійної роботи у підготовці майбутніх фахівців. Адже самостійна навчальна робота не лише формує у студентів навички і вміння самостійного здобування знань, що важливо для здійснення неперервної освіти протягом усієї подальшої трудової діяльності, а й має важливе виховне значення, оскільки формує самостійність як рису характеру, що відіграє істотну роль у структурі особистості сучасного фахівця високої кваліфікації.

Досліджуючи проблему, слід зазначити, що розширення функцій та