Облік у зарубіжних країнах

Наприклад, якщо компанія FOX LTD визнана банкрутом, то компанія, яка була для неї кредитором, суму боргу визнає безнадійною:

Резерв сумнівних боргів 2,500

Рахунки до отримання (FOX LTD) 2,500.

Для створення резерву сумнівних боргів у закордонних компаніях використовують два методи:

—метод відсотка від чистої реалізації у кредит;

—метод обліку дебіторської заборгованості за строками оплати. 

Перший з них базується на припущенні, що частина виручки не буде отримана. Втрати від сумнівної заборгованості визначаються шляхом множення виручки від реалізації на визначений відсоток, який обчислюється за даними попередніх років.

Наприклад, компанія FLORA, аналізуючи втрати від сумнівних боргів, мала результати:

Керівництво компанії очікує, що сумнівні борги не перевищать 1,72% від обсягу реалізації, і, сподіваючись на дебіторську заборгованість у сумі $900,000, збільшить у наступному році витрати на резерв сумнівних боргів:

Витрати на сумнівні борги 15,480

Резерв сумнівних боргів 15,480.

Метод обліку дебіторської заборгованості за строками оплати базується на сумі чистої дебіторської заборгованості, яка відображена в балансі. За допомогою цього методу розраховується кінцеве сальдо резерву сумнівних боргів, яке необхідне для визначення чистої вартості дебіторської заборгованості.

Компанія FLORA

Дані про стан дебіторської заборгованості за ХХХ1ХХХ3 р.

РікРеалізаціяВтрати від сумнівних боргівВідсоток

ХХХ1$620,00012,1501,96

ХХХ2780,00012,2501,57

ХХХ3860,00014,5301,69

Разом$2260,000389301,72

 

Обидва методи резервів на сумнівну заборгованість можуть використовуватись одночасно.

Кредитовий залишок рахунку “Резерв сумнівних боргів” показує загальну суму рахунків до отримання, по яких не будуть отримані платежі.

З метою попередження безнадійної заборгованості компанія може запровадити розрахунки векселем.

Вексель — безумовне зобов'язання, складене у письмовій формі, сплатити визначену суму грошей на вимогу власника векселя або у визначений строк.

Векселедавець — відображає в обліку “векселі до сплати”, а векселеодержувач — як “векселі отримані”.

Загальна сума векселя — це сума, яку необхідно сплатити при погашенні векселя. Вона складається з основної, на яку нараховуються відсотки, та відсотків, які становлять плату за використання векселедавцем основної суми на протязі дії векселя.

Суму процентів, яку слід сплатити за відстрочку платежу, розраховують за формулою:

  =

= сума відсотка

Компанія FLORA отримала від покупця вексель на суму $50,000, який виписаний під 12% річних строком на 60 днів, за придбані покупцем товари. В день отримання векселя компанія FLORA здійснить бухгалтерський запис:

Вексель до отримання 50,000.

Рахунки до отримання 50,000.

Після погашення векселя бухгалтерський запис матиме вигляд: 

$50,000 • 12% • 60 : 360 = $1,000.

Грошові кошти51,000

Векселі отримані50,000

Доходи по відсотках1,000.

При розрахунках векселем крім простого векселя (соло) використовується переказний вексель (тратта). Отримавши вексель, векселеодержувач (трасант) може виписати його іншій особі шляхом індосаменту — переказного розпорядження.

Дисконтування — (продаж) отриманого векселя дає змогу векселедержателю відразу отримати гроші та утворює кредиторську заборгованість перед банком. Дисконтом є різниця між сумою отриманих грошових коштів та вартістю векселя до настання терміну погашення.

Інформація про рахунки до отримання та векселі до отримання відображається у балансі підприємства у складі активів.

Основні положення для запам'ятовування:

—Готівка, яка використовується для здійснення дрібних платежів, може називатися “фонд дрібних сум”.

—Знижки надаються з метою стимулювання прискорення розрахунків і визначаються у відсотках.

—Кожен місяць банк надсилає власнику рахунка банківський звіт, за яким проводиться банківська звірка.

—Компанія може відкрити депозитний рахунок, здійснити інвестування, придбавши ринкові цінні папери.

—Короткострокові інвестиції повинні відповідати двом вимогам: вільно обертатися на ринку та мати короткостроковий період дієздатності.

—Перевищення ринкової вартості короткострокових акцій над їх собівартістю в обліку не фіксується.

—Оцінюється дебіторська заборгованість за первинною вартістю за мінусом коригувань на сумнівні борги, грошових знижок, повернення реалізованих товарів.

—Резерв сумнівних боргів регулює вартість дебіторської заборгованості, яку в балансі слід відображати за чистою вартістю реалізації.

—Вексель — безумовне зобов'язання складене у письмовій формі, сплатити визначену суму грошей на вимогу власника векселя або у визначений строк.

—Загальна сума векселя — це сума, яку необхідно сплатити при погашенні векселя

 

ТЕМА 5. ТОВАРНОМАТЕРІАЛЬНІ ЗАПАСИ. 

СОБІВАРТІСТЬ РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Мета завдання

Засвоїти:

—системи обліку товарноматеріальних запасів;

—методи оцінки запасів підприємства;

—як розраховується собівартість реалізованої продукції.

Запаси товарноматеріальних цінностей має кожна компанія, незалежно від сфери її діяльності. У Балансі вони відображаються однією статтею — “Запаси”.

Товарноматеріальні запаси (ТМЗ) вміщують у собі значну частину активів підприємства, призначених для здійснення основної діяльності. Вони також є основним джерелом доходу і відіграють важливу роль в утворенні прибутку. У зв'язку з цим методи оцінки й обліку товарноматеріальних запасів суттєво впливають на Баланс і Звіт про прибутки та збитки, а також мають важливе значення для аналізу фінансового стану фірми та результатів проведених нею операцій.

Запаси — це активи, які:

а) утримуються для продажу за умов звичайної господарської діяльності;

б) знаходяться в процесі виробництва для такого продажу або

в) існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.

До складу