Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Оцінка впливу засобів масової комунікації на громадську думку

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
44
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
Розділ 1. Поняття громадської думки
1.1 Пояснення громадської думки. ЗМІ на які поділяються
1.2 Людина як об’єкт впливу. Форми громадської думки під впливом ЗМІ
Розділ 2. Оцінка впливу засобів масової комунікації на громадську думку
2.1 Оцінка впливу засобів масової комунікації на прикладі оцінки ефективності ПР-програми
2.2 Дослідження впливу засобів масової комунікації методом фокус-груп
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
 
Вступ
 
Актуальність теми дослідження. Громадська думка є одним з найдавніших феноменів суспільного життя. За словами іспанського філософа X. Ортеги-і-Гасета (1883-1955), «закон громадської думки – це закон всесвітнього тяжіння у царині політичної історії». Зростання її впливу на соціальні відносини пов'язане з демократизацією життя, підвищенням культурного та освітнього рівня населення, процесами глобалізації тощо. Аналізом проблем функціонування громадської думки займається спеціальна соціологічна теорія – соціологія громадської думки.
Термін «громадська думка» вперше застосував у другій половині XII ст. англійський державний діяч лорд Д. Солсбері на означення моральної підтримки населенням країни дій парламенту. Поступово цей термін став загальноприйнятим.
Громадська думка – специфічний вияв масової свідомості, що виражається в оцінках (вербальних і невербальних) і характеризує ставлення людей до суспільне значущих подій і фактів, актуальних проблем суспільного життя.
Постає громадська думка у двох вимірах:
- як оцінне судження – йдеться про те, що громадська думка завжди містить оцінку громадськістю конкретних проблем, явищ, процесів суспільного життя, ставлення до конкретних об'єктів дійсності. Тому вона є сукупним оцінним судженням певної групи людей щодо подій, явищ соціальної дійсності;
- як важлива соціальна інституція суспільства – у демократичному суспільстві вона є одним з елементів прийняття рішень на всіх рівнях управління (державному, регіональному, муніципальному тощо). Як і всі соціальні інституції, громадська думка перетворює невпорядковані, випадкові, стихійні соціальні взаємодії між населенням та політичними, управлінськими структурами на впорядковані, тривалі, контрольовані, тобто окультурює цю взаємодію, оснащує її механізмами та усталеними правилами. На думку сучасного українського соціолога В. Осовського, зміст громадської думки як соціальної інституції постає як сукупне ставлення, виражене у формі оцінного судження між суб'єктами громадської думки (громадськістю) та суб'єктами влади з приводу оцінки, змісту, способу розв'язання певної політичної, економічної, екологічної, соціальної проблем.
Створення певної громадської думки через засоби масової інформації, маніпулювання громадською свідомістю і вплив на неї дедалі частіше стає невід’ємною частиною життя демократичного суспільства.
В цих умовах стає необхідним визначити, який саме вплив засобів масової комунікації на формування громадської думки.
Таким чином, практична необхідність проблем, винесених у заголовок курсової роботи зумовлюють актуальність теми дослідження, об’єкт і предмет дослідження, його завдання і мету.
Завданням даної курсової роботи є дослідження ділової комунікації та її впливу на формування громадської думки в суспільстві.
В ході виконання роботи розроблено наступні завдання:
- досліджено об’єкти впливу засобів масової комунікації;
- охарактеризовано методи оцінки впливу засобів масової комунікації.
 
Розділ 1. Об’єкти впливу засобів масової КОМУНІКАЦІЇ
 
1.1 Поняття громадської думки
 
Інтерес до громадської думки виник давно. Водночас досить чітко окреслилося декілька основних проблем. Одна з них – проблема «авторства»: хто є суб'єктом феномена, який давньогрецький філософ Протагор визначив як громадська думка. Протагор вважав, що вона – думка більшості населення. Одначе інший давньогрецький мислитель, Платон, твердив: істинно громадською є думка аристократів. Протагор, відтак, наполягав на демократичному поглядові на цю проблему, а Платон – антидемократичному, що узаконював усевладність аристократії, маєтних громадян.
Суперечка про суб'єкт громадської думки (сам цей термін був оприлюднений у XII столітті англійським письменником і державним діячем Д. Солсбері) не загасала протягом усієї історії аж до сьогодні, вона пов'язувалась із іншим дискусійним питанням, – яка роль громадської думки в житті суспільства. Оскільки це питання має прямий стосунок до питання про владу, то воно так чи інакше виходить на перший план в усіх міркуваннях про громадську думку [14, 122].
Маємо тут два погляди. Прихильники одного, що «прив'язують» громадську думку до народу, розуміють її як силу, на яку мають зважати уряди, парламенти. Громадська думка в цьому розумінні була інструментом участі народу в керівництві державними справами. Інші вважають громадську думку самовиявом інтересів панівної еліти. В такому разі вона постає як сила, що впливає на населення і сприяє легалізації політичного панування еліти..
У XX столітті представники різних наук – філософії, соціології, соціальної психології, публіцистики – виявляють значний інтерес до проблем громадської думки. Це однак не означає, що останні всеохопно вирішені в цих роботах. Мабуть, навпаки. Американський соціолог М. Огл, наприклад, заявляв, що стосовно громадської думки на Заході панує хаос. На дванадцятьох дослідників, перейнятих дискусією з питання про громадську думку, віднайдеться дванадцятеро людей, які голосно сперечаються з приводу дванадцяти різних питань.
Г. Дюрент, свого часу директор Британського інституту громадської думки, визнав, що «громадська думка не надається описові, вона невловна для визначення, її важко виміряти і неможливо побачити».
Так само песимістичним є висловлювання американською соціолога Б. Берельсона, котрий, говорячи про стан вивчення громадської думки у США в середині 50-х років, зазначав, що відповідні
Фото Капча