Організація цивільного захисту (цивільної оборони) України. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити НС

Надзвичайна ситуація (НС) – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Залежно від характеру походження, що можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняють види надзвичайних ситуацій: техногенного характеру; природного характеру; соціального характеру; воєнного характеру.

Причини виникнення НС поділяються на природні та антропогенні:

природні причини – це стихійні лиха (тектонічні, топологічні, метеорологічні).

антропогенні причини – ріст народонаселення; урбанізація; непідготовленість населення; відсутність інформації про обстановку у НС; відсутність нормативно-правової бази; недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і т. д. ; корупція; тероризм; недосконалість технічних засобів і технологічних процесів; зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення) ; бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику й т. д.).

Основними складовими системи моінторингу НС є об'єкти моніторингу, організаційна структура та інформаційна система. Реалізує безперервне якісне функціонування системи моніторингу служба технічного забезпечення.

 

 

Галузевий моніторинг за станом безпеки здійснюється у відповідній сфері відповідальності того чи іншого центрального органу виконавчої влади. Заходи галузевого моніторингу об’єднані державною системою моніторингу довкілля.

Галузевий моніторинг небезпек здійснюється МНС, МОЗ, МінАПК, Держкомлісгоспом, Мінприроди Держводресурсів, Держкомземом, Мінрегіонбудом, їх органами на місцях, а також підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, які є суб’єктами системи моніторингу за загальнодержавною і регіональними (місцевими) програмами реалізації відповідних природоохоронних заходів. Координацію діяльності суб’єктів системи моніторингу, розгляду поточних питань, пов’язаних з проведенням моніторингу довкілля, здійснює міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля із секціями за відповідними напрямами, склад та положення про яку затверджуються Кабінетом Міністрів України.

 

 

З метою диференційованого підходу до планування запобіжних заходів здійснюється зонування територій країни, регіонів, міст і населених пунктів за територіями природного і техногенного ризиків.

Територія міста з урахуванням переважного функціонального призначення поділяється на селітебну (житлову), виробничу і ландшафтно-рекреаційну.

На територіях виділяються небезпечні зони: можливого небезпечного землетрусу – територія, в межах якої інтенсивність сейсмічного впливу становить сім і більше балів; вірогідного затоплення; вірогідного катастрофічного затоплення; можливих небезпечних геологічних явищ; можливого радіоактивного забруднення; можливого хімічного зараження; можливих руйнувань; можливого утворення завалів та ін.

 

 

Основними докуменами, які регламентують планування заходів ЦЗ функціональної підсистеми Єдиної державної системи цивільного захисту Міністерства освіти і науки України є:

Наказ Міністра освіти і науки України від 3 вересня 2009 року № 814 «Про Положення про Функціональну підсистему «Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”;

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2012 р. №952-р «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2013 рік»;

План дій щодо запобігання і реагування на надзвичайну ситуацію, розроблений відповідним структурним органом.

 

 

До плануючих документів з питань цивільного захисту які повинні бути розроблені на об'єкті господарської діяльності, належать:

наказ начальника ЦЗ «Про організацію цивільного захисту працівників та території ОГД від НС техногенного та природного характеру»;

функціональні обов’язки начальника ЦЗ та начальника штабу ЦЗ ОГД;

план розвитку і вдосконалення системи ЦЗ ОГД;

план попереджувальних заходів по запобіганню НС техногенного та природного характеру на поточний рік;

документи щодо роботи комісії з питань НС на ОГД;

документи щодо роботи евакуаційної комісії на ОГД;

документація невоєнізованих формувань ЦЗ на ОГД;

типові накази щодо дій реагування на надзвичайні ситуації;

план дій органів управління і сил ЦЗ ОГД із запобігання та ліквідації НС з додатками.

 

 

Довгостроковими документами є:

план цивільного захисту об’єкта;

наказ про організацію і ведення цивільного захисту;

перспективний план розвитку і удосконалення цивільного захисту;

план підготовки та підвищення кваліфікації керівного складу цивільного захисту об’єкта, науково-педагогічного складу викладачів нормативних дисциплін «Цивільна оборона», «Безпека життєдіяльності людини», «Основи медичних знань»;

план-графік вивчення (комплексної перевірки) стану або вивчення окремих питань цивільного захисту в структурних підрозділах об’єкта.

 

 

Щорічно розробляються:

наказ про стан цивільного захисту в минулому році та основні завдання на наступний рік;

план підготовки цивільного захисту об’єкта в наступному році;

навчальний план і розклад занять з постійним складом працівників органів управління освітою і навчальних закладів за тематикою цивільного захисту;

документи щодо підготовки і проведення «Дня цивільногозахисту» у загальноосвітніх і професійно-технічних та “Тижня захисту дітей” у