Облік та аналіз витрат на виробництво (на прикладі підприємств взуттєвої промисловості України)

Згідно з П (С) БО 16 “Витрати”, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства. Таке трактування поняття “витрати” в обліку робить його ширшим за поняття ”витрати на виробництво” в економічній теорії. Економічним витратам на виробництво відповідає сума операційних витрат і фінансових витрат, пов’язаних із залученням короткострокового позикового капіталу. До собівартості виготовленої продукції, відповідно до П (С) БО 16 “Витрати”, відносяться тільки виробничі витрати. Отже, поняття облікової собівартості вужче за поняття економічної собівартості.

В діючих нормативних документах з обліку витрат термін “витрати на виробництво” не використовується. Але відмовлятися від цього поняття не слід, оскільки, по-перше, в економічній теорії це поняття існує і необхідно розуміти його зв’язок з обліковими витратами; по-друге, витрати на виробництво – об’єктивна економічна категорія.

Важливішою передумовою організації, методології і методики обліку витрат є їх класифікація. У вітчизняній економічній літературі розглядалися групування витрат на виробництво за різними ознаками, але в умовах планової економіки на практиці використовувалися тільки ті, що були безпосередньо пов’язані з організацією калькулювання собівартості продукції.

В літературі із зарубіжного управлінського обліку розглядаються три напрями обліку витрат, в рамках яких класифікуються витрати:

Визначення собівартості продукції;

Здійснення процесу контролю та регулювання;

Прийняття управлінських рішень.

У цьому зв’язку раціональним є поєднання напрямів обліку витрат із зазначенням чітких ознак, за якими витрати класифікуються в межах кожного напряму (табл. 1).

Для узагальненого аналізу витрат та обчислення собівартості, витрати підприємства групуються за економічними елементами та калькуляційними статтями.

Елемент “Інші операційні витрати”, що об’єднує такі види витрат, як вартість робіт (послуг) сторонніх організацій, суми податків та зборів, суми фінансових санкцій, витрати на відрядження та елемент “Інші затрати”, що об’єднує фінансові витрати, інші витрати звичайної діяльності та надзвичайні витрати є надто узагальненими і потребують розукрупнення. Доцільним є таке групування елементів витрат:

Елементи операційних витрат:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація;

роботи (послуги) сторонніх підприємств (організацій) ;

податки та збори;

інші операційні витрати.

Елементи неопераційних витрат:

фінансові витрати;

інші витрати;

надзвичайні витрати.

Запропоновані нові елементи операційних та неопераційних витрат слід відображати на відповідних субрахунках рахунків 84 та 85.

Групування витрат за калькуляційними статтями у сучасній системі бухгалтерського обліку нормативно не регламентується, що дозволяє підприємству розробити таку їх номенклатуру, яка забезпечить одержання інформації, необхідної як для калькулювання собівартості, так і для аналізу поведінки витрат при прийнятті управлінських рішень.

Для визначення виробничої собівартості продукції згідно з П (С) БО 16 “Витрати”, за статтями калькуляції групуються виробничі витрати підприємства; для обчислення повної собівартості в управлінському обліку до статей виробничої собівартості додаються статті невиробничих витрат, які формують економічну собівартість: адміністративні витрати, витрати на збут, фінансові витрати, пов’язані із залученням короткострокового позикового капіталу.

З метою одержання інформації для аналізу управлінських рішень, статті виробничих і невиробничих витрат необхідно поділити на змінну і постійну складову (табл. 2).

 

Таблиця 1

Класифікація витрат за напрямами обліку та ознаками

Напрями обліку витрат Ознаки класифікації Поділ витрат

1. Для визначення собівартості продукції (робіт, послуг) 1. По зв’язку з фінансовим результатом звітного періоду

2. По зв’язку з собівартістю продукції (робіт, послуг)

3. За способом віднесення на собівартість

4. За економічними елементами

5. За статтями собівартості

6. За роллю в процесі виробництва

7. По відношенню до технологічного процесу Вхідні, минулі

Витрати на продукт, періодичні витрати

Прямі, непрямі

Економічні елементи витрат

Калькуляційні статті

Виробничі, невиробничі

 

Основні, накладні

 

2. Для здійснення контролю та регулювання 1. За місцем виникнення витрат

2. По взаємозв’язку з діями управлінців

3. За доцільністю витрачання

4. За відповідністю нормам

5. За можливістю охоплення планом Витрати цеху, дільниці, служби тощо

Регульовані, нерегульовані

Ефективні, неефективні

В межах норм, відхилення від норм

Плановані, неплановані

3. Для прийняття управлінських рішень 1. По відношенню до обсягів виробництва

2. За впливом на прийняття рішення

 

3. В залежності від альтернативних рішень

4. По зв’язку з додатковим випуском продукції

5. За періодичністю виникнення Змінні, постійні

Витрати, що враховуються та не враховуються при прийнятті рішень

Вмінені (можливі), обов’язкові

 

Інкрементні, маржинальні

Поточні, одноразові

 

Таблиця 2

Калькуляційні статті повної собівартості з поділом на змінну та постійну складову

Вид витрат Калькуляційні статті

Прямі виробничі витрати

Змінна частина

Прямі матеріальні витрати

 

 

Прямі витрати на оплату праці

Інші прямі витрати

Постійна частина

Інші прямі витрати Основні матеріали

Зворотні відходи (-)

Допоміжні матеріали

Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби

Основна заробітна плата

Додаткова заробітна плата

Відрахування