Ольга Кобилянська в останній період творчості (від 1914 р.): ідейно-художня еволюція

Львівський національний університет імені Івана Франка

 

Мельничук Ярослава Богданівна

 

УДК 821. 161. 2. 09 Коб “1914/1942”

 

 

Спеціальність: 10. 01. 01 – українська література

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

 

Львів – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі української літератури

Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Бунчук Борис Іванович, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, професор кафедри української літератури, декан філологічного факультету

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор Денисюк Іван Овксентійович, Львівський національний університет ім. Івана Франка, професор кафедри української фольклористики ім. Філарета Колесси і кафедри української літератури ім. Михайла Возняка кандидат філологічних наук, доцент Химин Олександра Федорівна, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка, доцент кафедри теорії та історії української літератури

Провідна установа - Тернопільський державний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України, кафедра історії української літератури

 

Захист відбудеться “24” грудня 2002 року о 10. 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35. 051. 06 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.

Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано “19” листопада 2002 року. 

 

 

Актуальність теми дослідження. За Ольгою Кобилянською (1863-1942), одним з найвидатніших майстрів української та світової літератури, закріпилася класифікація письменниці кінця XIX – початку XX століття, з якою стикаємося повсюдно, починаючи від шкільних підручників і завершуючи найсоліднішою на сьогодні “Історією української літератури” у восьми томах, де читаємо: “Однією з найпомітніших постатей в українській прозі кінця XIX – початку XX століття є Ольга Юліанівна Кобилянська” , “в українській літературі кінця XX – початку ХХ ст. Ольга Кобилянська – постать видатна та самобутня” . Зазначена обставина спричинилася до того, що порівняно найбільш висвітленим у літературознавстві виявився саме цей період життя і творчості визначної белетристки з Буковини, йому присвячувалися тодішні статті про письменницю пера А. Кримського, О. Маковея, Лесі Українки, І. Франка, Г. Хоткевича, Ф. Ржегоржа, Г. Адама, Л. Ленарда, Т. Турнерової та інших її сучасників. Однак і пізніше, по смерті О. Кобилянської, увага авторів не тільки окремих статей, а й книжок, присвячених усьому життєво-творчому шляхові письменниці (Ю. Кобилецького, М. Комишанченка, О. Бабишкіна, Ю. Мулика-Луцика, Л. Луціва, Н. Томашука, М. Лещенко, Е. Панчука, В. Вознюка, Ф. Погребенника та ін.), зосереджувалася в основному на етапі, окресленому зламом століть – XIX-го і ХХ-го. Та навіть і в тих працях, де останньому періодові життя і творчості О. Кобилянської відводилось порівняно більше місця (О. Бабишкіна, Н. Томашука, М. Лещенко), на його трактуванні позначився більшою чи меншою мірою вплив тодішньої панівної марксистсько-ленінської методології, а значить, вони перебувають на більшій чи меншій відстані від справді об’єктивного поцінування досліджуваної нами творчості. Спорадичне звертання більшості літературознавців до цієї частини спадщини письменниці та аберації в її сприйнятті й оцінюванні, викликані впливами тоталітаризму, промовляють на користь важливості й актуальності досліджуваної теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною наукової тематики кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича “Жанри, актуальні питання української літератури XIX-XX ст. і літературний та фольклорний процес на Буковині” (номер державної реєстрації 0199U001883).

Мета дисертаційного дослідження полягає в окресленні об’єктивної картини життя і творчості Ольги Кобилянської останніх десятиліть, починаючи від 1914 р., в спростуванні поширеної думки про те, що цей період був малопродуктивним, позначеним помітним спадом у діяльності письменниці, а в кінцевому підсумкові – у доведенні того, що О. Кобилянська – письменниця не тільки кінця XIX – початку ХХ ст., що вона внесла значний вклад і в українську літературу наступних десятиріч.

Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких конкретних завдань:

якомога ретельніше обстежити архівні фонди, періодику часів Першої світової війни, 20-х – 30-х рр. ХХ ст. на предмет виявлення в них забутих і маловідомих творів О. Кобилянської з тим, щоб у найповнішому дотепер обсязі представити спадщину письменниці останнього періоду діяльності;

проаналізувати небелетристичну частину цієї спадщини – публіцистику, автобіографічні, мемуарні, літературно-критичні твори, де знайшли найбільш відкрите, пряме вираження громадсько-політичні, насамперед національно-патріотичні, а також філософські, етичні, естетичні уподобання і переконання письменниці;

довести неавтентичність публіцистичних виступів 1940-1941 рр., тривалий час приписуваних перу О. Кобилянської;

простежити ідейно-художню еволюцію малої прози письменниці 1914-1931 рр. ;

розглянути роман “Апостол черні” як органічне поєднання двох струменів, виявлених у небелетристичних творах О. Кобилянської та в її малій прозі останнього періоду, а відтак – як твір, що достойно увінчав довголітній творчий шлях видатної української письменниці;

6) при з’ясуванні ідейно-творчої еволюції О. Кобилянської якомога ширше використати епістолярну спадщину письменниці, особливо ту її частину, що залишається донині