Облік у зарубіжних країнах

Грошові кошти 30,000

Прості акції (Неоплачений капітал) 20,000

Додатково оплачений капітал 10,000.

У результаті успішної господарської діяльності компанія отримує прибуток. Рада директорів може прийняти рішення виплатити акціонерам частину прибутку у вигляді дивідендів. Виплата дивідендів призводить до зменшення капіталу.

Дивіденди — частина прибутку, розподілена між акціонерами компанії.

З виплатою дивідендів пов'язані три важливі дати:

Дата оголошення дивідендів.

Дата реєстрації власників акцій.

Дата виплати дивідендів.

Перша — дата офіційного оголошення Радою директорів про намір виплатити дивіденди.

Друга — дата визначення власників акцій, які мають право на отримання частки прибутку. Слід зазначити, що дивіденди виплачуються тільки тим акціонерам, у яких акції були на руках на момент реєстрації. Після цієї дати акція втрачає право на дивіденд, тобто, якщо акціонер продає свої акції після дати реєстрації, то право на отримання дивідендів не переходить до нового власника.

Третя — дата фактичної виплати дивідендів акціонерам.

Операції щодо виплати дивідендів слід відобразити в обліку таким чином:

Рада директорів прийняла рішення про виплату дивідендів у сумі $60,000. Про це було оголошено 23 лютого, а 31 березня вони були виплачені акціонерам, зареєстрованим на 8 березня.

23.02.200Х.

Нерозподілений прибуток 60,000

Дивіденди до виплати 60,000

08.03.200Х.

ніякого бухгалтерського запису немає

31.03.200Х.

Дивіденди до виплати 60,000

Грошові кошти 60,000

Як правило, дивіденди виплачуються грошима, але інколи дивіденди виплачуються у вигляді акцій корпорації, які називаються акціїдивіденди. Величина акційдивідендів складає від 5 до 10% загальної кількості акцій, що знаходяться у власності акціонерів. Оскільки кількість додаткових акцій, отриманих кожним із акціонерів у вигляді акційдивідендів, пропорційна кількості акцій, що знаходяться у власності цих акціонерів, то частка загального капіталу корпорації, яка знаходиться у власності кожного акціонера, в результаті виплати акційдивідендів не зміниться.

Корпорація отримує певну частину капіталу завдяки нерозподіленому прибутку, крім того, вона отримує капітал у результаті:

а) випуску та реалізації своїх акцій, які є власним капіталом;

б) випуску та реалізації облігацій, які є залученим капіталом. 

Корпорація не зобов'язана щорічно виплачувати дивіденди по акціях та не зобов'язана повертати акціонерам їх інвестиції.

Корпорація має фіксовані зобов'язання щодо власників випущених нею облігацій:

а) виплата процентів;

б) повернення номіналу облігацій.

Емісія облігацій — більш ризикований спосіб отримання капіталу, ніж емісія акцій. В той же час інвестори ризикують значно більше, ніж кредитори.

Розробляючи структуру свого довгострокового капіталу, корпорація повинна визначити прийнятне для себе співвідношення між залученим капіталом, який має високий рівень ризику, та власним капіталом, який має низький рівень ризику, але більш високу вартість порівняно із залученим.

Питома вага залученого капіталу для більшості виробничих компаній США, як правило, менша за п'ятдесят відсотків.

Придбавши акції, інвестор має:

—значний або суттєвий вплив;

—контроль за операційною й фінансовою політикою іншої компанії;

—або ніякого значного впливу чи контролю не має. 

Контроль — це повноваження керувати фінансовою та операційною політикою підприємства для отримання вигоди від його діяльності.

Контроль має місце тоді, коли компаніяінвестор володіє більше ніж 50% випущених акцій з правом голосу іншої компанії.

Дочірнє підприємство — це підприємство, що контролюється іншим підприємством (відомим як материнська, холдингова, компанія).

Материнська компанія — підприємство, яке має одне або кілька дочірніх підприємств.

Більшість крупних корпорацій мають дочірні компанії. Оскільки консолідована фінансова звітність дає найбільш точну інформацію про господарську структуру групи корпорацій, найбільш ефективним фінансовим документом є консолідована фінансова звітність.

Консолідовані фінансові звіти — фінансові звіти групи, подані як фінансові звіти єдиного підприємства. Таке визначення дає МСБО 27 “Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства”.

Компанія заробляє прибуток при реалізації своєї продукції або послуг зовнішнім клієнтам. Корпорації, що входять у консолідовану групу, можуть продавати один одному та купувати один в одного. Результати внутрішньогосподарських трансакцій не повинні показуватись у консолідований фінансовій звітності.

Консолідовані фінансові звіти слід складати з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо неможливо використовувати єдину облікову політику при складанні консолідованих фінансових звітів, цей факт слід розкривати разом із часткою статей у консолідованому фінансовому звіті, до яких застосовується різна облікова політика.

Основні положення для запам'ятовування:

—Капітал фірми класифікується на: залучений капітал та власний капітал.

—Значну частку залученого капіталу компанія отримує шляхом емісії облігацій.

—Облігації зобов'язують виплачувати процент та номінал у встановлений строк.

—Власний капітал компанія отримує шляхом емісії акцій та використання нерозподіленого прибутку.

—Номінальна вартість акцій — сума кожної акції, яка відображається на рахунках акцій і складає статутний капітал корпорації.

—Частина прибутку, розподілена між акціонерами компанії, називається дивідендами.

—Виплата дивідендів грошовими коштами призводить до зменшення власного капіталу.

—Нерозподілений прибуток — це різниця між чистим прибутком і сумою виплачених дивідендів.

—Материнська компанія — підприємство, яке має одне або кілька дочірніх підприємств.

—Дочірнє підприємство — це підприємство, що контролюється іншим підприємством (відомим як материнська, холдингова, компанія).

—Консолідовані фінансові звіти — фінансові