Статистичний аналіз функціонування системи охорони здоров'я

 

1.1 Суть, значення, особливості та класифікація системи охорони здоров'я

1.2 Інформаційна база щодо вивчення системи охорони здоров'я

1.3 Економіко – статистичні методи вивчення системи охорони здоров'я

2.1 Загальна характеристика системи охорони здоров'я України

2.2 Статистичний аналіз системи охорони здоров'я України

2.3 Прогнозування основних показників системи охорони здоров'я України

 

 

У системі цінностей, якими дорожить будь-яка цивілізована нація особливе місце відводиться здоров'ю людей. Протягом багатовікової історії людства, на різних етапах розвитку суспільства вивченню проблем здоров’я завжди приділялася велика увага. Представники різних наук та фахів робили спроби проникнути в таємниці феномена здоров’я, визначити його сутність для того, щоб навчитися вміло керувати ним, економно використовувати здоров’я протягом усього життя та знаходити засоби для його збереження.

Охорона здоров'я – це система заходів, спрямованих на забезпечення збереження і розвитку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя.

Кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я.

Суспільство і держава відповідальні перед нинішнім і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Усі вище вказані фактори обумовлюють важливість і актуальність теми даної роботи.

Виходячи із сказаного, мету даної роботи визначимо як вивчення функціонування системи охорони здоров'я в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні засади основ статистичного аналізу функціонування системи охорони здоров'я.

Об’єктом курсового дослідження є система охорони здоров'я та процес підвищення ефективності охорони здоров'я в Україні на основі регулювання та стимулювання її діяльності.

Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні завдання:

1) визначено сутність статистичного аналізу функціонування системи охорони здоров'я;

2) розглянуто класифікацію системи охорони здоров'я;

3) розкрито сутність системи охорони здоров'я в Україні;

4) досліджено методи аналізу функціонування системи охорони здоров'я;

5) обґрунтовано потребу статистичного аналізу функціонування системи охорони здоров'я.

Методологічною основою є праці Л. Ф. Удотової, С. С. Герасименко, У. А. Ренке, М. І. Боднарук, І. М. Геллер, та ряду інших науковців. У курсовій роботі застосовувались методи логічного узагальнення, синтезу, аналізу, порівняння, групування, дедукції, індукції, індексний, економіко-статистичні методи тощо.

 

 

Існує велика кількість показників для вивчення характеристики здоров’я окремої людини та системи охорони здоров'я в цілому по країні.

Демографічні показники характеризують чисельність населення, співвідношення в ній різних вікових та соціальних груп, особливості розселення і динаміку відповідних показників у наслідок природних та міграційних процесів. До вказаних показників належать [13, с. 141]:

Загальна чисельність населення і його динаміка за рахунок природного руху – народжуваності, смертності, приросту.

Щільність населення (середня кількість населення на 1 км2). Числові значення цього показника мають великі розбіжності не тільки в різних країнах, а навіть у межах однієї держави і окремих регіонів та областей. Під час оцінки щільності населення слід ураховувати співвідношення його чисельності в сільській і міській місцевості.

 

де: Н – норматив потужності на 10 000 населення;

N – чисельність населення.

Що стосується стаціонарних закладів, то відповідним показником їх пропускної спроможності є місткість, або забезпеченість стаціонарною допомогою. Вона характеризується показниками ліжкового фонду та його використання.

Забезпеченість населення лікарською допомогою вивчають в двох аспектах: поліклінічної (амбулаторної) та стаціонарної допомоги.

Для амбулаторно-поліклінічного закладу основними показниками забезпеченості є чисельність лікарів і кількості відвідувань як хворими лікаря, так і лікарями хворих на дому. При цьому визначають відношення кількості відвідувань до загальної чисельності населення, а також кількість зайнятих лікарських посад у середньому на одну поліклініку, амбулаторію, диспансер.

Забезпеченість стаціонарною допомогою визначається, в першу чергу, кількістю ліжок, кількістю хворих, що прибули на лікування протягом певного періоду, та кількістю днів перебування хворого в ліжку.

Матеріально-технічні ресурси (МТР) системи охорони здоров’я значною мірою характеризують спроможність останньої задовольнити потреби населення в медичних послугах необхідного обсягу і якості.

Найчастіше для аналізу матеріально-технічних ресурсів (матеріально-технічної бази) використовують показники, що характеризують [11, с. 49]:

фізичний стан основних фондів;

рівень інженерного благоустрою, санітарно-гігієнічні умови закладу;

забезпеченість закладів площами;

виконання планів введення основних фондів;

динаміку та структуру основних фондів.

Особливе місце в аналізі МТР посідає вивчення ліжкового фонду. Показник обсягу ліжкового фонду характеризує укомплектованість медичних закладів лікарняними ліжками і визначається як загальна кількість ліжок, що знаходяться в лікарняних закладах. Ліжко-день – це день, проведений одним хворим у стаціонарі. Він реєструється в результаті щоденного обліку. Виділяють фактично розгорнуте та кошторисне (середньорічне) ліжко.

Фактично розгорнуте ліжко займає встановлену для нього площу та забезпечене засобами догляду і призначеннями, необхідними для лікування. Розрізняють кількість