Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організація цивільного захисту (цивільної оборони) України. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити НС

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ЦЗ та ін. Підсумки проведених заходів підводить журі згідно положень, які розроблюються в підготовчий період.

4 етап: Закінчується “День ЦЗ” та КОТ підведенням підсумків. Директор навчального закладу дає вказівку про місце і час підведення підсумків для всіх учасників заходу. На основі особистих спостережень за діями учнів та педагогічного складу, а також доповідей керівника групи управління і своїх заступників підводить підсумки виконання запланованих заходів цивільного захисту.
 
Тема 7. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
 
7.1 Культура безпеки, як структурна компонента базової культури особистості і невід’ємна складова професійної культури кожного майбутнього фахівця
 
Одним із основних факторів забезпечення стабільності соціально-еконо-мічного розвитку країни є культура безпеки життєдіяльності.
Культуру безпеки життєдіяльності особистості можна розуміти як освіченість, котра базується на науковому світогляді, виявляє гнучкість мислення людини, уміння виражати свої думки, що визначається володінням мовами – рідною та «суспільною». Для цього у вузі необхідна цілеспрямована, методично обґрунтована система її формування та удосконалення з використанням нестандартних педагогічних засобів у навчальному процесі (спеціальні організаційно-методичні форми проведення учбових занять, індивідуальне вивчення студентами першоджерел дисципліни під керівництвом викладача тощо).
Формування культури безпеки життєдіяльності особистості можна розглядати як систему, що включає в себе безліч взаємопов’язаних і незалежних елементів, які обумовлюють впорядковану послідовність її різних компонентів і рівнів.
З точки зору системного підходу специфіка системи методики формування і розвитку культури безпеки життєдіяльності не вичерпується особливостями її складових елементів, а пов’язана з характером взаємодії між ними, механізмом зв’язків і відношень між елементами даної системи, що забезпечують її цілісність і функціонування.
Значимим є діяльнісний підхід, що виражається у використанні положень теорії діяльності в методиці дослідження проблеми. Суть його полягає в тому, що досліджується реальний процес взаємодії людини з оточуючим світом, що забезпечує рішення певних життєво важливих задач. Особистість у цьому випадку виступає як суб’єкт взаємодії, що виконує певну послідовність різного роду дій.
Стосовно проблеми формування культури безпеки життєдіяльності діяльнісний підхід означає виявлення і опис тих способів дій в професійній діяльності, які повинні привести особистість до розкриття ціннісного аспекту навчального змісту. Перенос знань, умінь у відношення і поведінку призведе до закріплення професійних дій в області безпеки життєдіяльності, оволодінню новими діями, що стануть нормою поведінки людини.
Інтегративний підхід вважається одним із основних методологічних підходів, що відображають основні тенденції розвитку суспільства і науки. Інтегративний підхід є важливим для визначення категорій професійної освіти, конструювання і реалізації методичної системи і визначення її ефективності при формування і розвитку культури безпеки життєдіяльності.
Важливу роль при формуванні культури безпеки життєдіяльності відводять особистісному підходу, що реалізує загальнолюдські гуманістичні основи сучасної освіти. Його використання означає орієнтацію при конструюванні і здійсненні педагогічного процесу на особистість як ціль, суб’єкт і результат.
Сукупність кульутрологічних підходів і принципів, їх взаємодія дає цілісну характеристику методики формування і розвитку культури безпеки життєдіяльності при вивченні відповідної дисципліни у вузі.
Ефективність процесу формування культури безпеки життєдіяльності залежить також від дотримання певних умов, що в свою чергу витікають із вищеназваних принципів. Під час вивчення даної проблеми, на основі аналізу педагогічної літератури ми спробували визначити основні педагогічні, психологічні і методичні умови, що забезпечують ефективність формування у студентів культури безпеки життєдіяльності.
Важливою умовою процесу формування культури безпеки життєдіяльності є педагогічна діяльність викладача, що повинна носити творчий характер.
Однією з важливих психолого-педагогічних умов, яка враховується при формуванні культури безпеки життєдіяльності є створення творчої атмосфери, що передбачає доброзичливість між учасниками освітнього процесу. Ця умова виконується, якщо вибрані теми значимі, цікаві, проблемні, не мають однозначної відповіді чи рішення, розширюють світогляд і світосприйняття, актуалізують професійні знання студентів.
 
7.2 Структура впливу параметрів людського фактору (стрес, недостатній рівень знань, інформації, помилкові дії тощо) на управління безпекою у НС
 
Щоб виробити певні підходи до безпеки, слід розглянути модель процесу діяльності людини. Безпека життєдіяльності формуються при розгляді декількох моделей процесу діяльності людини:
чотириланкова модель – «Людина – Машина – Виробниче середовище – Навколишнє середовище (Л-М-ВС-НС) «;
триступенева модель – «Л-М-ВС»;
двоступенева – «Л-М».
Зазвичай аналізується три- або двоступенева модель трудової діяльності людини. Ці моделі дозволяють розглянути процес трудової діяльності та виявити його зв'язок з характеристиками виробничого середовища або довкілля. Це дає можливість виявляти взаємодію ланок моделі між собою і аналізувати їх взаємовплив.
У цих моделях людина сприймає процес діяльності:
рецепторами (зором, слухом, нюхом, смаком, дотиком і іншими чуттєвими органами) ;
центральною нервовою системою (ЦНС) : увагою, відчуттям, сприйняттям, поняттям, спілкуванням та ін. ;
еміторами (головою, руками, ногами, тілом), які характеризуються антропологічними та антропометричними характеристиками;
мозком – прийом інформації про вплив факторів, інтенсивність цього впливу;
середовище, через яке здійснюється вплив;
ситуації на момент впливу і момент самого впливу;
структурі факторів та органах, що піддаються їх впливу.
Від статусу цієї інформації залежить і вид прийнятого рішення на основі властивості особистості – антиципації, тому що інформація постійно фіксується.
Можна виділити ряд чинників, які чинять стійкий вплив на аварійність:
фізіологічні показники людини, які відображають роботу серцево-судинної системи, опорно-рухової апарату і ін. Погане самопочуття або стан хвороби з високою часткою ймовірності можуть вплинути, а саме, істотно понизити рівень особистої безпеки людини і безпеки оточуючих його людей на виробництві;
психологічні особливості особи людини, такі, наприклад, як тип темпераменту. Ні у кого не викликає сумніву необхідність врахування особливостей перебігу нервових процесів і динаміки психічної діяльності людини. Наприклад, людина яскраво вираженого холеричного типу, негативною властивістю якого є поспішність ухвалення рішень, не може працювати диспетчером аеропорту;
особливості пізнавальних психічних процесів людину і ступінь їх сформованості. Наприклад, невміння сконцентрувати увагу і оперативно перемкнути його з одного об'єкту на іншій; недостатній об'єм пам'яті; не відповідний вибраній діяльності тип мислення; нездатність до аналізу, синтезу, конкретизації і узагальнення;
особливості емоційно-мотиваційних процесів. Наприклад, відчуття людини, переважно астенічного типа, тобто, пасивні, такі, що мають негативний емоційний тон – незадоволення (печаль і т. п.) ; низький емоційний фон людини; незадовільний психічний стан, наявність стресових станів, страху, тривожності; несформованість, нестійкість мотивації діяльності; несформованість вольових якостей, таких, як наполегливість, витримка, самовладання, упевненість в собі, відповідальність, дисциплінованість, обов'язковість;
ергономічний, такий, що визначає відповідність праці фізіологічним і психічним можливостям людини: віддаленість і ізольованість робочого місця, тобто фактично відрив людини від соціуму і неможливість спілкування; строгі рамки виконання завдання, стислість по термінах, тиск чинника часу; дуже висока інтенсивність роботи, політонія; одноманітність, монотонія; недостатня рухова активність; негативний вплив зовнішнього середовища (шум, вібрація і ін.) ;
соціальні стресори. Наприклад, неможливість самореалізації і самостійного ухвалення рішень; невизначеність ролі, відсутність уявлення про круг своїх обов'язків; недооцінка можливостей; велика кількість завдань, доручень, недолік ресурсів для виконання поставленого завдання; небезпека аварії, пошкодження.
ступінь готовності людини до екстремальної ситуації. У звичайних життєвих ситуаціях людина орієнтується достатньо швидко і уміє приймати рішення. У екстремальній – неадекватність дій зростає в рази. Людина втрачає здатність тверезо мислити, впадає в паніку і здійснює помилки. Найчастіше причина цьому – своєрідність емоційно-мотиваційних процесів, відсутність витримки, самовладання і упевненості в собі.
Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що людина є однією з головних, а, найшвидше, і найголовнішою причиною походження НС, а врахування її особистісних та інших особливостей дає змогу мінімізувати їх наслідки і попередити виникнення.
и “Дня ЦЗ” та КОТ. Згідно результатів проведеного “Дня ЦЗ” та КОТ у навчальному закладі можуть бути розроблені заходи з усунення виявлених недоліків в підготовці закладу до практичного навчання учнів з цивільного захисту, внесені необхідні зміни в плануючу документацію. Після проведеного заходу складається Звіт, який надається у відповідні організації.
Фото Капча