Облік та аналіз витрат на виробництво (на прикладі підприємств взуттєвої промисловості України)

3. Для організації ефективного управління витратами в умовах ринкової економіки раціональним є поєднання класифікації витрат за напрямами їх обліку, – для оцінки собівартості продукції, для контролю та регулювання, для прийняття управлінських рішень, – з класифікацією витрат в межах кожного напряму за ознаками.

4. Для цілей економічного аналізу доцільно розукрупнити елементи “Інші операційні витрати” і “Інші затрати”. Для відображення нових елементів операційних витрат слід використовувати субрахунки рахунку 84 “Інші операційні витрати”; для відображення нових елементів фінансових, інших звичайних та надзвичайних витрат слід використовувати субрахунки рахунку 85 “Інші затрати”, який доцільно перейменувати на “Інші витрати”.

5. Номенклатура калькуляційних статей витрат має включати не тільки виробничі, але й невиробничі операційні витрати і фінансові витрати, пов’язані із залученням короткострокового капіталу, з поділом калькуляційних статей на змінну та постійну складову. Це дасть змогу обчислювати виробничу собівартість продукції відповідно до Положення (стандарту) “Витрати”, повну собівартість продукції для визначення рівня цін, собівартість продукції за змінними витратами для проведення маржинального аналізу.

6. Методологія обліку витрат має забезпечити формування інформації про змінну та постійну складову операційних витрат у системному бухгалтерському обліку – на субрахунках відповідних рахунків витрат. Поділ витрат на змінні та постійні проводиться або за допомогою математичних методів, або за допомогою аналізу поведінки витрат за тривалий період за даними бухгалтерських рахунків.

7. При розподілі загальновиробничих витрат на об’єкти калькулювання слід брати до уваги трудомісткість методу розподілу. Тому на різних підприємствах, виходячи з технологічних, виробничих, організаційних особливостей їх діяльності, можуть застосовуватися різні методи розподілу однотипних витрат. Недоцільно обмежувати методику розподілу загальновиробничих витрат одним варіантом, як це зроблено в Положенні (стандарті) “Витрати”.

8. Для цілей обчислення повної собівартості продукції адміністративні витрати, витрати на збут, фінансові витрати, пов’язані із залученням короткострокового капіталу, мають бути віднесені на об’єкт калькулювання позасистемно, у внутрішньовиробничому обліку.

9. Зведений облік витрат має забезпечити калькулювання виробничої та повної собівартості продукції з поділом калькуляційних статей на змінні та постійні, а також калькулювання собівартості по змінних операційних витратах. Система обліку витрат, придатна як для цілей фінансового обліку – обчислення виробничої собівартості, так і для цілей внутрішньовиробничого обліку – обчислення повної собівартості та собівартості по змінних витратах, може бути названа інтегрованою системою обліку витрат.

10. Аналіз витрат на виробництво на основі їх поділу на змінні та постійні (маржинальний аналіз) є важливою складовою процесу управління підприємством в ринковій економіці. Він надає можливість визначати величину прибутку підприємства при змінах рівня витрат на виробництво, обсягу та ціни продажу, оцінювати варіанти короткострокових управлінських рішень і обирати той, який забезпечить найбільшу прибутковість. Отже, маржинальний аналіз витрат є способом прогнозування наслідків короткострокових управлінських рішень і тому він має бути впроваджений в практику роботи підприємств.

  

 

У фахових виданнях:

Кірданов М. Г. Напрямки реформування управлінського обліку в Україні // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. – № 8. – Житомир, 1998. – С. 96-11. – 0, 4 д. а.

Кірданов М. Г. Формування в бухгалтерському обліку інформації про поточні затрати підприємства // Науковий вісник Національного аграрного університету. – Вип. 23. – К., 2000. – С. 255-259. – 0, 35 д. а.

Кірданов М. Г. Калькулювання собівартості продукції у реформованій системі бухгалтерського обліку // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. – Вип. 128. – Харків: ХДПУ, 2000. – С. 322-325. – 0, 2 д. а.

Кірданов М. Г. Відображення поділу витрат діяльності на змінну та постійну складову в системному бухгалтерському обліку: мета і методика // Вестник Национального технического университета “Харьковский политехнический институт”. – Вип. 24. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2001. – С. 205-208. – 0, 2 д. а.

Кірданов М. Г. Аналітичний аспект управлінського обліку. Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. збірник. – Вип. 9. – К. : КНЕУ, 2001. – С. 415-420. – 0, 3 д. а.

В інших виданнях:

Кірданов М. Г. Реформування обліку витрат як передумови створення управлінського обліку // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні”. – КНЕУ. – Київ, жовтень, 2000. – С. 45-46. – 0. 1 д. а.

Кірданов М. Г. Поділ витрат на змінні та постійні: практичний аспект // Матеріали міжнародної наукової конференції “Розвиток науки про бухгалтерський облік”. – ЖІТІ. – Житомир, листопад, 2000. – Ч. 2. – С. 91-92. – 0. 15 д. а.

 

 

Кірданов М. Г. Облік та аналіз витрат на виробництво (на прикладі підприємств взуттєвої промисловості України). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08. 06. 04. – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. – Київський національний економічний університет, Київ, 2002.

Обгрунтовано нові підходи до вирішення питання організації обліку та аналізу витрат діяльності відповідно до сучасних потреб управління на