Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організація цивільного захисту (цивільної оборони) України. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити НС

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тема 1. Організація цивільного захисту (цивільної оборони) України. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити НС
 
1.1 Організація та законодавча основа цивільного захисту України
 
Цивільна оборона України організована і функціонує за територіально-виробничим принципом. Територіальний принцип полягає в тому, що розподіл проведення заходів цивільної оборони за обсягом та відповідальністю за їх виконанням на території областей, міст, районів і сільських місцевостей здійснюється відповідно до адміністративного поділу території України.
Виробничий принцип полягає в тому, що організація і функціонування цивільної оборони здійснюється в усіх галузях від міністерств та інших центральних органів до об’єктів (підприємств, установ, організацій) незалежно від форм власності і господарювання.
Правовою основою основа цивільного захисту є:
1. Конституція України (основний закон).
2. Кодекс цивільного захисту України.
2. Закони України:
«Про правовий режим надзвичайного стану»;
«Про об‘єкти підвищеної небезпеки»;
«Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;
«Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань»;
«Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
«Про правовий режим територій, що зазнали радіактивного забруд-нення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
 
1.2 Сутніть, мета та завдання цивільного захисту України
 
Цивільний захист – це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації наслідків НС, які загрожують життю та здоров‘ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.
Мета цивільного захисту:
реалізація державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;
подолання наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі наслідків надзвичайних ситуацій на територіях іноземних держав відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Завдання цивільного захисту:
розвиток національної економіки у напрямках, які виключають можливість виникнення НС;
збирання та аналітичне опрацювання інформації про НС;
прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків НС, визначених на основі прогнозу потреби в силах і засобах, необхідних для запобігання їм та ліквідації їх;
здійснення нагляду і контролю у сфері ЦЗ;
розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері ЦЗ;
розроблення планів здійснення запобіжних заходів у сфері ЦЗ;
створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;
розроблення та виконання науково-технічних програм, які спрямовані на запобігання НС;
оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС, своєчасне та достовірне інформування про обстановку, що складається і вжиті заходи для запобігання НС;
організація захисту населення і територій, організація психологічної та медичної допомоги потерпілим від НС;
проведення невідкладних робіт для ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення постраждалого населеня;
забезпечення готовності сил і засобів ЦЗ до запобігання НС, реагування на них та ліквідації їх наслідків;
надання оперативної допомоги населенню з використанням засобів ЦЗ при виникненні НС;
навчання населення та організація тренувань способам захисту при виникненні НС;
міжнародне співробітництво у сфері ЦЗ.
 
1.3 Структура єдиної системи цивільного захисту України
 
Єдина державна система цивільного захисту населення і територій – це сукупність органів управління, сил і засобів центральних і місцевих органів виконовчої влади, органів місцевого самоврядування на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.
 
1.4 Управління єдиною системою цивільного захисту України
 
Керівництво єдиною системою цивільного захисту України здійснюють:
Кабінет Міністрів України;
міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
Рада Міністрів Автономної Республіки Крим (АРК) ;
місцеві державні адміністрації;
керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання.
Органи управління цивільного захисту України:
Міністерство з питань надзвичайних ситуацій;
в областях, м. Києві та м. Севастополі при держадміністраціях – управління з питань НС та цивільного захисту населення;
у райдержадміністраціях, у міських райдержадміністраціях є відділи чи управління з питань НС та цивільного захисту населення;
на підприємствах, установах і організаціях – штаби ЦО та НС.
 
1.5 Сили цивільного захисту України
 
Сили і засоби ЦЗ: особовий склад і працівники органів та підрозділів ЦЗ, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, природного, та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Сили цивільного захисту: оперативно-рятувальна служба ЦЗ; державна авіаційна пошуково-рятувальна служба; державна спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба; пожежно-рятувальні підрозділи; формування рятування на воді; аварійно-відновлювальні формування, спеціальні служби міністерств і відомств; комунальні аварійно-рятувальні служби та формування місцевих органів влади; служби цивільної оборони та невоєнізовані формування об‘єктів господарювання; формування особливого періоду; підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.
 
1.6 НС, причини
Фото Капча