Облік у зарубіжних країнах

Схема обліку доходів і витрат основної діяльності у фінансовому звіті компаній окремих країн не має кардинальних розходжень. Для її розуміння потрібно знання облікової політики, плану рахунків і облікової процедури.

Вибуття основних засобів до закінчення терміну їхнього корисного життя пов'язано з визначенням фінансових результатів, що включаються в статтю іншого прибутку і збитків від операційної діяльності звітів про прибутки і збитки (у статтю екстраординарного прибутку і збитків, у деяких країнах).

Екстраординарні операції розкриваються в поясненнях до сум, причин, обставин і є самостійною статтею про прибуток і збитки. До них може відноситися закриття/перепродаж одного з підприємств холдингу, реструктуризація з розрахунком відповідного податку на прибуток, продаж земельної ділянки. Такі операції наводяться у звіті статтями доходів, витрат і фінансового результату з екстраординарної діяльності (окремим розділом). Застосовується також варіант розміщення екстраординарного прибутку/збитку після статті на прибуток від звичайної діяльності (Великобританія), що не означає відсутності оподатковування екстраординарної діяльності. У плані рахунків компаній можуть бути передбачені рахунки для обліку таких операцій.

Одним з видів витрат компаній є нарахований податок на прибуток. Розрахунок цього податку проводиться від прибутку, обліченого за правилами фінансового бухгалтерського обліку (accounting profit). Поряд з цим обчислюється податок на прибуток, розрахований за податковими правилами (taxable profit).

Різниця між ними враховується як відкладене зобов'язання за бухгалтерськими правилами (deferred taxation assets — переплата), і відображається в пасиві балансу, якщо нарахований податок на прибуток за бухгалтерськими правилами більший фактичного (deferred taxation liabilities —доплати). Відкладене оподатковування в балансі представляється у складі довго і короткострокових статей.

Описаний спосіб обліку оподатковування і його представлення у звітності називається методом економічних зобов'язань з оподаткування, він пов'язаний із принципом нарахування. Традиційний спосіб обліку фактичного оподаткування називається методом юридичних зобов'язань, він пов'язаний з касовим принципом.

Відкладене оподатковування має альтернативні варіанти:

1.Нульове (nil provision/flow through), при якому визнається тільки фактичне оподатковування, а відкладене відсутнє.

2.Повне (full provision/comprehensive allocation), при якому цілком визнається відкладене оподаткування.

3.Часткове (partial provision) застосовується до найбільш підтверджених відкладених податкових платежів.

Для обліку відкладеного оподаткування відкриваються рахунки витрат за податками, відкладеного оподаткування і податків до сплати. Оборот рахунка витрат за податками списується в зменшення балансового прибутку, сальдо рахунка відкладеного оподаткування приводиться в балансі, сальдо рахунка податків до сплати показує заборгованість з податків за звітний період. Переплата податків при складанні балансу переводиться у вигляді попередньої оплати.

Загальна схема обліку відкладеного оподатковування залежить від співвідношення балансового і податкового прибутку.

Приклад. Балансовий прибуток перевищує податковий: балансовий — 120, податковий — 100, ставка податку на прибуток — 30%. Податок від балансового прибутку — 36, від податкового — 30. Різниця в оподаткуванні наводиться в пасиві балансу за статтею відкладених податкових зобов'язань (відкладений кредитор).

Дт Витрати з податку на прибуток 36

(податок від балансового прибутку)

Кт Відкладене оподаткування 6

(різниця в податку)

Кт Податок на прибуток до сплати 30

(податок фактичний) 

Приклад. Податковий прибуток перевищує балансовий: балансовий — 200, податковий — 250, ставка податку на прибуток — 30%. Податок від балансового прибутку — 60, від податкового — 75. Різниця в оподаткуванні наводиться в активі балансу за статтею відкладених вимог (відкладений дебітор).

Дт Витрати з податку на прибуток 60

(податок від балансового прибутку) 

Дт Відкладене оподаткування 15

(різниця в податку)

Кт Податок на прибуток до сплати 75

(податок фактичний)

Нараховане оподаткування розподіляється за декількома звітними періодами. Ставка податку може коректуватися в періоді списання різниць. При невизначеності майбутніх ставок списання відкладеного оподаткування провадиться за ставкою на звітну дату (середньою ставкою). Виникаючі різниці в ставках податків списуються за рахунок резерву відкладеного оподаткування/резервів.

Різниці звичайно виникають з амортизації основних засобів, виторгу, пенсійних відрахувань, податковим збиткам, при консолідації звітності компаній з різною валютою.

У цілому облік відкладеного оподатковування розрізняється по країнах:

1.Відсутній унаслідок збігу облікових і податкових правил: Греція, Туреччина.

2.Те ж, але визначається тільки при складанні звітності відповідно до МСБО: Японія, Франція, Швейцарія, Швеція.

3.Те ж, але визначається лише при зміні бази/методу оподаткування: Данія, Бельгія.

4.Постійна облікова практика: Німеччина, Великобританія, Нідерланди, Люксембург, Ірландія, Іспанія, Португалія, США.

За кордоном основою визначення фінансового результату є використання методу “витративипуск”, що рекомендується до використання нормами Міжнародного комітету з бухгалтерських стандартів і Четвертою директивою Європейського економічного Співтовариства (1978 р.).

Основою цього є визначення фінансового результату порівнянням витрат з випуском у фінансовій бухгалтерії, витрати враховуються лише за елементами, що дозволяє визначати в бухгалтерському обліку знову створену вартість і фінансовий результат.

Загальний фінансовий результат встановлюється двома варіантами, що забезпечують збереження особливостей французької й англосаксонської систем бухгалтерського обліку.

У французькому варіанті загальний результат роботи підприємства визначається шляхом підсумовування експлуатаційного, фінансового і надзвичайного результатів.

У англосаксонському варіанті для визначення доходів і витрат використовують таку класифікацію: виробництво, транспорт, постачання, реалізація, фінанси і бухгалтерія, персонал, адміністрування.

Однак при обох варіантах основою розрахунку є поділ в обліку фінансової бухгалтерії витрат за