Оцінка інвестиційної привабливості підприємства ВАТ “Надвірнянський Лісокомбінат”

 

Значення даного показника повинно перевищувати 0 та мати тенденцію до збільшення.

Оцінка платоспроможності підприємства ВАТ “Надвірнянський Лісокомбінат”. Для того, щоб оцінити платоспроможність підприємства розраховуємо такі показники:

- коефіцієнт автономії

 

Кап= -34855,2/6881,7=-5,1 Как= -29030,9/6399,6=-4,5

 

Нормативне значення цього показника встановлено на рівні 0,5.

- коефіцієнт фінансування

 

Кфп=(35398,3+6338,6)/(-3455,2)=0,1

Кфк=(29288,0+6142,5)/(-29030,9)=0,2

 

Нормативне значення цього показника встановлено менше 0.

Розрахунок показників ділової активності підприємства ВАТ “Надвірнянський Лісокомбінат”.

Щоб оцінити ділову активність підприємства необхідно визначити такі показники:

- коефіцієнт оборотності активів

 

Коап=215,3/6881,7+6399,6/2=3199,8

Коак=193,5/6399,6+6399,6/2=3199,83

 

У нормі для даного показника повинна зберігатися тенденція до збільшення.

- коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

 

Кобкп=215,3:3234,15=0,0067

Кобкрп=193,5:32343,15=0,00598

 

- коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

 

Кобдп=215,3:444,8=0,48

Кобдк=193,5:444,8=0,44

 

- термін погашення кредиторської заборгованості

 

Тпкрп=365:0,0067=54477,6

Тпкрк=365:0,00598=61036,8

 

- термін погашення заборгованості дебіторської заборгованості

 

Тпдн=365:0,48=760,4

Тпдк=365:0,44=829,5

 

- коефіцієнт оборотності основних фондів

 

Кобофп=215,3:1849,88=0,11

Кобофк=193,5:1849,88=0,105

 

- коефіцієнт оборотності оборотного капіталу

 

Кобобп=215,:31943,05=0,0067

Кобобк=193,5:31943,05=0,0061

 

Розрахунок показників рентабельності підприємства ВАТ “Надвірнянський Лісокомбінат”.

Для того, що оцінити рентабельність підприємства потрібно розрахувати такі показники:

- коефіцієнт рентабельності активів

 

Крап= 198,8: 6640,7=0,029 або 2,9%

Крак=220,4:6640,7=0,033 або 3,3 %

 

При аналізі даного показника ми бачимо негативну тенденцію до збільшення збитку.

- коефіцієнт рентабельності власного капіталу

Крвкп=198,8:(-31943,05)=-0,0062 або 0,62%

Крвкк=220,4:(-31943,05)=-0,0069 або 0,69%

 

Знову ж спостерігається негативна тенденція до збільшення збитків та формування від’ємного значення вищенаведеного показника.

- коефіцієнт рентабельності діяльності

 

Крдп=198,6:215,3=0,92 або 92%

Крдк= 220,4:193,5=1,14 або 114%

 

- коефіцієнт рентабельності продукції

 

Крпп=(198,8+86,2-50,8)/(208,6+170,1)=0,62 або 62 %

Крпк=(220,4+224,1-47,2)/(153,2+245,7)=0,99 або 99%

 

На прикладі цього показника ми знову бачимо збільшення збитку.

Отже, проаналізувавши інвестиційну привабливість підприємства за даними фінансової звітності можна зробити висновок, дане підприємство не є привабливим для потенційних інвесторів, оскільки майже всі розраховані показники відхиляються від нормативного значення у негативно контексті.

 

 

Ризик капіталовкладень можна оцінити за допомогою статистичного, комбінованого, експертного методу та методу, що ґрунтується на дисконтуванні грошових потоків. Для розрахунків ми скористаємося для розрахунків

Статистичний метод вимірювання ризику полягає у вивченні ста-тистики втрат, що були на тому чи іншому підприємстві: встановлюють імовірність одержання економічної віддачі й визначають середній розмір цієї віддачі, після чого складають прогноз. Основними інструментами статистичного методу є варіація і дисперсія.

Варіація — це зміна (коливання) величини ознаки (наприклад, зміна економічної рентабельності при переході від одного випадку, варіанта до іншого або за роками).

Варіацію можливих наслідків інвестиційних рішень можна здійснити за допомогою двох величин: економічної віддачі та ймовірності одержан-ня віддачі на рівні і-гo періоду в майбутньому періоді. Нульова ймовір-ність означає неможливість одержання віддачі, одинична — обов'язкове одержання віддачі. Сума ймовірностей усіх можливих варіантів одержан-ня віддачі дорівнює одиниці.

Як приклад розглянемо підприємство ВАТ “Надвірнянський лісокомбінат”, що працює у галузі виробництва деревообробної сировини. На підпри-ємстві вважають, що результати минулих років є представницькими і ба-жають оцінити власне інвестиційне рішення на наступний рік.

Визначимо середню віддачу за цей період:

 

r=(1+0.8+0.9+1+1.1+1.1+1.2+0.9+0.9+1.1):10=1

 

З наведених даних бачимо, що віддача 0,8 % була тільки один раз за 10 років, тобто ймовірність цього випадку дорівнює 0,1; віддача 0,9 % зу-стрічається тричі, тобто ймовірність дорівнює 0,3; віддача 1 % — два рази, тобто ймовірність дорівнює 0,2; віддача 1,1 % — тричі, ймовірність дорівнює 0,3. Середню віддачу за десять років можна розрахувати також іншим способом:

 

r=0.8*0.1+0.9*0.3+1*0.2+1.1*0.3+1.2*0.1=1%

 

У загальному вигляді рівняння для визначення віддачі має такий вигляд, де г, — фактичне значення показника віддачі; Р. — імовірність одержан-ня віддачі г. у майбутньому.

Варіація вимірюється дисперсією (Д) — швидкістю коливання значень можливих варіантів навколо середнього значення.

Дисперсія — це ступінь розкиду (розсіювання), де Р — середнє значення показника віддачі.

Якщо з дисперсії добути квадратний корінь, то одержимо так зване стандартне відхилення. Що вище його значення, то ризикованішими є розглянуте рішення та вся діяльність підприємства. Такі розрахунки можна зробити для кожного рівня віддачі виходячи з уже відомих даних економічної рентабельності. 

Найнижчою (12 %) віддача була в 1997 р. Оскільки така віддача спос-терігалася тільки раз за 10 років, то ймовірність цього випадку дорівнює 0,1. Ураховуючи, що середня віддача за 10 років дорівнює 1 %, відхи-лення віддачі за 1997 р. від середнього значення становить 0,2 %. Загалом за 10 років дисперсія дорівнює 0,014, а стандартне відхилення — 0,26 %. Це високий ступінь відхилення. Отже, наступного року не можна спрогнозувати чи стан підприємства буде стабільним. 

Варто враховувати, що статистичний метод потребує великої кількості вихідних даних, які