Організація анімаційної діяльності

Термін «рекреація» уперше був введений в Америці у кінці XIX століття у зв'язку зі встановленням нормованого 8-годинного робочого дня, вихідних і відпусток. Це поставило товариство перед необхідністю вирішувати питання масового дозвілля населення. Рекреація – процес відновлення психофізичного балансу людського організму.

Рекреація припускає включення людини в специфічні види діяльності, які її збагачують. Ця обставина і є основною істотною відмінністю рекреаційної діяльності від дозвіллєвої. Дозвіллєва діяльність не має яскраво вираженої ціннісної орієнтації, оскільки в неї можуть включатися як позитивні, так і негативні, руйнівні для особи види активності (наприклад, хуліганство).

Значення рекреації полягає в тому, що вона спрямована на:

• оздоровлення людини шляхом зняття виробничого і невиробничого психічного і фізичного стомлення через рух;
• задоволення і розвиток культурних потреб, пізнання навколишнього світу, свого місця в нім і сенсу свого існування;
• підвищення загальної культури, здоров'я людини при зайняттях в оздоровчих центрах;
• підвищення здатності людини до праці, збільшення тривалості збереження повноцінної працездатності, що веде до збільшення фонду робочого часу внаслідок скорочення захворювань і підвищення життєвого тонусу;
• розширення сфери застосування праці;
• збільшення зайнятості населення за рахунок рекреаційного обслуговування в установах відпочинку і в галузях, побічно пов'язаних з рекреацією (виробництво спортивного устаткування і туристського спорядження, будівництво об'єктів рекреації) ;
• істотний вплив на структуру балансу грошових доходів і витрат населення за рахунок організації рекреаційного зайняття.

Термін «анімація» (від лат. – пожвавлювати, надихати, одухотворяти) уперше з'явився на початку XX століття у Франції у зв'язку з введенням закону про створення різних асоціацій і трактувався як діяльність, спрямована на те, щоб провокувати і посилювати живий інтерес до культури, художньої творчості.

 

1. 2. Сучасне розуміння анімації та її теоретична база.

 

Хоча і простежується історія зв'язку розваг і гостинності через віки від найдревніших часів до наших днів, все ж таки передумовами виникнення туристської анімації в її сучасному розумінні є негативні наслідки індустріалізації і урбанізації.

Наслідком швидкого технічного розвитку (індустріалізації) є такі чинники, як повсюдне технічне оточення і екологічне забруднення, монотонність праці, фізична і психічна стомлюваність, нестача часу і сил на творчість і улюблену справу (хобі).

Урбанізація створила різні негативні наслідки: підвищену щільність міського населення, збільшені життєві навантаження, втома від множинності випадкових, поверхневих (анонімних) людських контактів в міському середовищі.

У сфері гостинності сформувалися наступні види анімації, які задовольняють різні потреби відпочиваючих.

Анімація в русі – задовольняє потреби сучасної людини в русі шляхом залучення її до участі в рухливих спортивних іграх, заняттях аеробікою, відвідування дискотек і просто заняттю елементарною фіззарядкою.

Анімація через спілкування – задовольняє потребу людини в спілкуванні з іншими людьми, а як говорив Сент-Екзюпері: „Спілкування – це розкіш».

Анімація через залучення до культури – задовольняє потребу людей у духовному розвитку за допомогою відвідування музеїв, пам'ятників культури, історії й архітектури, покупки сувенірів, особливо виготовлених місцевими умільцями тощо.

Творча анімація – задовольняє потребу людини у творчості, у спілкуванні з людьми, близькими за духом, за професією, шляхом диспутів, обміні інформацією, взаємозбагачення один одного.

Реабілітаційна анімація – задовольняє потребу людини в психологічному розвантаженні від повсякденної утоми за допомогою контакту з природою, участі в турпоходах, морських прогулянках тощо.

Під видами анімаційної діяльності треба розуміти сукупність близьких за змістом, жанром і засобами виразності форм культурно-дозвіллєвого процесу.

Кожен вид складається з певної кількості (від декількох одиниць до декількох десятків і навіть сотень) анімаційних форм дозвілля.

Форма анімаційного заходу являє собою закінчений вид художньо-творчого продукту, створеного за ідейно-тематичним задумом сценариста-режисера, за спеціально розробленим сценарним планом і реалізованого аніматорами на сценічному чи ігровому майданчику.

Валеологія як теоретична основа туристської анімації. Культура здоров'я як глобальна проблема невід'ємна від інших проблем людини. Вона виникає разом з ним і змінюється разом з процесом загальнолюдської культури. Здоров'я актуальне в усі періоди індивідуального розвитку організму від народження і до смерті, в повному здоров'ї і при хворобі.

Валеологія – інтегральна наука про здоров'я: взаємозв'язки між здоров'ям і визначальними його чинниками (екологічними, генетичними та ін.), про комплекс соціальних, економічних і психологічних умов життєдіяльності людини; профілактику захворювань та забезпеченню індивідуального психічного, фізичного, професійного і громадського здоров'я (у тому числі через туризм і туристсько-екскурсійну діяльність).

У теоретичному плані метою цієї науки є вивчення закономірностей формування здоров'я людини і розробка методів моделювання здорового способу життя.

У практичному відношенні валеологія повинна реалізувати мету, спрямовану на збереження, зміцнення і розвиток психофізичного здоров'я людини.

Виділяють декілька компонентів (видів) здоров'я: соматичне, фізичне, психічне, моральне.

З точки зору туристської валеології види здоров'я можна співвіднести з видами туристської анімації і формами анімаційного зайняття (таб. 1) :

 

 

 

Здоровий стиль життя – це продукт духовних і фізичних зусиль, цілісна система життєвих проявів особи, яка сприяє гармонізації своєї індивідуальності в умовах життєдіяльності і що є засобом самоактуалізації особи.

 

Запитання та завдання:

Що таке відпочинок?

Які види відпочинку Ви знаєте?

Дайте визначення дозвілля.

Розкрийте зміст поняття «культура дозвілля». Назвіть характеристики поняття «повноцінне дозвілля».