Облік та аналіз витрат на виробництво (на прикладі підприємств взуттєвої промисловості України)

На основі даних зведеного обліку витрат складаються калькуляції виробничої, повної собівартості і калькуляції собівартості артикулу (моделі) взуття по змінних витратах, а також маржинальні звіти по продукції та маржинальний звіт по підприємству, мета яких – визначення маржинального доходу, який забезпечує кожен вид продукції і який створений на підприємстві відповідно.

У розділі 3 “Аналіз витрат на виробництво” опрацьовано методику маржинального аналізу витрат на виробництво стосовно підприємств взуттєвої промисловості.

Основними задачами маржинального аналізу є:

визначення беззбиткового обсягу продажу;

визначення обсягу продажу, що забезпечує одержання заданої величини прибутку;

визначення впливу змін обсягу продажу, рівня витрат, ціни продажу на прибуток підприємства;

визначення оптимальної структури продажу;

оцінка ефективності прийняття додаткового замовлення;

оцінка рішення про власне виробництво або закупівлю;

оцінка рішення щодо скорочення (розширення) сегменту діяльності.

Задачі маржинального аналізу можна об’єднати у дві групи, які складатимуть два напрями маржинального аналізу:

Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу продажу і прибутку.

Аналіз варіантів поточних управлінських рішень.

Об’єктами маржинального аналізу в рамках аналізу взаємозв’язку витрат, обсягу продажу і прибутку є:

точка беззбитковості;

величина прибутку при різних значеннях обсягу продажу, рівня витрат, ціни продажу;

критичний рівень постійних витрат при заданому рівні маржинального доходу;

критична ціна реалізації при заданому обсязі продажу, рівні змінних та постійних витрат.

В аналізі варіантів поточних управлінських рішень основним об’єктом аналізу є величина маржинального доходу при різних варіантах рішень.

Маржинальний аналіз складається з таких основних етапів:

Збирання та обробка інформації, потрібної для проведення аналізу.

Визначення величини змінної та постійної складової витрат на виробництво.

Розрахунок необхідних показників.

Порівняння обчислених показників при різних варіантах рішень.

Джерелами інформації для проведення маржинального аналізу є:

дані оперативного обліку, статистичних досліджень, синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку виробничих витрат, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат;

дані кошторисів та планових розрахунків адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат;

звітні та планові калькуляції виробничої та повної собівартості продукції з поділом статей на змінні та постійні;

маржинальні звіти по продукції;

фактичні та планові дані про обсяг виробництва та продажу продукції підприємства.

Елементами аналізу “витрати -обсяг-прибуток” є аналіз беззбитковості і аналіз чутливості прибутку до зміни витрат, ціни та обсягу реалізації.

Аналіз беззбитковості може здійснюватися двома способами:

аналітичним – за допомогою рівняння та формул, що з нього можуть бути виведені;

графічним способом.

Оптимальнішим способом аналізу є використання формул.

Аналіз чутливості прибутку дає змогу розрахувати величину майбутнього прибутку при зміні величини витрат, ціни та (або) обсягів продажу. Вплив цих трьох факторів на прибуток оцінюється такими способами:

порівнянням маржинальних звітів;

за допомогою диференційного аналізу;

порівнянням значень маржинального доходу.

Всі три способи є рівноцінними, але наочнішим і зрозумілішим є спосіб порівняння маржинальних звітів.

Аналіз взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток” в разі багатономенклатурного виробництва ґрунтується на визначенні питомої ваги кожного артикулу взуття у загальному обсязі продажу і обчисленні середньозваженого маржинального доходу або за допомогою рівняння без розрахунку середньозваженого маржинального доходу, що є ефективнішим прийомом.

Аналіз варіантів короткострокових управлінських рішень ґрунтується на інформації про диференційні витрати та доходи – тобто витрати і доходи, величина яких змінюється внаслідок прийняття того чи іншого рішення. Певної сукупності диференційних витрат (доходів) не існує, диференційність витрат (доходів) залежить від суті рішення.

За допомогою аналізу диференційних витрат (доходів) приймаються типові короткострокові управлінські рішення щодо:

оцінки ефективності прийняття додаткового замовлення;

Прийняття додаткового замовлення доцільне в тому разі, якщо очікуваний додатковий дохід перевищить очікувані додаткові витрати.

оцінка рішення щодо розширення або скорочення сегменту діяльності;

Рішення щодо реорганізації сегменту ґрунтується на даних про змінні і постійні витрати сегмента, а не на інформації про повні витрати сегмента.

оцінка рішення про власне виробництво або закупівлю.

Прийняття такого роду рішення ґрунтується на порівнянні собівартості вироблюваної продукції за змінними виробничими витратами із ціною постачальника на аналогічну продукцію. Додатково слід оцінити вигоди від виробництва іншого продукту на виробничих потужностях, які можуть звільнитися.

Впровадження маржинального аналізу спрямовує аналіз витрат на оцінку майбутніх управлінських рішень, що гарантує вироблення ефективної тактики ведення бізнесу.

 

 

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та практичне вирішення проблеми обліку і аналізу витрат на виробництво. Проблема полягає в розробці і впровадженні методики обліку і аналізу витрат на виробництво, яка забезпечує одержання інформації, необхідної і для складання фінансової звітності, і для оцінки варіантів поточних управлінських рішень.

Проведене дослідження обліку і аналізу витрат на виробництво на прикладі підприємств взуттєвої промисловості дозволяє зробити такі висновки:

1. Зміст понять “витрати на виробництво”, “собівартість продукції” в економічній теорії і бухгалтерському обліку не збігаються через застосування в бухгалтерському обліку специфічних принципів формування облікової інформації для задоволення інтересів користувачів інформації.

2. Поняття “витрати на виробництво” є об’єктивною економічною