Кольорофоносемантичний аналіз віршів А. Ахматової та їх перекладу українською мовою

 

2.1 Опис методики та етапів роботи дослідження кольорової картини тексту та підтексту

2.2 Дослідження звукового складу віршів А. Ахматової з точки зору кольорофоносемантики

 

Перекладознавство вважається одним з найдавніших занять людства. Першими теоретиками перекладу були стародавні римляни – філософ Марк Туллій Цицерон (106-43 рр. до н. е.) та поет Квінт Горацій Флакк (65-8 рр. до н. е.). Саме вони сформулювали одну з основних концепцій теорії перекладу – еквівалентність, застерігаючи своїх нащадків від перекладу «слово в слово», протиставляючи йому змістовий переклад. Одне з головних завдань перекладача полягає в максимально повній передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність змісту оригіналу і перекладу дуже значна. [6, с. 18-19].

Перекладач є не лише людиною, котра перекладає тексти з однієї мови на іншу, він виступає у якості посередника між культурами. Це засвідчує і професор А. Д. Швейцер, який вважає, що переклад – це не лише взаємодія мов, але й взаємодія культур; процес перекладу перетинає не тільки кордони мов, а й межі культури різних країн. [26, с. 18]

Мова і культура взаємопов’язані, адже усі процеси, які відбуваються в культурі, знаходять своє відображення у мові. Е. Сепір зазначав: «Не можу я визнати і справжньої причинної залежності між культурою і мовою. Культуру можна визначити як те, що суспільство робить і думає. Мова є те, як думають. Важко визначити, яких особливих причинних залежностей між відібраним інвентарем досвіду (культура як ціннісний вибір суспільства) і тим особливим прийомом, за допомогою якого суспільство виражає різний свій досвід, можна очікувати […]. Зрозуміло, що зміст мови нерозривно пов’язаний з культурою […]. Мова у своїй лексиці більш-менш точно відображає культуру, якої не обслуговує; цілком справедливим є і те, що історія мови й історія культури розвиваються паралельно»[22, с. 323-336].

Картини світу, які відображені різними мовами, завжди мають спільні ознаки і відмінності. Розбіжності між мовними картинами світу відображаються у фразеології, яку майже неможливо перекласти на інші мови, і яка містить у собі специфічні для кожної мови концепти.

Мовна картина світу – «це спосіб відбиття реальності у свідомості людини, що полягає у сприйнятті цієї реальності крізь призму мовних та культурно-національних особливостей, притаманних певному мовному колективу; інтерпретація навколишнього світу за національними концептуально-структурними канонами» [28, с. 34].

Усі сучасні мови відображають навколишній світ, але найголовніше в тому, що це відображення для кожної мови є своєрідним. У багатьох мовах система іменників пронизана явищем категорії роду, але поділ за цією категорією буде різним. Візьмемо до прикладу людину, котра з дитинства вивчала російську мову, тому звикла вважати стіл поняттям чоловічого роду, а ті люди, які вивчали італійську, латинську, болгарську мови – сприймають це поняття як жіночий рід.

Проте, своєрідність мовних картин світу не є перешкодою для взаєморозуміння народу. Одним з найважливіших доказів цього є факт взаєморозуміння народів на основі перекладу з однієї мови на іншу. Ніколи в історії (окрім біблійського Вавилона) мовні перепони не були перешкодою для спілкування народів. Ознайомлення з культурою інших народів – одна з найважливіших соціальних функцій перекладу.

У нашій курсовій роботі ми розглянемо не лише кольорофоно семантичний аналіз російських поетичних тестів, але й застосуємо його до їх перекладу українською мовою.

Об’єкт нашого дослідження – оригінал та переклад українською поезії А. Ахматової.

Предмет курсової роботи – порівняння результатів кольорофоносемантичного аналізу віршів А. Ахматової та їх перекладу.

Актуальністьтеми полягає в тому, що мова є формою мистецтва і типом естетичної словесної структури, тому її вивчення полягає не лише в лінгвістичній стилістиці. Для того, щоб зробити стилістичний аналіз тексту, потрібно розглянути його за допомогою різних підходів, одним з яких є кольорофоносемантика.

Новизна курсової роботи – поезію А. Ахматової ще ніколи не аналізували за допомогою кольорофоносемантичної методики.

Мета дослідження – проаналізувати за методикою О. П. Журавльова вірші А. Ахматової та їх переклад українською, а потім порівняти отримані результати.

Завдання курсової роботи:

Опрацювати літературу провідних лінгвістів, які займалися вивченням даної теми.

На основі опрацьованої літератури дослідити зв’язок між кольором та звуком.

Застосувати методику кольорофоносемантики при аналізі поетичних текстів та їх перекладу.

Проаналізувати та порівняти отримані результати.

У ході курсового дослідження нами були використані такі методи: зіставний, описовий, порівняльний, узагальнення та метод аналізу.

Структура курсової роботи визначається логікою досліджень, що випливає з поставленої мети та основних завдань.

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаної літератури.

Використані матеріали: поезія А. Ахматової «Сероглазый король», «Древний город словно вымер», «Клеопатра» та їх переклад українською.

 

 

Кожна мова відображає певний спосіб сприйняття і організації світу народом. Усі значення, які існують в конкретній мові, об’єднуються у єдину систему поглядів, свого роду колективну філософію, зображаючи свою картину світу дещо інакше, ніж інші мови. Наприклад,