Облік у зарубіжних країнах

Кінець 4го року5,00080$4,0001000

 

Цей метод використовують на практиці з метою оподаткування.

Дозвіл на використання прискореного методу нарахування зносу дає можливість здійснювати розподіл купівельної вартості довгострокових активів між обліковими періодами значно швидше.

Щорічне зменшення вартості виробничих засобів у результаті їх амортизації записується в облікових регістрах так:

Витрати на амортизацію 10,000.

Накопичений знос 10,000.

Протягом експлуатації активу виникають витрати пов'язані з його обслуговуванням, удосконаленням, ремонтом.

Витрати на ремонт і обслуговування основних засобів здійснюються для відновлення або підтримання майбутніх економічних вигід, які підприємство може очікувати від оціненого спочатку рівня продуктивності активу. У такому разі вони здебільшого визнаються як витрати тоді, коли вони понесені. Наприклад, капітальний ремонт основних засобів класифікується як витрати, оскільки в результаті його відновлюється, а не підвищується оцінений спочатку рівень продуктивності.

До прикладів витрат, що ведуть до збільшення майбутніх економічних вигід, входять: модифікація об'єкта з метою подовження його строку корисної експлуатації, включаючи збільшення його виробничої потужності; поновлення частин машин для досягнення значного поліпшення якості продукції, що випускається; впровадження нових виробничих процесів, що дають змогу значно зменшити оцінені спочатку операційні витрати.

МСБО 16 “Основні засоби” вказує, що наступні видатки, пов'язані з об'єктом основних засобів, що вже були визнані, повинні додаватися до балансової вартості цього активу, коли є імовірність, що майбутні економічні вигоди, які перевищують первісно оцінений рівень продуктивності існуючого активу, будуть надходити до підприємства. Всі інші наступні видатки повинні визнаватися як витрати періоду, коли вони були понесені. Наприклад, компанія придбала обладнання за $150,000, встановила ліквідаційну вартість у сумі $15,000 і планувала ефективно використовувати обладнання протягом 4 років. За цей час компанія провела та відобразила в обліку операції, пов'язані з обладнанням:

1. Протягом другого року експлуатації обладнання було сплачено $12,000 за новий компонент, використання якого, як очікується, підвищить продуктивність активу на 10% за рік.

Обладнання 12,000

Грошові кошти 12,000 

2. Протягом третього року за ремонт, необхідний для підтримання обладнання в робочому стані, сплачено $2,700.

Витрати на ремонт обладнання 2,700

Грошові кошти 2,700

3. Протягом четвертого року сплачено $10,200 за проведений ремонт обладнання, що, як очікується, дасть можливість збільшити строк корисного використання активу з 4 до 6 років.

Накопичений знос (обладнання) 10,200

Грошові кошти 10,200

Внаслідок зменшення суми на рахунку “Накопичений знос” збільшується залишкова вартість об'єкта на суму капітального ремонту, відповідно, амортизацію слід нараховувати на нову балансову вартість протягом нового строку корисної служби об'єкта.

До довгострокових активів крім основних засобів належать також природні ресурси, такі як вугілля, мінеральні копалини, нафта, газ. Характерні їх ознаки: повне виснаження та заміна активів тільки в результаті природного процесу.

На відміну від основних засобів природні ресурси використовуються фізично і не зберігають своїх фізичних характеристик.

Загальні принципи вимірювання первісної вартості цих “витрачальних активів” схожі з оцінкою вартості інших довгострокових активів, тобто первісна вартість природних ресурсів складається з купівельної ціни й витрат на придбання.

За період експлуатації природного ресурсу його купівельна вартість має розподілятись між обліковими періодами, в яких використання цього виду довгострокових активів сприяло отриманню доходу.

Процес списання вартості природних ресурсів в облікових періодах називається виснаженням.

Норма виснаження на одиницю ресурсу визначається шляхом ділення загальної суми купівельної вартості на встановлений загальний об'єм ресурсу у натуральних вимірниках, який планується добути.

Норма виснаження розраховується так:

Усього витрат – Ліквідаційна вартість  Очікувана кількість одиниць.(7)

Для визначення суми виснаження отриманий результат множать на кількість добутих одиниць.

Якщо родовище вугілля оцінено при покупці в 330 млн. дол. і орієнтовно має 33 млн. тонн вугілля, то норма виснаження — 10 дол. за 1 тонну.

За рік, протягом якого було добуто 70,000 тонн вугілля амортизація родовища складе = 700,000 дол.

Бухгалтерське проведення у кінці року матиме вигляд:

Витрати (виснаження родовища) 7,000000.

Родовище вугілля 7,000000.

Витрати на розвідування родовища нафти та газу можуть бути успішними й безуспішними.

У разі успішного розвідування вартість родовища збільшується на суму таких витрат, тобто ці витрати капіталізуються, оскільки вони входять у вартість родовища. У період усього терміну розробки родовища вони зменшуються (виснажуються) .

Якщо ж нафта не виявлена (розвідування безуспішне), то вартість витрат може відразу списуватись на збитки.

У даний час МСБО не мають окремого стандарту щодо обліку у добувній промисловості, саме тому не забороняється використання GAAP США, де передбачено використання як методу повної вартості, так і методу успішного розвідування.

Компанії, які займаються видобутком нафти, витрати на безуспішне розвідування можуть включати до загальної вартості родовищ, що дають нафту. За таким повновартісним методом, родовища, з яких не здійснюється видобуток, відображаються як активи. На думку фахівців цей метод сприяє ефективній діяльності компанії в перші роки розробок.

При експлуатації природних ресурсів виникає необхідність будівництва споруд, використання бурового обладнання, транспортних засобів, які облічують на окремих рахунках, будівельну чи купівельну вартість основних засобів визнають витратами відповідних облікових періодів, по них нараховують знос, а не виснаження. Слід зазначити, що добуті