Організація анімаційної діяльності

З яких підсистем складається технологія культурно-дозвіллєвої діяльності?

Що таке рекреація і на що вона спрямована?

Коли з’явився термін «анімація»? Що він означає?

Які передумови виникнення туристичної анімації Ви знаєте?

Перерахуйте види анімації.

Що є теоретичною основою анімації?

Дайте визначення «здорового стилю життя».

Лекція 2. Зародження та розвиток анімаційних форм дозвілля.

 

2. 1. Анімаційні форми дозвілля Стародавньої Греції.

2. 2. Дозвіллєва культура Стародавнього Риму.

2. 3. Анімаційні форми дозвілля Середньовіччя та епохи Ренесансу.

2. 4. Святкова культура українців.

 

2. 1. Анімаційні форми дозвілля Стародавньої Греції.

 

Дозвілля первісної людини якоюсь мірою теж слугувало меті виживання в широкому сенсі цього слова. Головною складовою цього процесу були ритуальні дійства, пов'язані з віруваннями і фантастичними уявленнями. Ці дійства були спрямовані на досягнення такого психологічного стану, при якому людина забувала про страх перед оточуючим її світом і заручалася б підтримкою духів, які або захищали її від природної стихії і ворогів, або ж допомагали добувати їжу.

У подальшому подібні ритуали та обряди стають образно-видовищною частиною великих релігійних і побутових свят. Важливим етапом становлення анімаційних форм відпочинку став період розквіту давньогрецької культури.

Анімаційні форми дозвілля давніх греків базувалися на «триєдиній хореї» – своєрідному синтезі музики, співу і танців. Уже в прадавній міфологи божественний Аполлон Музагет, покровитель муз, надихав як поетів, так і музикантів, співаків, танцюристів.

Греки любили змагатися не лише у музиці, співах і танцях, але й у театральних виставах і, звичайно ж, у спорті. Все дозвілля греків було проникнуте духом агоністики (боротьбу, змагання).

Вистави в театрах відбувалися у формі агона під час свят на честь бога вина і виноробства Діоніса. Двічі на рік на суд журі з жерців храму Діоніса і глядачів представлялися вистави у жанрах комедії, трагедії і сатирової драми. Переможці театральних агонів отримували скромні нагороди.

Не менш видовищними були спортивні змагання. Греки любили спорт і присвячували багато часу фізичній культурі. Будувалися спортивні майданчики, стадіони і спеціальні просторі приміщення для спортивних змагань – палестри. Згодом палестри увійшли до складу гімнасій -багатофункціональних закладів, де займалися не лише спортом, але й науками. Тут були приміщення для ігор молоді, для гімнастичних і силових вправ, для боротьби і кулачного бою Були при палестрах і кімнати відпочинку – ескедри – з лавами і столами. Крім фізичного перепочинку в ескедрах спортсмени, і не тільки, могли стати свідками виступів і дискусій філософів і риторів. При гімнасіях будували також майданчики для гри у м'яч – сферістерюни, для бігу – дроми. Дбали давньогрецькі архітектори і про гігієну спортсменів – так виникли лазні з гарячою і холодною водою і навіть з парними.

 

Крім спорту греки присвячували свій вільний час і таким світським розвагам, як сімпосіони (побутові або професійні бенкети). Якщо на сімпосіон збиралися люди, схильні до інтелектуальних занять, то вони вели бесіди на філософські, літературні, життєві теми.

Серед азартних ігор популярністю користувалися бійки півнів.

Надзвичайно насиченим і різноманітним в Аттиці було святкове життя. Анімаційні форми святкування мали майже всі свята, але особливо жваво і різноманітно відзначалися свята на честь богів – Діоніса, Афіни, Аполлона, Зевса, Деметри, Крона, Артеміди, Афродіти та ін.

Крім свят на честь окремих богів у Греції відмічали і державні свята. Вони присвячувалися великим перемогам греків над зовнішніми ворогами. Елевтери, наприклад, влаштовувалися на честь перемоги над персами при Платеях у 479 р до н. є., Марафони – на честь перемоги при Марафоні (490 р. до н. е.).

Театр, спортивні видовища та ігри, триєдина хорея (музика, співи, танці), своєрідна застільна культура, різного роду святковості – усі ці форми дозвіллєвої діяльності отримали подальший розвиток у культурах інших країн та епох Багато з них дійшли до сьогодення, а такі, наприклад, як діонісійські свята, танці «сиртакі», театральні вистави використовуються у туристичному бізнесі сучасної Греції.

 

2. 2. Дозвіллєва культура Стародавнього Риму.

 

Це стосується, в першу чергу, таких видовищ як цькування тварин, гладіаторські бої, виставки потвор (людей і тварин з фізичними вадами). Традиція публічних бійок до смерті виникла під час ритуалів поховань заслужених воїнів їх родичі біля поховання змушували битися рабів.

Іншим анімаційним заходом, що відбувався у спеціально збудованих цирках, були перегони на колісницях. Для римлян ці видовища були азартними, оскільки робилися ставки на переможця. В перегонах брали участь представники еліти і навіть імператори. Емоції під час перегонів досягали апогею, коли змагалися представники різних країн, що входили до складу Римської імперії.

Розваги, що відбувалися в цирках і амфітеатрах, не обмежувалися бійками і перегонами. Тут відбувалися театральні виступи акробатів, еквілібристів, жонглерів, коміків, дресирувальників.

Римляни в своєму дозвіллєвому арсеналі мали велику кількість ігор Особливо їм подобались азартні ігри. У тавернах існували спеціальні кімнати для гри в „кості». Азартні ігри, в принципі, були заборонені протягом усього року, за винятком свята Сатурналій.

Були ігри на увагу, на реакцію, на удачу Популярною була гра „Дванадцять