Оцінка інвестиційної привабливості підприємства ВАТ “Надвірнянський Лісокомбінат”

При використанні першого способу під час розрахунку отримують на капітал виходять із загальної суми початково вкладеного капіталу, який складається з витрат на придбання і встановлення основних засобів і збільшення оборотного капіталу, необхідного для реалізації інвестицій.

При використанні другого способу визначається середній розмір вкладеного капіталу протягом всього терміну реалізації інвестиційного проекту. У цьому разі враховується скорочення капіталовкладень в основні засоби до їх залишкової вартості. Тому для розрахунку норми прибутку на ! капітал можна використовувати наступні формули:

 

Нпк=Д:Т*100 (1.2.4)

НП к=((Д:К)/(К + Кзаг):2)*100 (1.2.5)

 

де Нпк - норма прибутку на капітал, %; ?Д - сума річних доходів за весь термін використання інвестиційного проекту, грн.; Т - термін використання інвестиційного проекту, років; К - початкові вкладення на реалізацію інвестиційного проекту, грн.; Кзаг - залишкова вартість вкладень, грн. [№6,ст. 1173-175 ]

Основний недолік показника норми прибутку на капітал полягає у тому, що не враховується різна вартість грошей (прибутку) залежно від часу їх отримання. Середній прибуток обчислюється за весь період використання інвестиційного проекту. Однак, з урахуванням в економічній теорії оцінки інвестицій, одна грошова одиниця прибутку, отримана в третьому році, суттєво відрізняється за вартістю (з урахуванням дисконтування) від грошової одиниці прибутку, отриманої, наприклад, у сьомому році.

Інша проблема виникає, коли використовують другий спосіб розрахунку середньої норми прибутку на капітал. У цьому разі початкова сума інвестицій і їх кінцева вартість усереднюються. Значення середньої інвестиційної вартості буде змінюватися залежно від норми щорічної амортизації.

Поряд з цим норма прибутку на капітал також буде залежати від того, який показник доходу використовується для розрахунку норми прибутку на капітал. [№9,ст. 104-106]

Дисконтування – метод оцінки інвестиційних проектів шляхом вираження майбутніх грошових потоків, пов'язаних з реалізацією інвестиційних проектів, через їх вартість у поточний момент часу. На сьогодні найбільше розповсюдження у різних країнах світу отримали наступні способи оцінки ефективності інвестицій, засновані на дисконтуванні:

- спосіб чистої приведеної вартості;

- спосіб внутрішньої норми прибутку;

- спосіб індексу доходності.

Розглянемо зміст, послідовність розрахунку та сферу використання кожного з вказаних способів для оцінки ефективності інвестиційних проектів і прийняття управлінських рішень з їх реалізації.

Чиста приведена (дисконтована) вартість - різниця між приведеним (дисконтованим) грошовим доходом від інвестиційного проекту та інвестиційними витратами. Під грошовими доходами при цьому розуміють різницю між вартістю продукції за цінами реалізації і витратами на її виробництво. До витрат, як правило, не включаються витрати на амортизацію.

Грошові потоки - це рух засобів (доходів, витрат) за період реалізації інвестиційного проекту. [№4,ст.148-150 ]

Критерій прийняття управлінських рішень щодо доцільності реалізації та інвестиційного проекту однаковий для будь-яких видів інвестицій і підприємств: якщо чиста приведена вартість позитивна (більше нуля), інвестиційний проект слід прийняти. Позитивне значення приведеної чистої вартості означає, що поточна вартість доходів перевищує інвестиційні витрати і, як наслідок, забезпечує отримання додаткових можливостей для збільшення добробуту інвесторів.

Щоб використовувати спосіб чистої приведеної вартості, необхідно володіти інформацією: про витрати на реалізацію інвестиційного проекту, передбачувані суми можливих доходів, очікуваний економічно доцільний строк використання інвестиційного проекту, необхідну норму прибутку (дисконтної ставки), за якою розраховується чиста приведена вартість.

Однак використання способу чистої приведеної вартості для оцінки ефективності інвестиційних проектів припускає необхідність дисконтування грошових потоків, тобто вираження майбутніх грошових потоків через їх вартість у тому році, коли були здійснені інвестиційні витрати. Виконання цієї вимоги означає, що доходи, які підприємство отримало за всі роки використання обладнання, повинні бути приведені до першого року - часу, коли здійснені інвестиції. Даний розрахунок можна виконати шляхом множення річних доходів на коефіцієнт дисконтування і сумування отриманих результатів (див. формулу 1.2. 6):

 

Дзаг = Д1 КІ +Д2 К2 + ... + Дп Кп, (1.2.6)

 

Де Дзаг — загальний дисконтований дохід за весь термін використання обладнання, грн. Д1, Дг,..., Дп - річні грошові доходи від використання обладнання і виручки від його продажу, грн.; Д,1 К2, Кп, - коефіцієнти дисконтування за роками використання обладнання. [№13,ст. 17-175 ]

Коефіцієнти дисконтування грошових доходів до періоду здійснення інвестиційних витрат (0 рік) можуть бути визначені за формулою (див. Формулу 1.2. 7):

 

КД =1/(1+Е) (1.2. 7)

 

де Е - ставка дисконтування (необхідна норма прибутку); n - рік отримання прибутку.

Внутрішня норма прибутку є тією розрахунковою ставкою відсотку (дисконтування), при якій сума дисконтованих доходів за весь період використання інвестиційного проекту дорівнює сумі початкових витрат (інвестицій). Інакше можна сказати, що внутрішня норма прибутку - це процентна ставка (ставка дисконтування), за якої чиста приведена вартість дорівнює нулю.

Для розрахунку внутрішньої норми прибутку можна використовувати наступне рівняння(див. формулу 1.2. 8):

 

К/(1+Евн) = Д/(1+ Евн) , (1.2.8)

 

де К - початкові витрати, грн.; Т - останній рік використання інвестиційного проекту; Д - дохід, грн.; Евн - внутрішня норма прибутку; n- рік інвестування.

Ліва частина рівняння є дисконтованою вартістю початкових витрат, починаючи з року інвестування і закінчуючи останнім роком реалізація інвестиційного