Одержання, характеристика та використання ферментів отрути Щитомордника звичайного (Agkistrodon halys halys)

Розбіжність між даними тестів ми спостерігали у випадках нестабільної стенокардії, інфаркту міокарду, сепсисі, хвороби на виразку шлунку (таб. 3).

 

Таблиця 3. Визначення активності протеїну С за допомогою функціонального тесту АЧТЧ і хромогенного субстрату Хромозим 236.

РФ, г/л ТЧ, с АЧ, с АТ-III, % АЧТЧ, с Протеїн С, % 

 Контроль 0 120, 07 301 1002 360, 4 1001, 3

Інфаркт 0, 06 12 30 50 47 *114 **30

 Нестабільна стенокардія 0, 015 11 27 84 48 *100 **70

 Сепсис 0, 09 7 27 77 42 *105 **60

Виразка

шлунку 0, 09 10 26 85 36 *110 **50

 * ступінь активності протеїну С, визначений за допомогою функціонального тесту

** ступінь протеїну С, визначений за допомогою хромогенного субстрату.

 

Як видно з таблиці, результати функціонального тесту (АРТТ + активатор) завищені. Тому для одержання достовірної інформації про вміст протеїну С та рівню його функціональної активності необхідно порівнювати дані обох тестів.

Виділений нами з отрути щитомордника звичайний активатор протеїну С апробований на плазмі крові хворих з такими патологіями, як порушення серцево-судинної діяльності (n=94), абдомінальні кровотечі при виразковій хворобі (n=100), гестози при вагітності (n=54), нефрити (n=24), сепсис (n=42). У всіх зазначених випадках виявлена гіперактивація системи зсідання крові, що приводить до зниження рівня протеїну С (рис. 7), накопичення розчинного фібрину. Комплексний аналіз виявив кореляцію між накопиченням розчинного фібрину та скороченням часу зсідання в тестах тромбіновий та анцистроновий час. Прикладом аналізу порушень механізмів регуляції функціонування системи зсідання крові є розроблений нами алгоритм характеристики стану системи гемостазу при цукровому діабеті: необхідно визначати вміст фібриногену та цитокінів (показників розвитку запального процесу), протеїну С, антитромбіну ІІІ, а також маркерів ВЗК-синдрому – розчинного фібрину та аномальних форм протромбіну. Потенціал фібринолітичної системи визначається за активністю тканинного активатора плазміногена.

Розроблені нами тести на основі препаратів з отрути змій можна застосовувати не тільки для діагностування стану системи гемостазу при патологіях, але і для прогнозування тромботичних ускладнень. Так, наприклад, є дані (Gleerup, Winther, 1991; Ros et al, 1989) про роль гемостатичних порушень у патогенезі тромбозів ретинальних судин, поразки судин сітківки ока. Накопичення субретинальної рідини є результатом розвитку патологічного процесу при регматогенному відшаруванні сітківки ока. Важливою проблемою є дослідження взаємозв'язку між активацією систем зсідання крові судин ока і ступені важкості відшарування сітківки, а також розвитком післяопераційних геморагічних і проліферативних ускладнень. Дослідження складу білків субретинальної рідини виявило накопичення в ній протромбіну, фактора Х, плазміногена, протеїну С, антитромбіну III. При важких формах відшарування сітківки ока рівень протромбіну підвищується, тоді як рівень активності специфічного інгібітору зсідання крові – протеїну С – знижується (таб. 4). Це свідчить про можливу локальну активацію компонентів системи зсідання крові.

Проведені дослідження розвитку післяопераційних ускладнень при важких формах відшарування сітківки ока важливі для розуміння патогенезу проліферативних процесів, що можуть виникати в післяопераційний період. На основі отриманих даних нами розроблено спосіб визначення вмісту протромбіну в субретинальній рідини, що дозволяє прогнозувати тромботичні ускладнення після операції при регматогенному відшаруванні сітківки ока.

Вивчено динаміку відновлення рівня протеїну С при проведенні тромболітичної терапії. При ефективному лікуванні відновлення рівня протеїну С відбувається швидко.

 

Таблиця 4. Вміст компонентів системи зсідання крові і фібриноліза, визначені в субретинальній рідині хворих з регматогенним відшаруванням сітківки ока (РВС).

 

 

1. Проаналізовано склад отрути щитомордника звичайного (Agkistrodon halys halys). Встановлено, що отрута змії містить ферменти, які мають вплив на систему зсідання крові і фібриноліза: тромбіноподібний фермент Анцистрон-Н, активатор протеїну С, фібриногенолітичний фермент, інгібітор агрегації тромбоцитів. Запропоновано технологічні методи виділення й очищення зазначених ферментів. Досліджено можливі області застосування отриманих препаратів.

2. При вивченні фізико-хімічних і біологічних властивостей фібриногенолітичного ферменту показано, що одержаний препарат може служити інструментом для вивчення білок-білкових взаємодій в системі фібриноген/фібрин.

3. Показано, що препарат виділеного активатора протеїну С є рівноцінним фірмовому препарату Protac за активністю, але перевершує його за доступністю та економічним показникам.

4. Вперше на основі ферментів отрути щитомордника створено комплекс діагностичних тестів та доведено їх практичну придатність для визначення порушень стану системи гемостазу. Розроблено алгоритм діагностики стану системи гемостазу при цукровому діабеті.

5. Розроблено діагностичний тест для визначення рівня протеїну С у плазмі крові в нормі та при порушеннях функціонування системи гемостазу. Запропоновано спосіб прогнозування тромботичних ускладнень при регматогенному відшаруванні сітківки ока.

6. Виявлено кореляцію між накопиченням розчинного фібрину та скороченням часу зсідання в тестах „Тромбіновий час” та „Анцистроновий час”, що дає можливість використовувати тромбіноподібний фермент в скрінінг-тесті для визначення ВЗК-синдрому.

 

 

Угарова Т. П., Мельник В. Н., Горницкая О. В. Тромбиноподобный фермент из яда Agkistrodon blomhoffii // ДАН УССР, Серия Б. – 1985. – №4. – С. 79-82.

Т. М. Платонова, Т. М.